Ухвала суду № 67660886, 10.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"10" липня 2017 р. Справа №911/4003/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Зеленіна В.О.

Чорногуза М.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу господарського суду Київської області від 27.01.2017 року

у справі № 911/4003/16 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі"

про стягнення 91 866, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" про стягнення 91 866, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2017 року позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" про стягнення 91 866, 00 грн. у справі №911/4003/16 залишено без розгляду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду на ухвалу господарського суду Київської області від 27.01.2017 року у справі № 911/4003/16, у якій просило ухвалу господарського суду від 27.01.2017 року скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Київської області.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що вказана апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивовано тим, що підготовку матеріалів справи та подачу до суду позовної заяви здійснював представник позивача - ОСОБА_2 Як стверджує скаржник, ОСОБА_2 відповідно до наказу №242-к/ТР від 31.03.2017 року був звільнений, також як зазначив апелянт ОСОБА_2 не повідомив банк про ухвалене судове рішення про залишення без розгляду позовної заяви АТ «Дельта Банк». Відтак, з огляду на час, необхідний для ознайомлення із матеріалами справи, підготовки відповідної правової позиції, написання апеляційної скарги, сплати судового збору та подальшого надсилання апеляційної скарги до суду позивач вважає причину пропуску строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 18.01.2017 року поважними.

Колегія суддів звертає увагу, що в обґрунтуванні свого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт вказав дату прийняття оскаржуваної ухвали 18.01.2017 року, проте відповідно до матеріалів справи, скаржником оскаржується ухвала господарського суду Київської області від 27.01.2017 року.

Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 27.01.2017 року. (а.с. 84-86).

Також, як вбачається з протоколу судового засідання від 16.01.2017 року, від позивача у судовому засіданні був присутній представник ОСОБА_3 (дов. від 21.11.2016 року). (а.с. 78).

Крім того, відповідно до протоколу судового засідання від 27.01.2017 року, від позивача у судовому засіданні був присутній представник ОСОБА_4 (дов. від 18.11.2016 року). (а.с. 83).

Відтак, доводи апелянта, що представника ОСОБА_2 було звільнено та доводи, що останнім не було повідомлено банк про ухвалення оскаржуваної ухвали колегією суддів відхиляються, оскільки в даній справі приймав участь не тільки представник позивача ОСОБА_2

Належних та допустимих доказів поважності не виконання своїх обов`язків представниками позивача, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скаржником не подано.

Всупереч норм чинного законодавства, апелянтом не наведено жодних поважних обставин, які перешкоджали йому або його представнику направити апеляційну скаргу вчасно без порушення строків апеляційного оскарження в період після прийняття ухвали в судовому засіданні, на якому був присутній представник апелянта.

На підставі викладеного, колегія суддів робить висновок про те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, апелянт не був позбавлений ані права, ані можливості вчасно подати апеляційну скаргу, вживши для цього передбачені процесуальним законодавством заходи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне також звернути увагу на положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено, зокрема, і у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Також, відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року, колегія суддів звертає увагу, що частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження.

Крім того, основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Керуючись ст. ст. 86, 91, 97, 98, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали господарського суду Київської області від 27.01.2017 року у справі № 911/4003/16 - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Київської області від 27.01.2017 року у справі №911/4003/16 повернути скаржнику.

3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

4. Матеріали справи №911/4003/16 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді В.О. Зеленін

М.Г. Чорногуз