Ухвала суду № 67659130, 04.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2017 року м. Київ К/800/17739/17

К/800/17456/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Калашнікова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2017 року у справі за позовом Компанії «Юзгаз Бі.Ві.» до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Компанія «Юзгаз Бі.Ві.» (надалі також - позивач, Компанія) звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (надалі також - КМ України), Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (надалі також - Міністерство), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська» (надалі - ТОВ «Надра Юзівська»), в якому просила суд :

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 Рішення з окремих питань, що оформлено Протоколом Кабінету Міністрів України № 46 від 2 листопада 2016 року (надалі також - оскаржуване рішення);

- визнати протиправними дії Міністерства щодо відмови у відступленні прав та обов'язків за Угодою про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська, від 24 січня 2013 року (далі - Юзівська Угода) на запит ТОВ «Надра Юзівська» від 4 серпня 2016 року компанії «Юзгаз Бі.Ві.» (Yuzgaz B.V.), яка наведена у листі від 3 листопада 2016 року № 01/15-11546;

- зобов'язати КМ України продовжити розгляд запиту компанії «Юзгаз Бі.Ві.» (Yuzgaz B.V.) та ТОВ «Надра Юзівська» від 4 серпня 2016 року щодо отримання згоди на відступлення частки участі інвестора за Юзівською Угодою на користь компанії «Юзгаз Бі.Ві.» для прийняття відповідного належним чином оформленого рішення по суті поданого запиту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачі звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просили судові рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі .

Позивачем надіслані заперечення на касаційну скаргу, в яких він просив скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), колегія суддів здійснює перегляд судових рішень в межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 січня 2013 року відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2013 року № 23-р «Про підписання Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська», між державою Україна, Компанію «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» та ТОВ «Надра Юзівська»» було укладено Угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська.

8 вересня 2015 року, після виходу Компанію «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В. з Угоди про розподіл вуглеводнів ТОВ «Надра Юзівська» набуло 100% прав і обов'язків інвестора, враховуючи і право на відступлення частки інвестора за Юзівською Угодою.

4 серпня 2016 року після проведення відкритого конкурсу на залучення інвестора для реалізації Юзівської Угоди ТОВ «Надра Юзівська» разом з переможцем конкурсу - компанією «Юзгаз Бі.Ві.» (Yuzgaz B.V.) подали на адресу КМ України запит щодо отримання згоди на відступлення частки участі інвестора за Юзівською Угодою на користь компанії «Юзгаз Бі.Ві.» відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» та статтю 39 Юзівської Угоди.

Враховуючи надходження вищезазначеного запиту дорученням Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України від 10 серпня 2016 року №28979/1/1-16 доручено опрацювати порушене питання на засіданні Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції та подати Кабінету Міністрів України узгоджені пропозиції.

2 листопада 2016 року КМ України прийнято оскаржуване рішення, оформлене Протоколом № 46, яким вирішено, зокрема, підтримати пропозицію Міністра енергетики та вугільної промисловості Насалика І.С. щодо відмови ТОВ «Надра Юзівська» у відступленні прав та обов'язків, визначених Угодою про розподіл вуглеводнів, які видобуваються в межах ділянки Юзівська, доручивши Міенерговугіллю разом із Секретаріатом Кабінету Міністрів в одноденний строк надати ТОВ «Надра Юзівська» та Компанії «Юзгаз Бі.Ві.» письмову відмову з відповідним обґрунтуванням.

3 листопада 2016 року листом № 01/15-11546 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повідомило позивачу, що на засіданні КМ України прийнято рішення про відмову у відступленні прав та обов'язків за Юзівською Угодою на запит ТОВ «Надра Юзівська» від 4 серпня 2016 року.

Не погоджуючись із зазначеними діями та рішенням відповідачів, Компанія «Юзгаз Бі.Ві.» звернулась до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку щодо протиправності дій Міністерства та визнання протиправним, скасування рішення КМ України, враховуючи відсутність обґрунтованих підстав для відмови у відступленні прав та обов'язків за Юзівською Угодою на запит ТОВ «Надра Юзівська» від 4 серпня 2016 року..

Окрім того, судами зазначено про відсутність повноважень у Міністерства для надання відповіді на зазначений запит, оскільки надавати відмову із відповідним належним обґрунтуванням в даному випадку має лише КМ України у формі розпорядження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції регулює Закон України від 14 вересня 1999 року N 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» (надалі - Закон N 1039-XIV в редакції від 28 грудня 2014 року, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1039-XIV, інвестор має право передати повністю або частково свої права та обов'язки, визначені угодою про розподіл продукції, будь-якій юридичній або фізичній особі лише за згодою держави та за умови, що така особа має достатньо фінансових і технічних ресурсів, а також досвід організації діяльності, необхідні для виконання робіт, передбачених угодою. Відмова держави у такій згоді без поважних підстав не допускається. Якщо на запит інвестора щодо передачі прав та обов'язків, визначених угодою, Кабінет Міністрів України не дав відповіді протягом 90 днів з дня отримання запиту, згода держави вважається отриманою.

Отже, обов'язок надавати відповідь та належним чином обґрунтовувати її у разі відмови у відступленні прав та обов'язків законодавцем покладено на КМ України. Такожж необхідно зазначити, що дана норма визначає умови за якими фізична або юридична особа може отримати права та обов'язки від інвестора, а саме:

- особа повинна мати достатньо фінансових і технічних ресурсів;

- особа повинна мати досвід організації діяльності, необхідні для виконання робіт, передбачених угодою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідь на запит ТОВ «Надра Юзівська» від 4 серпня 2016 року було надано Міністерством у формі листа, в якому зазначено наступне:

ТОВ «Надра Юзівська» та компанія «Юзгаз Бі.Ві.» звернулись з проханням надати згоду на відступлення частки участі в правах та зобов'язаннях інвестора шляхом укладення додаткової угоди до Юзівської угоди щодо такого відступлення, проект якої складає понад 200 сторінок;

КМ України доручив Міжвідомчій комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції опрацювати отриманий запит та матеріали до нього з метою надання Кабінету Міністрів України узгоджених пропозицій. 1 листопада 2016 року відбулась робоча зустріч між членами Міжвідомчої комісії, представниками міністерств і відомств, народними депутатами України та представниками ТОВ «Надра Юзівська» і компанії «Юзгаз Бі.Ві.» Станом на 2 листопада 2016 року у Міжвідомчої комісії, представників міністерств і відомств, народних депутатів України залишилось багато відкритих та нез'ясованих питань, зокрема щодо програми робіт за Юзівською Угодою, що не дозволило Міжвідомчій комісії рекомендувати Кабінету міністрів України надати згоду на зазначене відступлення;

КМ України не міг не приймати жодного рішення щодо відступлення, оскільки статтею 26 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» передбачено, що відсутність відповіді Кабінету Міністрів України по закінченню 90-денного терміну з дати отримання запиту щодо відступлення, що спливав 2 листопада 2016 року, вважається наданням згоди на відступлення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповіді на запит ТОВ «Надра Юзівська» від 4 серпня 2016 року обґрунтованих підстав для відмови у відступленні прав та обов'язків за Юзівською Угодою. У свою чергу, необхідно зазначити про встановлення Законом заборони для надання відмови без поважних підстав.

Окрім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, доказів опрацювання запиту ТОВ «Надра Юзівська» та компанії «Юзгаз Бі.Ві.» від 4 серпня 2016 року на засіданнях Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод та надання до КМ України узгоджених пропозицій відповідачами не надано.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також вказує на необґрунтованість доводів касаційних скарг стосовно можливості ухвалення протокольного рішення КМ України у даному питанні з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно з частинами першою - третьою статі 49 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до параграфу 30 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України» від 18 липня 2007 року №950 (надалі - Регламент), акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань: схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо; затвердження державної цільової програми, плану заходів; утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; виділення коштів з резервного фонду державного бюджету; делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках; передачі майна; кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.

Отже, параграф 30 Регламенту не встановлює вичерпний перелік питань для вирішення яких приймаються КМ України саме розпорядження.

А тому, враховуючи, що проект Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між Державою Україна та компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» та ТОВ «Надра Юзівська» Кабінетом Міністрів України схвалено саме Розпорядженням №23-р, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що рішення з приводу запиту ТОВ «Надра Юзівська» та компанії «Юзгаз Бі.Ві.» повинно було прийматись у формі розпорядження.

Таким чином, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку, щодо протиправності дій Міністерства стосовно відмови у відступлені прав та обов'язків за Юзівською Угодою на запит ТОВ «Надра Юзівська» від 4 серпня 2016 року компанії «Юзгаз Бі.Ві.» (Yuzgaz B.V.), та протиправності і скасуванню п. 7 Рішення з окремих питань, що оформлено Протоколом Кабінету Міністрів України № 46 від 2 листопада 2016 року.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційних скарг стосовно протиправності зобов'язання КМ України продовжити розгляд запиту ТОВ «Надра Юзівська» та компанії «Юзгаз Бі.Ві.» з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було встановлено протиправність оскаржуваного рішення, порушення процедури його прийняття, необхідність його скасування, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, щодо зобов'язання КМ України продовжити розгляд запиту компанії «Юзгаз Бі.Ві.» (Yuzgaz B.V.) та ТОВ «Надра Юзівська» від 4 серпня 2016 року для повного захисту прав позивача.

Отже, колегія суддів, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді