Постанова № 67659693, 05.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 908/569/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників: позивача ОСОБА_4 (дов. від 17.02.2016 б/н)відповідачаЛєлєкова В.В. (дов. від 28.02.2017 №271)розглянувши матеріали касаційної скаргиПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мережна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.03.2017у справі№908/569/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6доПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мережпроскасування оперативно-господарської санкціїВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції - рішення комісії, оформленої протоколом з розгляд актів про порушення Правил користування електричною енергією від 11.02.2016, на сплату вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 18393 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.10.2016 (суддя Науменко А.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2017 (головуючий суддя Марченко О.А., судді Чернота Л.Ф., Радіонова О.О.) рішення Господарського суду Запорізької області від 27.10.2016 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги про скасування рішення комісії, оформленого протоколом з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 11.02.2016 на сплату вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 18 393,34 грн. задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення, яке прийняте на засіданні комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом від 11.02.2016 на сплату вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 18 393,34 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1378 грн. та апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн.

В обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції послався на те, що висновок судової електротехнічної експертизи №3959 від 02.09.2016 не містить конкретних висновків щодо впливу на лічильник електромагнітного поля, а отже не може бути прийнятий до уваги в підтвердження порушення споживачем ПКЕЕ.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неналежне дослідження судом апеляційної інстанції доказів та встановлення обставин, що призвело, на думку скаржника до порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.06.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М.,, Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 05.07.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 6036 з додатками (далі по тексту договір), за умовами якого постачальник електричної енергії зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачувати постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1 договору № 6036).

Відповідно до пункту 7.1 договору № 6036, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Відповідно до пунктів 7.2 договору № 6036, розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства.

У пункті 7.8. договору № 6036, передбачено, зокрема, що за результатами технічної перевірки розрахункових засобів обліку споживача (періодичної або у зв'язку із заміною приладів обліку, усуненням порушень в роботі розрахункового обліку, тощо) за участю уповноважених представників постачальника електричної енергії та споживача оформлюється "Акт технічної перевірки електролічильників і вимірювальних трансформаторів" і "Акт про пломбування елементів розрахункового обліку електричної енергії".

Пунктом 4.2 договору № 6036 визначено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії оперативно-господарську санкцію в розмірі вартості недорахованої електроенергії розрахованої виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

З огляду на матеріали справи, 15.01.2016 рейдовою бригадою Енергопостачальника за результатами технічної перевірки об'єкту електропостачання було складено акт про порушення ПКЕЕ №000091.

Підставою для складання Акту про порушення стало виявлення порушення п. 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ, а саме: "дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, а саме, вплив на розрахунковий прилад обліку НІК 2303L АП2 (1000 МСЕ) №7679521 електромагнітного поля напруженістю більше 10 В/м в діапазоні частот від 80 до 500МГц, що зафіксовано вбудованим датчиком ЕМ поля. При цьому, на дисплеї лічильника з'явилось повідомлення "Еrrоr rаdіо". Дане порушення виявлено під час контрольного огляду".

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення 11.02.2016 прийнято рішення виконати розрахунок недоврахованої електричної енергії по акту згідно підпункту 3 пункту 2.1. Методики, за період роботи: з 23.09.2015 по 15.01.2016, час роботи - 12 год., та визначити обсяг недоврахованої електричної енергії у кількості 10 026 кВт/год. на суму 18 393,34 грн.

Копію протоколу, розрахунок та рахунок до сплати вручено представнику ОСОБА_7 на засіданні комісії під особистий підпис.

Предметом позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 у даній справі є скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення комісії, оформленого протоколом з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 11.02.2016 на сплату вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 18 393,34 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам місцевий господарський суд правомірно зазначав про наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (правила, ПКЕЕ) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562 (методика).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Розділом 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.

Згідно статті 27 Закону України "Про електроенергетику" (відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику) правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Відповідно до підпунктів 26, 27 пункту 10.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. (із змінами та доповненнями, надалі - ПКЕЕ), споживач електричної енергії зобов'язаний: забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Як передбачено п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі Методика).

Згідно п/п. 3 п. 2.1. Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення,складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Пунктом 2.9 Методики, передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності Договору або в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W, кВт.год), доб.с.п. розраховується за формулою:

W = P t, (2.7)

доб.с.п. с.п. вик.с.п.

де P - потужність самовільного підключення (кВт), що

с.п.

визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази

P = I · U cos(фі); (2.8)

с.п. ном.фаз.

у разі підключення до трьох фаз

P = 3 · I · U cos(фі), (2.9)

с.п. ном.фаз.

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

U - номінальна фазна напруга, кВ;

ном.фаз.

cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U та струмом

фаз

навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9;

t - час використання самовільного підключення

вик.с.п.

протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої

електричної енергії за Д береться сумарна кількість днів у

пер.

періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, актом №000091 встановлено факт порушення п. 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ, а саме: "дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, а саме, вплив на розрахунковий прилад обліку НІК 2303L АП2 (1000 МСЕ) №7679521 електромагнітного поля напруженістю більше 10 В/м в діапазоні частот від 80 до 500МГц, що зафіксовано вбудованим датчиком ЕМ поля.

При цьому, на дисплеї лічильника з'явилось повідомлення "Еггог гаdіо". Дане порушення виявлено під час контрольного огляду".

Позивачеві визначено недоврахованої електричної енергії по акту про порушення ПКЕЕ №000091 згідно підпункту 3 пункту 2.1. Методики, за період роботи: з 23.09.2015 по 15.01.2016, час роботи - 12 год., обсяг недоврахованої електричної енергії - 10 026 кВт/год, на суму 18 393,34 грн.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до частини 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

За частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Як вже зазначалось, предметом спору до даній справі є вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про скасування оперативно-господарської санкції, яка застосована внаслідок виявлення індикації "Еrror radio" на екрані РКІ встановленого лічильника електричної енергії типу NIK 2303LАП2, заводський № 7679521.

В матеріалах справи міститься акт № 6 проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.01.2016, складений трьома співробітниками ДРПО ВАТ "Запоріжжяобленерго" згідно змісту якого вбачається, що за результатами проведеної експертизи лічильник: зав. № 7679521, тип НІК 2303 LАП2, дата повірки: 3 кв. 2015 року визнано: не придатний для подальшої експлуатації; заниження показників здійснювалось таким чином: "Індикація "Еrrоr rаdіо".

За результатами проведеної судової експертизи (висновок експерта № 3959 від 02.09.2016 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.). Бокаріуса встановлено наступні обставини.

Так, відповідно до інформації, яку було отримано 07.06.2016 залученим спеціалістом сервісного центру ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" Лекторським О.О. при знятті із журналу подій приладу обліку за допомогою спеціалізованого обладнання в журналі подій лічильника НІК 2303L AП2 зав. №7679521 зафіксовано чотири випадки спрацювання датчика електромагнітного впливу. Також зафіксовано появу на рідкокристалічному індикаторі повідомлення "Еrror гаdiо".

Конструкцією даного приладу обліку НІК 2303L AП2 зав. №7679521 фіксація в журналі подій дати, часу та тривалості впливу електромагнітного поля не передбачена.

Враховуючи вище наведене, експертом констатується наступне.

У відповідності до настанови фіксація на рідкокристалічному індикаторі досліджуваного приладу обліку НІК 2303L AП2 зав. №7679521 повідомлення "Еггог гасііо" та у пам'яті лічильника у журналі подій формування запису про спрацювання 4 рази датчика електромагнітного впливу свідчать про вплив на даний прилад електромагнітного поля з напруженістю більше 10 В/м в діапазоні частот від 80 до 500 МГц протягом більше 3 секунд кожного разу.

Фіксування в пам'яті журналу подій дати, часу та тривалості впливу елетротромагнітного поля не передбачено конструкцією досліджуваного приладу обліку НІК 2303L AП2 зав. №7679521.

Експерт зазначає, що з матеріалами справи №908/569/16 надано на дослідження СD-диск з відеозйомкою місця встановлення досліджуваного приладу НІК 2303L АП2 зав. №7679521 по АДРЕСА_2. Експертним аналізом відеозапису встановлено, що прилад обліку розташовується в офісному приміщені (кабінеті) зліва від входу. Електролічильник встановлений у металевій шафі, що замикається на ключ, з оглядовим віконцем. Також у шафі розміщені блоки автоматичних вимикачів, окремі з яких опломбовано. Таке розміщення приладу обліку, інакше кажучи його екранування, з урахуванням даних з науково-технічних джерел з великим ступенем вірогідності виключає можливість випадкового спрацювання датчика лічильника від природних та штучних джерел електромагнітного поля (блискавка, побутові електроприлади, електрозварювальні роботи виконувані неподалік, тощо).

Таким чином, з висновку експертизи вбачається, що найбільш вірогідною причиною фіксації на рідкокристалічному індикаторі досліджуваного приладу обліку НІК 2303L АП2 зав. №7679521 повідомлення "Еггог гаdіо" та формування у журналі подій запису про спрацювання 4 рази датчика електромагнітного впливу є дія на лічильник електромагнітного поля з такими характеристиками, що перевищують порогові значення та викликають спрацювання вбудованого датчика електромагнітного впливу.

Відповідно до статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 4.2.4 договору № 6036, споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Враховуючи висновки експертизи №3959 від 02.09.2016, доказами, які містяться в матеріалах справи, а також беручи до уваги те, що позивачем не було доведено необґрунтованість застосування до нього оперативно-господарської санкції, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6.

До того ж, колегія суддів касаційної інстанції погоджується і з висновком суду першої інстанції, який вказав, що висновок експерта щодо теоретичної причини виникнення повідомлення "Еггог гаdіо" - помилки програмного забезпечення, виробничого браку (дефекту), пошкодження або несправності лічильника, не може бути оцінено, оскільки фактичних даних в підтвердження цих обставин експертом не встановлено взагалі, доказів в підтвердження цих обставин самим позивачем не надано.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує і про наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Статтею 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено, що кожному гарантується право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зауважує на тому, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Колегія суддів касаційної інстанції вирішуючи даний спір опиралась не тільки на суперечливі і взаємовиключні юридичні обґрунтування сторін, а перш за все на базовий правовий принцип - принцип правової визначеності.

Стаття 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Статтею 11110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі №908/569/16 скасувати. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.10.2016 залишити в силі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (69071, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926) 1653,60 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді О.Сибіга

В.Швець