Рішення № 67662227, 04.07.2017, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/72/17

Справа № 356/11/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2017 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р.М.

З участю секретаря Баша І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березань справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтовуючи тим, що 03.11.2006 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ «Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», кредитний договір № 2605/1106/80-001.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов»язувався надати позичальнику кредит в сумі 10 тисяч доларів США, а позичальник зобв»язувався в порядку та на умовах, визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Банк свої зобов»язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором відповідач та банк уклади іпотечний договір від 03.11.2006 року.

Відповідно до умов іпотечного договору в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: земельні ділянки, що знаходяться за адресою: вул. Воровського, 67 в м. Березань Київської області (0,3214 га. та 0,1000 га.), що належать ОСОБА_1 Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 3923.

28.11.2012 року банк відступив ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», відповідно до договору факторингу № 15 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги до відповідача за зобов»язанням по кредитному договору 2605/1106/80-001 від 03.11.2006 року та іпотечним договором від 03.11.2006 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509. 526, 1054 ЦК України, позичальник свої зобов»язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 09.12.2016 року заборгованість у ОСОБА_1 за кредитним договором становить 596 069, 12 грн. (за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку).

Відповідно до звіту заставленого майна, а саме земельної ділянки, що знаходиться зав адресою: вул. Воровського, 67 в м. Березань Київської області, що належить ОСОБА_1, складеного суб»єктом оціночної діяльності, ринкова вартість об»єкта оцінки становить 46 602, 00 грн.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем основного зобов»зання позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ч.1 ст.36 ЗУ «Про іпотеку» сторонам іпотечного договору надано можливість вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі окремого договору або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. При цьому, вказана норма лише визначає можливість укладання окремого договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак не забороняє іпотекодержателю застосовувати визначений договором спосіб задоволення його вимог за наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з ч.2 ст.36 цього Закону визначений договором спосіб задоволення позовних вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосовувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на умови іпотечного договору сторонами визначено, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов»язання в порядку ст.37 ЗУ «Про іпотеку».

В силу ч.1 ст.37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов»язання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03.11.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на земельні ділянки площею 0, 3214 га та 0, 1000 га , що знаходяться за адресою: вул. Воровського, 67 в м. Березань Київської області.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду за захистом свого права.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2006 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ «Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», кредитний договір № 2605/1106/80-001.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов»язувався надати позичальнику кредит в сумі 10 тисяч доларів США, а позичальник зобв»язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк свої зобов»язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором відповідач та банк уклали іпотечний договір від 03.11.2006 року.

Відповідно до умов вказаного договору в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: земельні ділянки, що знаходяться за адресою: вул. Воровського, 67 в м. Березань Київської області (0,3214 га. та 0,1000 га.), що належать ОСОБА_1 Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 3923.

28.11.2012 року банк відступив ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», відповідно до договору факторингу № 15 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги до відповідача за зобов»язанням по кредитному договору 2605/1106/80-001 від 03.11.2006 року та іпотечним договором від 03.11.2006 року.

А тому суд вважає, що саме 28.11.2017 року у позивача виникло право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Поважних причин пропуску строку на звернення до суду в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України,

ст.ст. 257, 262, 267, 268 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Р. М. Лялик