Рішення № 67660835, 03.07.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р.Справа № 916/972/17

Господарський суд Одеської області у складі :

суддя Никифорчук М.І.

секретар с/з ОСОБА_1

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №40 від 06.01.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 16.01.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/972/17:

за позовом: Квартирноексплуатаційного відділу м.Миколаїв;

до відповідача: Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ"

про стягнення 146434,76 грн.

в с т а н о в и в :

Квартирно - експлуатаційний відділ міста ОСОБА_3 (далі Позивач) звернувся до приватного підприємства „Артек-Союз (далі Відповідач ) із даним позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованості по відшкодуванню вартості послуг електропостачання за договором №89 від 29.03.2012 р. в розмірі 138 531,81грн. та штрафні санкції за невиконання відповідачем зобовязання щодо відшкодування вартості теплопостачання в сумі 7902,95 грн., посилаючись на порушення його умов відповідачем.

Під час розгляду справи 12.06.2017р. позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 111527,43 грн основного боргу та 19024,04 грн. штрафних санкцій.

З підстав ст.ст. 193,230,231 ГК України, ст.ст. 526, 249, 610, 625 ЦК України, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач з вимогами не згоден з підстав викладених у відзиві на позові.

В засідання суду 03 липня 2017р. за правилами ст. 85 ГПК України, в присутності представників обох сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, враховуючи вказівки касаційної інстанції, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 01.04.2016 р. між сторонами у справі укладений договір про відшкодування вартості теплопостачання, (КЕКВ 2271), спожитого в процесі надання послуг з харчування № 191 (далі - Договір), відповідно до умов якого КЕВ м.Миколаїв одержує теплову енергію від ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», КП «Тепло», ТОВ «НИКТЕПЛО», для опалення військового обєкту - військової частини А 0224, А2183, А2488, а ПП «Артек-Союз» (субабонент) частково отримує теплову енергію для опалення окремих приміщень, які він займає для здійснення господарської діяльності (надання послуг з харчування) на підставі Договору від 25.03.2016 р. №286/2/16/8. Субабонент зобовязаний відшкодовувати витрати по опаленню за встановленими тарифами та у строки, передбачені цим Договором, (п.п. 1.1, 1.2.).

Додатковою угодою №1 від 24.01.2017 р., Договір №191 від 01.04.2016 р. пролонговано до 31.03.2017 р. на підставі укладеної між Міністерством оборони України та ПП «Артек-Союз» додаткової угоди №15 від 30.12.2016р.

Підпунктом 2.3.3 п.2.3 Договору встановлено, що ПП «Артек-Союз» після отримання від КЕВ м.Миколаїв рахунку-фактури, протягом 10 банківських днів зобовязаний здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КЕВ м. Миколаїв.

Умовами Договору встановлено, що КЕВ м. Миколаїв має право своєчасно та в повному обсязі отримувати від ПП «Артек-Союз» відшкодування витрати на опалення приміщень, обумовлених цим Договором, (пп.3.1.1 п.3.1)

Договором встановлено, що КЕВ м. Миколаїв надає теплову енергію ПП «Артек Союз» за тарифами, за якими одержує від теплопостачальних організацій 01 «Миколаївоблтеплоенерго», КП «Тепло», ТОВ «НИКТЕПЛО». На підставі отриманії від теплопостачальних організацій актів виконаних робіт та рахунків-фактур, а такс фактичних обсягів спожитої теплової енергії, за тарифами встановлений уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показника.ч| (засобів обліку та розрахунку) КЕВ м. Миколаїв оформлює рахунки-фактури, які пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім, направляються ПП «Артек-Союз» (п.6. 6.6 Договору).

На виконання умов договору позивачем в установлені строки та на встановлених умовах було забезпечено відповідача тепловою енергією протягом жовтня 2016р. - лютого 2017 року на загальну суму 138 531,81грн., що підтверджується рахунка для сплати №1 від 30.11.2016 р., №2 від 30.11.2016 р., №3 від 28.12.2016 р., №3 від 03.02.2017р., №5 від 03.03.2017р., які були направлені ПП «Артек-Союз супровідними листами вих. №3726 від 05.12.2016 р., №3870 від 12.12.2016р., №6 від 03.01.2017р., №347 від 07.02.2017 р., №691 від 03.03.2017р. та отримані представником відповідача 06.12.2016 р., 13.12.2016 р.,03.01.2017р., 08.02.2017р. та 06.03.2017р., згідно відмітки на супровідному листі.

В якості доказу виконання позивачем умов договору, а саме проведення нарахувань за спожиті послуги з теплопостачання на підставі актів виконаних робіт наданих теплопостачальними організаціями, з врахуванням фактично спожитих послуг ПП «Артек-Союз», КЕВ м. Миколаїв надає акти виконаних робіт за період жовтень 2016 - лютий 2017року, отримані від ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», КП «Тепло», ТОВ «НИКТЕПЛО».

Відповідно до п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», формою предявлення вимоги є надіслання боржнику рахунку (рахунку-фактури).

Позивач зазначає, що ПП «Артек-Союз» свої зобов'язання за договором не виконали, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 138531,81 грн. чим порушено вимоги п.1.2 та 2.3.3 Договору.

Підпунктом 4.21.2 пункту 4.2 Договору встановлено, що за порушення термінів оплати вартості спожитої теплової енергії ПП «Артек-Союз» сплачує КЕВ м. Миколаїв пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно наданого позивачем розрахунку, загальний розмір штрафних санкцій за невиконання ПП «Артек Союз» взятого на себе зобовязання щодо відшкодування наданих КЕВ м. Микола послуг з постачання теплової енергії складає 19024,04 грн.

Разом з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до наданих відповідачем карток реєстрації температури в їдальнях вказаних військових частин з листопада по лютий випливає, що температура повітря в їдальнях в середньому складала 9-16 градусів.

За п. 3.2.1 Договору Відповідач має право на отримання своєчасно та належної якості послуги, згідно з законодавством та умовами цього договору.

За п. 3.2.5 Договору Відповідач має право на зменшення плати в разі надання послуги не в повному обсязі, відхилення якісних показників від затверджених нормативів.

За п.2.2.7 Договору позивача зобовязаний проводити перерахунок розміру плати у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, відхилення від затверджених нормативів.

Відповідно до п.2 ІІ-го розділу Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення субєктів господарювання затвердженої наказом у міністерства оборони України № 62 від 09.02.2016р. - представник замовника визначає місце (місця), час та обсяги отримання послуг відповідно до розпорядку дня та специфіки завдань, у тому числі військових частин (окремих підрозділів), прикріплених на забезпечення. Ці місця повинні відповідати вимогам чинного санітарного законодавства України та вимогам протипожежної безпеки.

Представник замовникам готує обєкти продовольчої служби до їх використання за цільовим призначенням відповідно до санітарно гігієнічних правил.

Згідно Санітарних правил для підприємств громадського харчування від 19.03.1991р. на підприємствах громадського харчування існують допустимі параметри мікроклімату для холодного періоду року, а саме для обідньої зали 17-23 градусів.

З приведеного випливає, що позивач надав відповідачеві послуги по теплопостачанню неналежної якості, тобто послуги щодо теплопостачання фактично не були надані.

У січні, лютому та березні 2016 - 2017р.р. відповідач повідомляв позивача про неналежне виконання умов договору з його боку, але всі ці звернення залишені позивачем без уваги та відповідного реагування.

За таких обставин суд вважає, що відповідач належним чином, своєчасно, повідомляв позивача про неналежне виконання ним умов договору по теплопостачанню, проте позивач жодним чином не відреагував на звернення відповідача.

Отже, на думку суду, у даному випадку є факт неналежного виконання умов договору з боку позивача, що і є підставою для відмови у позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10 липня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук