Постанова № 67660963, 06.07.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2017 р.Справа № 909/39/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017

у справі № 909/39/17

за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,

до відповідача-1 Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації

відповідача-2 Івано-Франківської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 3513,88 грн.,

представники сторін:

- від позивача ОСОБА_3,

- від відповідача-1 ОСОБА_4,

- від відповідача-2 не зявився,

- від третьої особи не зявився.

Права та обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України учасникам судового процесу розяснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 у справі № 909/39/17 (суддя Шіляк М.А.) відмовлено в задоволенні позову Івано-Франківського міського центру зайнятості виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 3513,88 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову у даній справі є повернення позивачу допомоги по безробіттю, яка була виплачена п. Бороніну О.П. в сумі 3513,88 грн. за період з 28.01.2003 по 17.06.2004 та у звязку із поновленням останнього, на підставі рішення суду, на посаді в Управлінні капітального будівництва (надалі УКБ) Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі Івано-Франківська ОДА).

Під час розгляду даної справи Господарським судом Івано-Франківської області було встановлено, що Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА не є правонаступником УКБ Івано-Франківської ОДА, у звязку з чим позов не підлягає задоволенню.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Івано-Франківський міський центр зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття оскаржив його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі (із врахуванням доповнення від 23.05.2017 №1608-0/18-17), скаржник зазначив, що:

1) відповідно до п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду;

2) Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА є правонаступником УКБ Івано-Франківської ОДА, яке було роботодавцем п. Бороніна О.В., що вбачається з наступного:

- постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2010 у справі №16/145-13/158 та рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2008 у справі №П-3/69 було встановлено, що Головне управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА є правонаступником УКБ Івано-Франківської ОДА;

- розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 25.11.2005 №651 передбачено, що Головне управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА є правонаступником управлінь капітального будівництва, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства облдержадміністрації щодо виконання цивільно-правових зобовязань по договорах підряду, всіх прав та обовязків в частині грошових коштів, виконання державних та обласних програм та забезпечення їх фінансування;

- ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2010 у справі №16/145-13/158 встановлено, що Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА є правонаступником Головного управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА;

- розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 03.03.2017 №104 передбачено, що Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА є правонаступником Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА.

Івано-Франківська ОДА та Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА подали до суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідачі, зокрема, наголосили на тому, що:

1) в постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі №2а-4394/08/0970, яка була залишена без змін ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2010, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014 та постановою Верховного Суду України від 27.01.2015, встановлено, що Головне управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА (в подальшому перейменоване в Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, а потім перетворене в Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА) не є правонаступником Управління капітального будівництва Івано-Франківської ОДА, в якому працював ОСОБА_2 та яке було ліквідоване у 2005 році;

2) ОСОБА_2 було поновлено на роботі на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 01.08.2005 та наказу УКБ Івано-Франківської ОДА від 18.10.2005 №249-к, а отже право позивача звертатися з даним позовом виникло з 19.10.2005, що свідчить про пропуск позивачем позовної давності.

В судовому засіданні 22.06.2017 третьою особою ОСОБА_5 було заявлено низку клопотань: 1) клопотання про долучення до матеріалів справи доказів; 2) клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень щодо порушення пенсійних та інших прав третьої особи Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА; 3) клопотання про вилучення з матеріалів справи та визнання неналежними та недопустимими доказів; 4) клопотання про витребування доказів.

Перші два клопотання були задоволені колегією суддів в судовому засіданні 22.06.2017, а розгляд двох наступних клопотань відкладено, у звязку з чим вони підлягають вирішенню в судовому засіданні 06.07.2017.

У клопотанні про вилучення доказів з матеріалів справи та визнання їх неналежними та недопустимими третя особа просить вилучити з матеріалів справи наступні судові рішення: постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 у справі №2а-3201/12/0970, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013 у справі №2а-3201/12/0970, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014, постанову Верховного Суду України від 27.01.2015.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 у справі №2а-3201/12/0970 була в подальшому скасована постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 у справі №876/10699/13.

У клопотанні про витребування доказів третя особа просить витребувати: а) від ГТУЮ в Івано-Франківській області реєстраційну справу УКБ Івано-Франківської ОДА №1991; б) від відповідача-1 накази по Головному управлінню будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА про прийом на роботу працівників ліквідаційної комісії УКБ Івано-Франківської ОДА та про надання відпусток працівникам за 2006 рік.

Вказані докази, на думку третьої особи, підтверджують наступне: особа, яка прийняла рішення про припинення УКБ Івано-Франківської ОДА не подавала до державного реєстратора документів для внесення запису про рішення засновника про припинення цієї юридичної особи; у Єдиному державному реєстрі не існує запису про ліквідаційну комісію УКБ Івано-Франківської ОДА; державному реєстратору не подавалися документи про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення УКБ Івано-Франківської ОДА; у реєстраційній справі УКБ Івано-Франківської ОДА відсутні докази того, що вказана особа припинена внаслідок процедури ліквідації.

Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів дійшла вирішила відмовити в їх задоволенні, зважаючи на таке:

1) Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ГПК України, яким господарські суди керуються у своїй діяльності, не передбачає можливості вилучення доказів з матеріалів справи. Більш того, вилучення з матеріалів справи за клопотанням однієї з сторін тих доказів, на які покликається інша сторона, суперечить передбаченим статтям 4-2 та 4-3 ГПК України принципам рівності учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, при вирішенні спору у даній справі буде надана оцінка всім доказам, на які покликаються учасники судового процесу, в тому числі і третя особа.

2) В матеріалах справи є достатньо доказів в підтвердження обставин, повязаних з припиненням діяльності УКБ Івано-Франківської ОДА та його правонаступництвом, а саме: Положення про УКБ Івано-Франківської ОДА, затверджене розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 17.11.2000 №805; розпорядження Івано-Франківської ОДА від 13.08.2001 №593 про внесення змін до вказаного Положення; розпорядження Івано-Франківської ОДА від 07.06.2005 №260, яким було прийнято рішення про ліквідацію УКБ Івано-Франківської ОДА; Положення про Головне управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА, затверджене розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 12.09.2005 №466; розпорядження Івано-Франківської ОДА від 25.11.2005 №651 та розпорядження від 12.09.2006 №529 про внесення змін до вказаного Положення; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо УКБ Івано-Франківської ОДА та Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА; судові рішення, у яких, в силу положень ч.3 ст.35 ГПК України, встановлені обставини, що мають преюдиційне значення при розгляді даного спору.

У звязку з цим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання третьої особи про витребування доказів.

В письмових поясненнях по суті спору третя особа наголосила, зокрема, на тому, що, на її думку: 1) відповідач-1 є правонаступником УКБ Івано-Франківської ОДА; 2) в порушення вимог чинного законодавства відповідач-1 привласнив частину середнього заробітку третьої особи, що виявилось у неперерахуванні ним позивачу 3513,88 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу третьої особи, чим було порушено її пенсійні права; 3) постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі №809/4410/14 з метою поновлення порушених пенсійних прав третьої особи, Івано-Франківський міський центр зайнятості було зобовязано вжити заходів щодо виконання вимог п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн. наданих соціальних послуг ОСОБА_2 як безробітному.

Відповідач-2 та третя особа не забезпечили в судове засідання явку свого представника, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу-2 (а.с. 8, том 2), а також розпискою третьої особи про ознайомлення із часом та датою судового засідання після оголошення перерви (а.с. 202, том 2).

Зважаючи на те, що в матеріалах справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті та наявні в матеріалах справи письмові пояснення відповідача-2 та третьої особи, на надані третьою особою усні пояснення по суті спору в судовому засіданні 22.06.2017, а також у звязку із закінченням процесуального строку на розгляд апеляційної скарги, що передбачений ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

На підставі розпорядження голови Івано-Франківської ОДА п. Бороніна О.П. було звільнено 14.01.2003 з посади заступника начальника головного інженера Управління капітального будівництва Івано-Франківської ОДА.

21.01.2003 п. Боронін О.П. звернувся до Івано-Франківського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, а також з метою пошуку роботи (а.с. 25, том 1). 28.01.2003 п. Бороніну О.П. надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

18.06.2004 п. Бороніна О.П. було знято з обліку як безробітного у звязку з невідвідуванням центру зайнятості більше 30 календарних днів.

За період перебування на обліку як безробітний з 28.01.2003 по 17.06.2004 п. Боронін О.П. отримав допомогу по безробіттю в розмірі 3513,88 грн. (а.с. 24, 26, том 1).

На підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.08.2005 у справі №2-234 (а.с. 22, том 1), розпорядження голови Івано-Франківської ОДА від 18.10.2005 №249-к (а.с. 21, том 1), наказу Управління капітального будівництва Івано-Франківської ОДА від 20.10.2005 №24-к (а.с. 20, том 1), п. Бороніна О.П. було поновлено на роботі в Управлінні капітального будівництва Івано-Франківської ОДА.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2015 у справі №809/4410/14, яка набрала законної сили 24.02.2016 і на виконання якої було видано виконавчий лист від 16.03.2016 (а.с. 11, том 1), Івано-Франківський міський центр зайнятості було зобовязано вжити заходи на виконання вимог п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо утримання з роботодавця 3513,88 грн. наданих соціальних пільг п.Бороніну О.П. як безробітному.

Покликаючись на вказане судове рішення, а також на положення п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», 22.05.2015 Івано-Франківський міський центр зайнятості направив Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА претензію №1559-06/12-15 щодо добровільного повернення виплачених коштів, як допомоги по безробіттю п. Бороніна О.П. в сумі 3513,88 грн. (а.с. 16, том 1).

Вказані кошти на рахунок Івано-Франківського центру зайнятості не перераховувалися, що визнається як позивачем, так і відповідачами.

У звязку з наведеним, 30.12.2016 Івано-Франківський міський центр зайнятості виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської ОДА заборгованості в розмірі 3513,88 грн. (а.с. 3-6, том 1).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як було зазначено вище, роботодавцем п. Бороніна О.П. було УКБ Івано-Франківської ОДА.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 07.06.2005 №260 (а.с. 107-108, том 2) було прийнято рішення про ліквідацію УКБ Івано-Франківської ОДА.

05.04.2006 до єдиного державного реєстру було внесено запис №11191110002001331 про припинення вказаної юридичної особи, що підтверджується відповідною відміткою на свідоцтві про державну реєстрацію (а.с. 106, том 2), а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2017 №1002775211.

У розпорядженні Івано-Франківської ОДА від 07.06.2005 №260 не вирішувалося питання про правонаступництво УКБ Івано-Франківської ОДА.

Водночас, на підставі розпорядження Івано-Франківської ОДА від 12.09.2005 №466 (а.с. 110-117, том 2) було затверджено положення про Головне управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА, відповідно до п.20 якого встановлено обмежене правонаступництво вказаної юридичної особи щодо прав та обовязків УКБ Івано-Франківської ОДА, а саме щодо виконання цивільно-правових зобовязань по договорах підряду.

Розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 25.11.2005 №651 (а.с. 60, том 2) було викладено в новій редакції пункт 20 положення про Головне управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА та встановлено правонаступництво в наступних межах: щодо виконання цивільно-правових зобовязань по договорах підряду, всіх прав та обовязків в частині грошових коштів, виконання державних і обласних програм та забезпечення їх фінансування. Зі змісту вказаних розпоряджень не вбачається, що правонаступництво Головного управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА поширювалося на правовідносини, що випливають з трудових відносин між УКБ Івано-Франківської ОДА як роботодавця та його працівниками.

Розпорядженням від 12.09.2006 №529 (а.с. 118, том 2) пункт 20 положення про Головне управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА щодо правонаступництва було виключено, а розпорядження Івано-Франківської ОДА від 25.11.2005 №651 скасовано.

В подальшому Головне управління будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА було перейменоване Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА на підставі розпорядження Івано-Франківської ОДА від 02.04.2008 №177 (а.с. 119-120, том 2).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяги від 05.07.2017 №1002775211, №1002775226, №1002775255), УКБ Івано-Франківської обласної державної адміністрації станом на грудень 2015 року перебувало в процесі припинення та було припинено 05.04.2016, а відомості про його правонаступників відсутні як станом на липень 2017 року, так і станом на грудень 2005 року. Також відсутні відомості щодо юридичних осіб, правонаступником яких є Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У пункті 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

В постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №2а-4394/08/0970 (із врахуванням ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010, ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014) за позовом п.Бороніна О.П. до Івано-Франківської ОДА, УКБ Івано-Франківської ОДА, Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, відділу державної реєстрації виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними дій, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконними рішень відповідачів, відшкодування моральної шкоди, встановлено, що Головне управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА (в подальшому перейменоване в Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, а потім перетворене в Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА) не є правонаступником УКБ Івано-Франківської ОДА в якому працював п. Боронін О.П. та яке було ліквідоване у 2005 році.

Вказані судові рішення були залишені без змін постановою Верховного Суду України від 27.01.2015, якою було відмовлено у задоволенні заяви п. Бороніна О.П. про перегляд вказаного судового рішення з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції один і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (а.с. 40-43, 44-48, том 1).

Обставини щодо питань правонаступництва прав та обовязків УКБ Івано-Франківської ОДА встановлені також і в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі № 876/10699/13 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, Департаменту будівництва, житлового-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківської ОДА, предметом якого було, зокрема, визнання неправомірними рішень, дій та бездіяльності УКБ ОДА ГУБА ЖКГ ОДА ГУРРБ ОДА Департаменту будівництва житлово-комунального господарства містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА та зобов'язання правонаступника страхувальника (роботодавця) Департаменту будівництва житлово-комунального господарства містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА усунути порушення чинного законодавства та прав позивача та виконати зобов'язання зі сплати 3513,88 грн. Івано-Франківському міському центру зайнятості.

Вказаною постановою, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2014 у справі №К/800/66252/14, було частково скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 у справі №2а-3201/12/0970 та встановлено, що в спірних правовідносинах Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА не є правонаступником УКБ Івано-Франківської ОДА.

Вказані обставини також стали підставою для відмови Львівським апеляційним адміністративним судом в позові п.Бороніна О.П. до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії (постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі №876/5587/17).

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника та третьої особи, що про правонаступництво відповідача-1 щодо прав та обовязків УКБ Івано-Франківської ОДА свідчить факт виплати ним п. Бороніну О.П. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.01.2003 по 01.08.2005 в сумі 26283,77 грн., а також факт виконання ним постанови Івано-Франківського адміністративного суду від 25.06.2013 у справі № 2а-3201/12/0970, яким відповідача-1 зобов'язано подати до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську корегуючу та скасовуючу звітність до попередньо поданої звітності відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб п. Бороніна О.П. з врахуванням виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 14.01.2003 по 01.08.2005 та з 01.08.2005 по 19.10.2005. По-перше, вказані обставини не є доказами правонаступництва, а по-друге, як було зазначено вище, постанова Івано-Франківського адміністративного суду від 25.06.2013 у справі №2а-3201/12/0970 була скасована постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі № 876/10699/13.

Також, колегія суддів відхиляє покликання скаржника на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2010 у справі №16/145-13/158-15/60, постанову Вищого господарського суду України від 09.03.2010 у справі №16/145-13/158, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2008 у справі №П-3/69, як на судові рішення, у яких в порядку ч. 3 ст. 35 ГПК України встановлено факт правонаступництва Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА щодо прав та обовязків УКБ Івано-Франківської ОДА, оскільки правовідносини, які виступали предметом судового розгляду у вказаних справах стосуються виконання договорів підряду.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові у звязку з тим, що Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА, а також Івано-Франківська ОДА не є правонаступниками Управління капітального будівництва Івано-Франківської ОДА, а також вірно зазначив, що посилання відповідачів на пропуск позовної давності не підлягає застосуванню, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 у справі №909/39/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяЛ.С. Данко