Рішення № 67660680, 04.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017р. Справа № 914/996/17

Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Національного університету «Львівська політехніка» (м. Львів)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів)

про: стягнення боргу в розмірі 25559,82 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: Кравчук О.А. - довіреність від 01.12.2015 року

від відповідача: Не з'явився.

від третьої особи: Кравацька О.Р. - довіреність № 18-11-00002 від 03.01.2017 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Національного університету «Львівська політехніка» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 25559,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.05.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 06.06.2017 року. Ухвалою суду від 06.06.2017 року розгляд справи відкладено на 20.06.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 20.06.2017 року розгляд справи відкладено на 04.07.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача та згідно клопотання позивача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.05.2017 року, про відкладення розгляду справи від 06.06.2017 року, від 20.06.2017 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

19.06.2017 року за вх. № 21626/17 позивач подав додаткові докази по справі.

20.06.2017 року за вх. № 21864/17 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.05.2017 року, про відкладення розгляду справи від 06.06.2017 року, від 20.06.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 20.06.2017 р. про відкладення розгляду справи на 04.07.2017 р. є копія Списку № 567 згрупованих внутрішніх поштових відправлень за 22.06.2017 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: АДРЕСА_1.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідача.

Третя особа вимог ухвали суду про відкладення розгляду справи від 20.06.2017 року виконала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила.

04.07.2017 року за вх. № 23608/17 третя особа подала пояснення по справі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частину рішення виготовлено, підписано та оголошено 04.07.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Статтею 70 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми вищого навчального закладу з метою забезпечення його статутної діяльності засновником (засновниками) закріплюються на основі права господарського відання або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.

Частиною 1 статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Позивач зазначає, що Національний університет «Львівська політехніка», будучи вищим державним навчальним закладом, якому передано на баланс нерухоме майно державної форми власності та яке перебуває у нього в господарському віданні, звертається до Господарського суду Львівської області для захисту своїх порушених прав, у зв'язку із тим, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушено договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування нерухомим державним майном.

За твердженням позивача, 09 серпня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, як Орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем, було укладено Договір оренди нерухомого державного майна № 127 (надалі по тексту - Договір оренди № 127 від 09.08.2012 року), предметом якого визначено передання в строкове платне користування з метою розміщення у навчальному закладі торговельного об'єкта з продажу окулярів, лінз, скелець, нерухомого державного майна - частини нежитлового приміщення №24 (вестибюлю) площею 12.8 кв.м.. яке розміщене в будівлі Львівського державного центру науки, інновацій та інформатизації (літера А-9) за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації». У відповідності до п. 2.1. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, передачу нерухомого державного майна в оренду було здійснено за Актом прийому-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно Договору від 09 серпня 2012 року № 127.

Позивач звертає увагу на те, що 15 грудня 2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, яким внесено зміни щодо порядку оплати орендної плати та продовжено термін дії Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року до 06.08.2018 року включно.

Позивач стверджує, що Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.10.2015 року № 1060 «Про реорганізацію Державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації», припинено Державне підприємство «Львівський державний центр науки. інновацій та інформатизації» шляхом його реорганізації та приєднання до Національного університету «Львівська політехніка», який є правонаступником всього його майна, всіх прав та обов'язків, для подальшого утворення на базі Університету структурного підрозділу - бізнес-інноваційний центр Національного університету «Львівська політехніка».

У зв'язку з цим, на думку позивача, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, який набрав чинності 25.02.2016 року та яким п. 1.1. Договору викладено в новій редакції із зазначенням Національного університету «Львівська політехніка». Балансоутримувачем державного нерухомого майна, переданого в оренду ФОП ОСОБА_1 за Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року, а також внесено зміни щодо порядку оплати орендної плати. Відтак, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на умовах, що визначені Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року, було передано в строкове платне користування нерухоме державне майно - частину нежитлового приміщення №24 (вестибюлю) площею 12,8 кв.м., що розміщене в будівлі за адресою: АДРЕСА_2, та яке, у зв'язку з реорганізацією Державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації», що на час звернення з позовом перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка», а ФОП ОСОБА_1, в свою чергу, підписанням зазначеного Договору взяв на себе обов'язок виконувати його умови, зокрема, щодо вчасної та повної оплати орендної плати.

Водночас, позивач стверджує, що нормами частини 5 статті 762 ЦК України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Із зазначеними законодавчими нормами також кореспондується положення пункту 5.3 Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, в якому визначено обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, за твердженням позивача, всупереч досягнутій між сторонами домовленості, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 не виконує належним чином передбачені вищенаведеним Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року своїх зобов'язань перед Національним університетом «Львівська політехніка», як Балансоутримувачем, в частині своєчасної оплати орендної плати.

Позивач зазначає, що, у зв'язку з цим, в Орендаря нерухомого державного майна - ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість за Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року (з наступними змінами) перед Національним університетом «Львівська політехніка», як Балансоутримувачем, за період серпень 2016 р. - квітень 2017 р. на загальну суму несплаченої орендної плати в розмірі 17969,08 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень вісім копійок, в тому числі ПДВ. Пунктом 3.3. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, за твердженням позивача, у відповідності до п. 3.3. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, статті 625 Цивільного кодексу України, Національним університетом «Львівська політехніка» нараховуються ФОП ОСОБА_1 на суму основного боргу по сплаті орендної плати: інфляційні втрати за період вересень 2016 року - квітень 2017 року в розмірі 936,10 грн. (дев'ятсот тридцять шість гривень десять копійок); 3% річних за прострочення оплати орендної плати за період вересень 2016 року - травень 2017 року в розмірі 177,12 грн. (сто сімдесят сім гривень дванадцять копійок).

Позивач зазначає, що пунктом 3.7. Договору № 127 від 09.08.2012 року визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відтак, на думку позивача, у відповідності до норм чинного законодавства України та пункту 3.7. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, Національним університетом «Львівська політехніка» нараховано ФОП ОСОБА_1 за невиконання ним взятих на себе за Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року зобов'язань неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за період вересень 2016 року - травень 2017 року в сумі 1 503,19 грн. (одна тисяча п'ятсот три гривні дев'ятнадцять копійок).

Крім того, позивач зазначає, що як зазначено в пункті 3.8. Договору № 127 від 09.08.2012 року, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Тому, відповідно до зазначеного п. 3.8. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, сума штрафу становить 1 796, 90 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень дев'яносто копійок).

Відтак, за твердженням позивача, згідно проведених Національним університетом «Львівська політехніка» розрахунків, загальна сума заборгованості Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Національним університетом «Львівська політехніка» станом на дату подання позовної заяви, згідно Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, становить 22382,39 грн., з яких:

- основний борг - 17 969,08 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень вісім копійок), в тому числі ПДВ.;

- інфляційні втрати - 936,10 грн. (дев'ятсот тридцять шість гривень десять копійок);

- 3% річних - 177,12 грн, (сто сімдесят сім гривень дванадцять копійок);

- пеня -1 503,19 грн. (одна тисяча п'ятсот три гривні дев'ятнадцять копійок);

- штраф 10% - 1 796, 90 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень дев'яносто

копійок).

Позивач зазначає, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушено договірні зобов'язання щодо відшкодування витрат Балансоутримувача - Національного університету «Львівська політехніка» на утримання та експлуатацію об'єкта оренди та основних фондів спільного користування.

Позивач наголошує, що згідно з пунктом 5.10. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року ФОП ОСОБА_1, як Орендар, зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого ним державного нерухомого майна, та після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна, договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна, плати податку на землю та надання комунальних послуг. На виконання пункту 5.10. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, 25 лютого 2016 року між Національним університетом «Львівська політехніка», як Балансоутримувачем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем, було укладено Договір № 127К про утримання і експлуатацію об'єкта оренди та частини основних фондів спільного користування, що забезпечують життєдіяльність об'єкта оренди (надалі по тексту - Договір № 127К від 25.02.2016 року) з терміном дії до 24 лютого 2017 року включно.

Позивач зазначає, що згідно п. 1.1. Договору № 127К від 25.02.2016 року, Орендар, відповідно до Договору оренди, користується частиною нежитлового приміщення № 24 (вестибюль) загальною площею 12,8 кв.м., що розміщене в будівлі Львівського державного центру науки, інновацій та інформатизації (літера А-9) за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка», вартість за незалежною оцінкою станом на 30 червня 2015 року становить 170569,00 грн. (сто сімдесят тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 коп.) без ПДВ. Пунктами 1.2. та 1.3. Договору № 127К від 25.02.2016 року визначено, що Балансоутримувач забезпечує утримання та експлуатацію об'єкта оренди та здійснює утримання та експлуатацію частини основних фондів спільного користування (будівля, інженерні споруди та комунікації, прибудинкова територія тощо), що є на його балансі і забезпечують життєдіяльність об'єкта оренди. Пунктом 1.4. Договору № 127К від 25.02.2016 року визначено, що Орендар відшкодовує Балансоутримувачу його витрати на утримання і експлуатацію об'єкта оренди та основних фондів спільного користування пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.

За твердженням позивача, Договором № 127К від 25.02.2016 року визначено наступні умови відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача на утримання та експлуатацію об'єкта оренди та основних фондів спільного користування:

- Орендар щомісячно відшкодовує витрати Балансоутримувача на: забезпечення утримання і експлуатації об'єкта оренди, в тому числі, за використану холодну воду і водовідведення (за лічильником та виходячи з норм побутового споживання), витрати Балансоутримувача на сплату земельного податку; утримання і експлуатацію основних фондів спільного користування (п. 4.1. Договору № 127 К від 25.02.2016 р.);

- сума відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання та експлуатацію об'єкта оренди визначається відповідно до діючих централізованих цін і тарифів, встановлених норм (п. 4.2. Договору № 127 К від 25.02.2016 р.);

- Балансоутримувач щомісячно проводить нарахування суми відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання та експлуатацію об'єкта оренди та основних фондів спільного користування до 05 числа наступного за розрахунковим місяця (п. 4.6. Договору № 127 К від 25.02.2016 р.);

Позивач наоголошує, що Орендар не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця здійснює оплату за окремим платіжним дорученням (п. 4.7. Договору № 127 К від 25.02.2016 р.). Таке ж положення міститься в п.5.11. Договору № 127 К від 25.02.2016 р., відповідно до якого Орендар зобов'язується своєчасно, не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця, і в повному обсязі здійснити оплату відшкодування витрат Балансоутримувача, пов'язаних з утриманням та експлуатацією об'єкта оренди та основних фондів спільного користування, відповідно до розділу 4 цього Договору;

- при тимчасовому припиненні використання об'єкта оренди складається відповідний двосторонній акт, приміщення та обладнання пломбуються. У цьому випадку Орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на теплопостачання, утримання та експлуатацію основних фондів спільного користування та земельний податок (п. 4.9. Договору № 127 К від 25.02.2016 р.);

- забезпечення та оплата телефонного зв'язку Орендаря через мережу Балансоутримувача здійснюється за окремою угодою (п. 4.10. Договору№ 127 К від 25.02.2016 р.).

Однак, за твердженням позивача, незважаючи на встановлений в Договорі № 127К від 25.02.2016 року обов'язок Орендаря оплатити відшкодування витрат Балансоутримувача, пов'язаних з утриманням та експлуатацією об'єкта оренди та основних фондів спільного користування, ФОП ОСОБА_1 не було здійснено суму таких відшкодувань за період квітень 2016 року - квітень 2017 року, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед НУ «Львівська політехніка» як Балансоутримувачем орендованого державного нерухомого майна в розмірі 2 658,58 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень п'ятдесят вісім копійок), в тому числі ПДВ.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 4.8. Договору № 127К від 25.02.2016 року, сума відшкодування витрат, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, включаючи день оплати починаючи з 16 числа наступного місяця. Згідно з пунктом 8.1. Договору № 127К від 25.02.2016 року, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

На думку позивача, враховуючи приписи статті 230 Господарського кодексу України, частини 3 статті 549, частини 2 статті 551, Цивільного кодексу України, Національним університетом «Львівська політехніка» нараховано ФОП ОСОБА_1 за невиконання взятих на себе за Договором № 127К від 25.02.2016 року зобов'язань неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за період травень 2016 року - травень 2017 року в сумі 288,56 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень п'ятдесят шість копійок). При цьому, у відповідності до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України пеню за прострочення сплати суми відшкодування Балансоутримувача за відповідний місяць нараховано за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а згідно до ст. 258 ЦК України вимоги про стягнення пені пред'являються в межах річного строку позовної давності.

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Національним університетом «Львівська політехніка» на суму основного боргу по сплаті відшкодувань Балансоутримувача нараховано ФОП ОСОБА_1 та прострочення оплати 3% річних в розмірі 43,46 грн. (сорок три гривні сорок шість копійок) за період травень 2016 року - травень 2017 року та інфляційні втрати в розмірі 186,83 грн. (сто вісімдесят шість гривень вісімдесят три копійки) за період травень 2016 року - квітень 2017 року.

Відтак, позивач зазначає, що згідно проведених Національним університетом «Львівська політехніка» розрахунків, сума заборгованості Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Національним університетом «Львівська політехніка» станом на дату подання позовної заяви згідно Договору № 127К від 25.02.2016 року становить 3177,43 грн. (три тисячі сто сімдесят сім гривень сорок три копійки), з яких:

- основний борг - 2 658,58 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень п'ятдесят бісім копійок), в тому числі ПДВ;

- інфляційні втрати - 186,83 грн. (сто вісімдесят шість гривень вісімдесят три копійки);

- 3% річних - 43,46 грн. (сорок три гривні сорок шість копійок);

- пеня - 288,56 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень п'ятдесят шість копійок).

Позивач звертає увагу на те, що Національним університетом «Львівська політехніка» неодноразово надсилались Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 претензії з вимогою погасити наявну заборгованість по сплаті орендної плати та відшкодуваннях витрат Балансоутримувача на утриманням та експлуатацією об'єкта оренди та основних фондів спільного користування. Однак, вимоги НУ «Львівська політехніка» щодо погашення ФОП ОСОБА_1 суми заборгованості не були виконані.

Беручи до уваги вищенаведене, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було порушено договірні зобов'язання перед Національним університетом «Львівська політехніка», визначені умовами Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року та Договору № 127К від 25.02.2016 року, оскільки ФОП ОСОБА_1 до цього часу, без правових підстав заборгував сплату платежів перед НУ «Львівська політехніка», передбачених Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року та Договором №127К від 25.02.2016 року на загальну суму 25559,82 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень вісімдесят дві копійки),

Відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відтак, за твердженням позивача, у даній позовній заяві об'єднано позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року та Договором № 127К від 25.02.2016 року, що укладений на виконання умов Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, оскільки такі вимоги випливають із відносин оренди нерухомого державного майна та щодо одного і того ж приміщення.

У своїх поясненнях третя особа зазначає, що 09.08.2012 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 127 (далі - Договір).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 50% до державного бюджету; 50% на рахунок Балансоутримувача.

Згідно з п. 3.7 Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Третя особа повідомляє, що у Орендаря існує заборгованість перед державним бюджетом, яка становить 11786,28 грн., у зв'язку з чим Регіональним відділенням подано до ФОП ОСОБА_1 позовну заяву про стягнення зазначеної суми боргу, розірвання Договору та виселення Орендаря з орендованих приміщень.

Враховуючи викладене, третя особа вважає, що позовні вимоги Національного університету "Львівська політехніка" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобов'язань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 229 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтями 793 та 795 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 09 серпня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, як Орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем, було укладено Договір оренди нерухомого державного майна № 127 (надалі по тексту - Договір оренди № 127 від 09.08.2012 року), предметом якого визначено передання в строкове платне користування з метою розміщення у навчальному закладі торговельного об'єкта з продажу окулярів, лінз, скелець, нерухомого державного майна - частини нежитлового приміщення № 24 (вестибюлю) площею 12.8 кв.м., яке розміщене в будівлі Львівського державного центру науки, інновацій та інформатизації (літера А-9) за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації».

У відповідності до п. 2.1. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, передачу нерухомого державного майна в оренду було здійснено за Актом прийому-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно Договору від 09 серпня 2012 року № 127.

15 грудня 2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, яким внесено зміни щодо порядку оплати орендної плати та продовжено термін дії Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року до 06.08.2018 року включно.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.10.2015 року № 1060 «Про реорганізацію Державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації» припинено Державне підприємство «Львівський державний центр науки. інновацій та інформатизації» шляхом його реорганізації та приєднання до Національного університету «Львівська політехніка», яке є правонаступником всього його майна, всіх прав та обов'язків, для подальшого утворення на базі Університету структурного підрозділу - бізнес-інноваційний центр Національного університету «Львівська політехніка».

У зв'язку з цим, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, який набрав чинності 25.02.2016 року та яким п.1.1. Договору викладено в новій редакції із зазначенням Національного університету «Львівська політехніка» Балансоутримувачем державного нерухомого майна, переданого в оренду ФОП ОСОБА_1 за Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року, а також внесено зміни щодо порядку оплати орендної плати.

Так, враховуючи внесені вищевказаними договорами зміни, Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року визначено наступні умови сплати орендної плати Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 за користування державним нерухомим майном:

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 р. (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2015 року - 2791,87 грн. Орендна плата, згідно даного Договору, сплачується з 08.08.2015 року (п. 3.1. Договору);

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. Договору);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору);

- у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди), добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці, пропорційно дням користування (п. 3.4. Договору);

- орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 50% до Державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області; 50% - на рахунок Балансоутримувача (п. 3.6. Договору);

- Орендар зобов'язується в 20-денний термін з моменту підписання цих змін сплатити до Державного бюджету та Балансоутримувачу суму донарахувань орендної плати, що виникла у зв'язку з зміною розміру орендної плати (п. 3.12 Договору).

Відтак, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на умовах, що визначені Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року, було передано в строкове платне користування нерухоме державне майно - частину нежитлового приміщення №24 (вестибюлю) площею 12,8 кв.м., що розміщене в будівлі за адресою: АДРЕСА_2, та яке у зв'язку з реорганізацією Державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації» на час розгляду справи перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка», а ФОП ОСОБА_1, в свою чергу, підписанням зазначеного Договору взяв на себе обов'язок виконувати його умови, зокрема, щодо вчасної та повної оплати орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас, нормами частини 5 статті 762 ЦК України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Із зазначеними законодавчими нормами також кореспондується положення пункту 5.3 Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, в якому визначено обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, всупереч взятих на себе господарських зобов'язань, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 не виконує належним чином передбачені вищенаведеним Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року своїх обов'язків перед Національним університетом «Львівська політехніка», як Балансоутримувачем, в частині своєчасної оплати орендної плати.

У зв'язку з цим, в Орендаря нерухомого державного майна - ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість за Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року (з наступними змінами) перед Національним університетом «Львівська політехніка», як Балансоутримувачем, за період серпень 2016 р. - квітень 2017 р. на загальну суму несплаченої орендної плати в розмірі 17969 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень вісім копійок, в тому числі ПДВ (ПДВ нараховане відповідно до Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року).

Пунктом 3.3. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року визначено, що орендна плата кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у відповідності до п. 3.3. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, статті 625 Цивільного кодексу України, Національним університетом «Львівська політехніка» нараховуються ФОП ОСОБА_1 на суму основного боргу по сплаті орендної плати: інфляційні втрати за період вересень 2016 року - квітень 2017 року в розмірі 936,10 грн. (дев'ятсот тридцять шість гривень десять копійок); 3% річних за прострочення оплати орендної плати за період вересень 2016 року - травень 2017 року в розмірі 177,12 грн. (сто сімдесят сім гривень дванадцять копійок) (розрахунок додається).

У зв'язку із тим, що індекс споживчих цін за певний місяць публікується Державною службою статистики України наступного місяця, що слідує за ним, то при здійсненні розрахунку розміру заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед НУ «Львівська політехніка» за Договором № 127 від 09.08.2012 року сума інфляційних втрат розраховувалась по останнє число квітня 2017 року, а не по день подачі позовної заяви.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7. Договору № 127 від 09.08.2012 року визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відтак, у відповідності до норм чинного законодавства України та пункту 3.7. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, Національним університетом «Львівська політехніка» нараховано ФОП ОСОБА_1 за невиконання ним взятих на себе за Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року зобов'язань неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за період вересень 2016 року - травень 2017 року в сумі 1 503,19 грн. (одна тисяча п'ятсот три гривні дев'ятнадцять копійок). У відповідності до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України пеню за прострочення сплати суми відшкодування Балансоутримувача за відповідний місяць нараховано за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а згідно ст. 258 ЦК України, вимоги про стягнення пені пред'являються в межах річного строку позовної давності.

Крім того, як зазначено в пункті 3.8. Договору № 127 від 09.08.2012 року, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Тому, відповідно до зазначеного п. 3.8. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, сума штрафу становить 1796,90 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень дев'яносто копійок).

Водночас, Вищий господарський суд України в п. 4 оглядового листа від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» висловив правову позицію щодо можливості одночасного стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, що не суперечить законодавству України, а саме: за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 р. та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 р. № 42/252, від 09.04.2012 р. № 20/246-08.

Відтак, згідно проведених Національним університетом «Львівська політехніка» розрахунків, загальна сума заборгованості Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Національним університетом «Львівська політехніка» станом на дату подання позовної заяви, згідно Договору оренди №127 від 09.08.2012 року, становить 22382,39 грн., з яких:

- основний борг - 17969,08 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень вісім копійок), в тому числі ПДВ.;

- інфляційні втрати - 936,10 грн. (дев'ятсот тридцять шість гривень десять копійок);

- 3% річних - 177,12 гри, (сто сімдесят сім гривень дванадцять копійок);

- пеня -1 503,19 грн. (одна тисяча п'ятсот три гривні дев'ятнадцять копійок);

- штраф 10% - 1 796, 90 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень дев'яносто

копійок).

Також, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушено договірні зобов'язання щодо відшкодування витрат Балансоутримувача - Національного університету «Львівська політехніка» на утримання та експлуатацію об'єкта оренди та основних фондів спільного користування.

Згідно з пунктом 5.10. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, ФОП ОСОБА_1, як Орендар, зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого ним державного нерухомого майна, та після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна, договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна, плати податку на землю та надання комунальних послуг.

На виконання пункту 5.10. Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року, 25 лютого 2016 року між Національним університетом «Львівська політехніка», як Балансоутримувачем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем, було укладено Договір № 127К про утримання і експлуатацію об'єкта оренди та частини основних фондів спільного користування, що забезпечують життєдіяльність об'єкта оренди (надалі по тексту -Договір № 127К від 25.02.2016 року) з терміном дії до 24 лютого 2017 року включно.

Згідно п. 1.1. Договору № 127К від 25.02.2016 року, Орендар, відповідно до Договору оренди, користується частиною нежитлового приміщення № 24 (вестибюль) загальною площею 12,8 кв.м., що розміщене в будівлі Львівського державного центру науки, інновацій та інформатизації (літера А-9) за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Національного університету «Львівська політехніка», вартість за незалежною оцінкою станом на 30 червня 2015 року становить 170569,00 грн. (сто сімдесят тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 коп.) без ПДВ.

Пунктами 1.2. та 1.3. Договору № 127К від 25.02.2016 року визначено, що Балансоутримувач забезпечує утримання та експлуатацію об'єкта оренди та здійснює утримання та експлуатацію частини основних фондів спільного користування (будівля, інженерні споруди та комунікації, прибудинкова територія тощо), що є на його балансі і забезпечують життєдіяльність об'єкта оренди.

Пунктом 1.4. Договору № 127К від 25.02.2016 року визначено, що Орендар відшкодовує Балансоутримувачу його витрати на утримання і експлуатацію об'єкта оренди та основних фондів спільного користування пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.

Договором № 127К від 25.02.2016 року визначено наступні умови відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача на утримання та експлуатацію об'єкта оренди та основних фондів спільного користування:

- Орендар щомісячно відшкодовує витрати Балансоутримувача на: забезпечення утримання і експлуатації об'єкта оренди, в тому числі, за використану холодну воду і водовідведення (за лічильником та виходячи з норм побутового споживання), витрати Балансоутримувача на сплату земельного податку; утримання і експлуатацію основних фондів спільного користування (п. 4.1. Договору № 127К від 25.02.2016 року);

- сума відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання та експлуатацію об'єкта оренди визначається відповідно до діючих централізованих цін і тарифів, встановлених норм (п. 4.2. Договору № 127К від 25.02.2016 року);

- Балансоутримувач щомісячно проводить нарахування суми відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання та експлуатацію об'єкта оренди та основних фондів спільного користування до 05 числа наступного за розрахунковим місяця (п. 4.6. Договору № 127К від 25.02.2016 року);

Орендар не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця здійснює оплату за окремим платіжним дорученням (п. 4.7. Договору № 127К від 25.02.2016 року). Таке ж положення міститься в п. 5.11. Договору, відповідно до якого Орендар зобов'язується своєчасно, не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця, і в повному обсязі здійснити оплату відшкодування витрат Балансоутримувача, пов'язаних з утриманням та експлуатацією об'єкта оренди та основних фондів спільного користування, відповідно до розділу 4 цього Договору;

- при тимчасовому припиненні використання об'єкта оренди складається відповідний двосторонній акт, приміщення та обладнання пломбуються. У цьому випадку Орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на теплопостачання, утримання та експлуатацію основних фондів спільного користування та земельний податок (п. 4.9. Договору № 127К від 25.02.2016 року);

- забезпечення та оплата телефонного зв'язку Орендаря через мережу Балансоутримувача здійснюється за окремою угодою (п. 4.10. Договору № 127К від 25.02.2016 року).

Однак, незважаючи на встановлений в Договорі № 127К від 25.02.2016 року обов'язок Орендаря оплатити відшкодування витрат Балансоутримувача, пов'язаних з утриманням та експлуатацією об'єкта оренди та основних фондів спільного користування, ФОП ОСОБА_1 не було сплачено суму таких відшкодувань за період квітень 2016 року - квітень 2017 року, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед НУ «Львівська політехніка», як Балансоутримувачем орендованого державного нерухомого майна, в розмірі 2 658,58 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень п'ятдесят вісім копійок), в тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 4.8. Договору № 127К від 25.02.2016 року, сума відшкодування витрат, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, починаючи з 16 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 8.1. Договору № 127К від 25.02.2016 року, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, згідно з Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Враховуючи приписи статті 230 Господарського кодексу України, частини 3 статті 549, частини 2 статті 551, Цивільного кодексу України, Національним університетом «Львівська політехніка» нараховано ФОП ОСОБА_1 за невиконання взятих на себе за Договором № 127К від 25.02.2016 року зобов'язань неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за період травень 2016 року - травень 2017 року в сумі 288,56 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень п'ятдесят шість копійок). При цьому, у відповідності до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, пеню за прострочення сплати суми відшкодування Балансоутримувача за відповідний місяць нараховано за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а, згідно до ст. 258 ЦК України, вимоги про стягнення пені пред'являються в межах річного строку позовної давності.

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Національним університетом «Львівська політехніка» на суму основного боргу по сплаті відшкодувань Балансоутримувача нараховано ФОП ОСОБА_1 за прострочення оплати 3% річних в розмірі 43,46 грн. (сорок три гривні сорок шість копійок) за період травень 2016 року - травень 2017 року та інфляційні втрати в розмірі 186,83 грн. (сто вісімдесят шість гривень вісімдесят три копійки) за період травень 2016 року - квітень 2017 року.

Відтак, згідно проведених Національним університетом «Львівська політехніка» розрахунків, сума заборгованості Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Національним університетом «Львівська політехніка» станом на дату подання позовної заяви, згідно Договору № 127К від 25.02.2016 року, становить 3177,43 грн. (три тисячі сто сімдесят сім гривень сорок три копійки), з яких:

- основний борг - 2 658,58 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень п'ятдесят бісім копійок), в тому числі ПДВ;

- інфляційні втрати - 186,83 грн. (сто вісімдесят шість гривень вісімдесят три копійки);

- 3% річних - 43,46 грн. (сорок три гривні сорок шість копійок);

- пеня - 288,56 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень п'ятдесят шість копійок).

Згідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З вищенаведеними нормами цивільного законодавства кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань. Зокрема, відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Водночас, нормами частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 222 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Звертаємо увагу на те, що Національним університетом «Львівська політехніка» неодноразово надсилались Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 претензії з вимогою погасити наявну заборгованість по сплаті орендної плати та відшкодуваннях витрат Балансоутримувача на утриманням та експлуатацією об'єкта оренди та основних фондів спільного користування. Однак, вимоги НУ «Львівська політехніка» щодо погашення ФОП ОСОБА_1 суми заборгованості не були виконані.

Беручи до уваги вищенаведене, Фізичною особою-підприємцем було порушено договірні зобов'язання перед Національним університетом «Львівська політехніка», визначені умовами Договору оренди № 127 від 09.08.2012 року та Договору № 127К від 25.02.2016 року, оскільки ФОП ОСОБА_1 без жодних правових підстав заборгував сплату платежів перед НУ «Львівська політехніка», передбачених Договором оренди № 127 від 09.08.2012 року та Договором № 127К від 25.02.2016 року на загальну суму 25559,82 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень вісімдесят дві копійки),

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Національного університету «Львівська політехніка» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 25559,82 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію № 17724078 від 22.05.2017 року на суму 1600,00 грн. про сплату судового збору.

Згідно ст.49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2) на користь Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, код ЄДРПОУ 02071010) заборгованість в розмірі боргу в розмірі 25559 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 82 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Наказ видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.07.2017 року