Постанова № 67661150, 04.07.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р.Справа № 909/394/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіКравчук Н.М.

суддів Матущака О.І.

ОСОБА_1

розглянувшиапеляційну скаргу департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за вих.. № 1171/45.1-34/17 від 07.06.2017р. (вх. № ЛАГС 01-05/2754/17 від 14.06.2017р.)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2017р.

у справі № 909/394/17

за позовом:публічного акціонерного товариства Укртелеком (надалі ПАТ Укртелеком), м. Київ в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Івано-Франківськ

до відповідача: департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, що не предявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, м. Івано-Франківськ

про стягнення суми боргу по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення фіксації судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2017р. у справі № 909/394/17 (суддя Ю.І. Грица) позов задоволено повністю. Стягнуто з департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" суму боргу по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 919 000,95 грн. та судовий збір в розмірі 13 785,01 грн.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що у період з січня по грудень (включно) 2016 року позивачем понесено витрати на надання пільг на послуги зв'язку визначеній категорії пільговиків на загальну суму 919000,95 грн., в підтвердження чого позивачем подано зведений розрахунок заборгованості видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги по Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у 2016 році та розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з надання пільг за 2016 рік.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було неповно та неправильно зясовано обставини, що мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради є органом місцевого самоврядування, фінансується за рахунок коштів міського бюджету, а тому не може відповідати за бюджетні зобовязання держави.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 14.06.2017р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_2, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.07.2017р., також даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, що не предявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську.

30.06.2017р. відповідач (скаржник) на поштову адресу суду надіслав лист (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЛАГС 01-04/4374/17 від 30.06.2017р. ), до якого долучив докази надсилання апеляційної скарги № 1171/45.1-34/17 від 07.06.2017р. на адресу управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, участі уповноваженого представника в судовому засіданні 04.07.2017р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справ.

Позивач вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2017р. не виконав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні 04.07.2017р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справ.

Третя особа вимоги ухвали суду від 19.06.2017р. не виконала, участі уповноваженого представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Укртелеком в особі Івано-Франківської філії протягом січня - грудня 2016 року надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м. Івано-Франківська на суму 919 000,95 грн., на виконання законодавчих вказівок, що містяться у Законі України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу, Законі України Про жертви нацистських переслідувань, Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законі України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус та Законі України Про охорону дитинства.

Факт надання цих послуг Івано-Франківською філією ПАТ Укртелеком та фактичне споживання їх відповідними категоріями населення, підтверджується Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг громадянам м. Івано-Франківська за період січень - грудень 2016 року та Зведеним розрахунком заборгованості, видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги, за період січень грудень 2016 року, всього на суму 919 000,95 грн.

Позивач направляв відповідачу щомісяця, для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні звіти «Розрахунок видатків на відшкодування витрат повязаних з наданням пільг Форма « 2 пільга», що підтверджується описами вкладення у ВПЗ, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 112-118).

Проте, відповідач повертав їх позивачу без підпису з покликанням на відсутність коштів.

Заперечення відповідача щодо не підписання ним актів звірки ґрунтуються виключно на відсутності відповідного фінансування.

Витрати, понесені позивачем за надані телекомунікаційні послуги в сумі 919 000,95 грн. за період січень грудень 2016 р. йому невідшкодовані, що стало підставою звернення з відповідним позовом до суду.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 за № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Зі змісту підпункту б пункту 4 частини 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що до видатків місцевих бюджетів належать, в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку наданих пільговим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256 було затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (надалі - Порядок № 256) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, тобто, в даному випадку є департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Таким чином, з вищенаведеного випливає, що обов'язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв'язку) покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, тобто це органи державної виконавчої влади до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, у даному випадку відповідач, а підставою для сплати коштів є підписані обома сторонами Акти звіряння розрахунків.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Враховуючи вищезазначене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян при цьому, зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Як зазначалося вище, ПАТ Укртелеком в особі Івано-Франківської філії протягом січня - грудня 2016 року надало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м Івано-Франківська на суму 919 000,95 грн., що підтверджується Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг громадянам м. Івано-Франківська за період січень - грудень 2016 року та Зведеним розрахунком заборгованості, видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги, за період січень грудень 2016 року, всього на суму 919 000,95 грн.

Не відшкодування суми нарахованих пільг за 2016р. з послуг звязку перед ПАТ «Укртелеком» відповідач в апеляційній скарзі пояснив повною відсутністю у Державному бюджеті України коштів у вигляді субвенції на ці цілі. Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради є органом місцевого самоврядування, фінансується за рахунок коштів міського бюджету, а тому не може відповідати за бюджетні зобовязання держави.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг.

Відповідно до ч.2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд апеляційної інстанції враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р., згідно якого встановлено, що порушення національними судами пункту 1 статті 6 Право на справедливий суд Конвенції та статті 1 Першого протоколу №1 до Конвенції, відсутність бюджетних коштів у відповідача на вищезазначені цілі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2017р. у справі № 909/394/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді О.І. Матущак

ОСОБА_1