Ухвала суду № 67659868, 10.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/29/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.07.2017 справа № 908/1157/16

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Осіріс-Вет» про заміну стягувача у справі № 908/1157/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Осіріс-Вет (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115-А)

до відповідача приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, (вул. Героїв України), 175)

про стягнення 504047,44 грн.

заінтересована особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1)

орган виконання Мелітопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99)

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 07.07.2017 надійшла заява ТОВ «Осіріс-Вет» (позивача у даній справі) про заміну стягувача у справі № 908/1157/16 ТОВ «Осіріс-Вет», як вибулої сторони, на його правонаступника ФОП ОСОБА_1

Розглянувши заяву про заміну стягувача у справі № 908/1157/16, суд встановив, що зазначена заява підлягає поверненню з наступних підстав:

В обґрунтування заяви ТОВ «Осіріс-Вет» вказало, що 26.11.2016 ТОВ «Осіріс-Вет»» уклало з ФОП ОСОБА_1 Договір на відступлення права вимоги за договором поставки товару № 4 від 01.09.2012. Таким чином, з моменту укладання договору до ФОП ОСОБА_1 перейшло право вимагати з ПрАТ «Агропромислова компанія» належного виконання взятих на себе зобовязань за договором поставки товару № 4 від 01.09.2012 по справі 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання взятих на себе договірних зобовязань, тому ТОВ «Осіріс-Вет» на даному етапі втратив право стягнення з боржника на свою користь сум за наказом у справі № 908/1157/16. З посиланням на ст. ст. 22, 25 ГПК України заявник просив замінити стягувача у справі № 908/1157/16 ТОВ «Осіріс-Вет», як вибулої сторони, на його правонаступника ФОП ОСОБА_1

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на те, що виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме кодекс доповнено статтею 121-4 наступного змісту: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Господарський суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, приватному виконавцю.

Тобто, до Господарського процесуального кодексу України внесено спеціальну норму, яка регулює питання повязані із заміною сторони саме у виконавчому провадженні.

Вказана редакція ст. 121-4 ГПК України набрала чинності з 05.10.2016.

Суд розяснює, що заявнику слід звернутися до суду відповідно до ст. 121-4 ГПК України, приписами якої передбачено порядок заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Враховуючи вищевикладені приписи ст. 121-4 ГПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна сторони виконавчого провадження може бути реалізована за наявністю відкритого виконавчого провадження.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Заявник на підтвердження обставин щодо наявності відкритого виконавчого провадження до даної заяви додав копію заяви № 26/06 від 26.06.2017 про примусове виконання рішення у справі № 908/1157/16. Як вбачається, відповідна заява направлена до Мелітопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області 04.07.2017, про що додано копію опису вкладення та фінансового чеку від 04.07.2017.

Суд зазначає, що заява про відкриття виконавчого провадження не є доказом відкритого виконавчого провадження. Зважаючи на ненадання заявником доказів наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення у даній справі на момент звернення з заявою, враховуючи обмежений (десятиденний) строк розгляду відповідної заяви в порядку ст. 121-4 ГПК України, суд повертає заяву про заміну стягувача без розгляду.

Зазначений висновок узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною у постанові № 8/314 від 19.04.2017.

Також, суд звертає увагу заявника, що судовий процес, який продовжується на стадії виконання рішення, передбачає участь у ньому боржника та стягувача, як сторін виконавчого провадження, а не позивача і відповідача. Тому, заміна стягувача, як сторони виконавчого провадження можлива лише у виконавчому провадження, у не у справі, як зазначено заявником.

На підставі викладеного, заява ТОВ «Осіріс-Вет» про заміну стягувача у справі № 908/1157/16, подана згідно ст. 25 ГПК України, підлягає поверненню без розгляду, для усунення недоліків, допущених при оформленні заяви.

Керуючись ст.ст. 86, 25, 121-4 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1.Заяву ТОВ «Осіріс-Вет» про заміну стягувача у справі № 908/1157/16 його правонаступником повернути без розгляду.

Додаток: на 36 аркушах.

Суддя В.В.Носівець