Ухвала суду № 67659465, 06.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 липня 2017 року м. Київ К/800/18558/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року

у справі № 0870/9048/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 0870/9048/12, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.

Скаржник, на виконання вимог ухвали, усунув вказані недоліки касаційної скарги.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 16.05.2012 року № 0000120026.

Приймаючи рішення на користь позивача, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що за результатами виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, відповідачем складено акт від 27.04.2012 року № 83/26-1/00194731, яким встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2012 року № 0000120026.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування на загальну суму 216 542, 00 грн., які ґрунтуються на висновках актів попередніх перевірок № 140/08-08/000194731 від 08.06.2011 року та № 175/08-08/00194731 від 25.07.2012 року.

Положеннями статті 198 Податкового кодексу України визначено порядок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни, зокрема, за придбану продукцію та виконані роботи.

Нормами статті 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена в січні 2011 року та лютому 2011 року сума бюджетного відшкодування відповідно у сумі 48 768, 00 грн. та 11 507, 00 грн. виникла за рахунок від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 60 275, 00 грн. за операціями між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» з поставки товару. Зазначені суми в подальшому були відшкодовані позивачем у травні та липні 2011 року.

Господарські операції між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» ґрунтувались на підставі укладених договорів на поставку товарів за період 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

На підтвердження виконання вказаних договорів, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт реальності проведення господарських операцій, зокрема, копії податкових накладних, видаткових накладних, прибуткові ордери, рахунки - фактури, платіжні доручення, свідоцтва про якість партії та протоколів сертифікатів.

Судами відхилено посилання податкового органу про те, що правочини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, оскільки відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт нікчемності і безтоварності договорів, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест».

Крім того, судами встановлено, що під час проведення перевірки позивача податковим органом враховано результати акту документальної планової виїзної перевірки № 140/08-08/00194731 від 08.06.2011 року, за результатами якої встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено відсутність постачання в межах договорів між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард - Інвест».

Отже, відповідачем зроблено висновок щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму податку на додану вартість по операціях з придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» у сумі 60 275, 06 грн., що привезло до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на загальну суму 60 275, 00 грн.

Судами встановлено, що позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки № 140/08-08/00194731 від 08.06.2011 року оскаржив у судовому порядку прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення № 0001160808 від 27.07.2011 року.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 27.07.2011 року № 000116080.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, фактично встановлені ті обставини, що вплинули на від'ємне значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 60 275, 00 грн., за рахунок якого виникла сума бюджетного відшкодування за січень та лютий 2011 року.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем неправомірно визначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60 275, 00 грн.

Зменшена сума бюджетного відшкодування за березень 2011 року на суму 140 857, 00 грн. виникла за рахунок від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року за господарськими операціями між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріар» у сумі 37 357, 00 грн. та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Саббіа Груп» у сумі 103 500, 00 грн.

Так, в акті попередньої документальної позапланової виїзної перевірки № 175/08-08/00194731 від 25.07.2012 року встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201, 203 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року на загальну суму 231 111, 00 грн. за результатами здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саббіа Груп».

При цьому судами встановлено, що позивачем у судовому порядку оскаржено прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0001210808, № 0001220808, які були предметом розгляду справи №2а-0870/10917/11.

За результатами розгляду справи №2а-0870/10917/11 Запорізьким окружним адміністративним судом визнано протиправними та скасовано прийняті податкові-повідомлення рішення від 10.08.2011 № 0001210808, № 0001220808.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2015 року у справі № 2а-0870/10917/11 набрала законної сили 30.06.2016 року.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, фактично встановлені ті обставини, що вплинули на від'ємне значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 140 857 грн., за рахунок якого виникла сума бюджетного відшкодування за березень 2011 року, а відтак відповідачем неправомірно зменшено розмір бюджетного відшкодування за березень 2011 року на суму 140 857, 00 грн.

Крім того, судами встановлено, що позивачем включено до розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2011 року загальну суму сплаченого податку на додану вартість 15 410, 00 грн., яке сформовано за рахунок від'ємного значення вересня 2009 року.

Висновок про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року на вищезазначену суму ґрунтується на акті попередньої перевірки № 307/08-08/00194731 від 22.09.2010 року, за результатами якої встановлено, що залишок від'ємного значення за вересень 2009 року складає 0 грн.

Отже, враховуючи зміст даної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 0870/9048/12 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун