Постанова № 67659075, 04.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 р. Справа № 820/4361/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

15 серпня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, яким просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ, контролюючий орган) від 21 липня 2016 року: № 2478-1204/2 про визначення податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2014 рік у розмірі 6 991,21 грн.; № 2478-1204/1 про визначення податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 26 340,41 грн.; № 2478-1204 про визначення податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 37 745,81 грн.

Позивач зазначила, що податковим органом невірно обчислено суму податку з орендної плати за землю, а саме без врахування того, що Податковим кодексом України (далі - ПК України) встановлено мінімальну відсоткову межу нормативної грошової оцінки землі у розмірі 3 % (ст. 288 ПК України), яка була нею дотримана у повному обсязі та того факту, що за період 2015-2016 роки рахувалась переплата з орендної плати за землю відповідно до даних облікових карток. Оскільки вона добросовісно користувалась земельною ділянкою, вчасно вносила оренду плату, то податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими, а відтак підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2, задоволений в частково. Скасовані: податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ від 21 липня 2016 року № 2478-1204/2 з орендної плати за 2014 рік у розмірі 1 822, 01 грн.; податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ від 21 липня 2016 року № 2478-1204/2 (фактично № 2478-1204/1) з орендної плати за 2015 рік у розмірі 21 600,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ від 21 липня 2016 року № 2478-1204/2 (фактично № 2478-1204) з орендної плати за 2016 рік у розмірі 37 745,81 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Судовим рішенням на користь позивача стягнуто з відповідача 551,21 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення вмотивовано тим, що як вбачається з п. 8 договору оренди землі від 06 квітня 2011 року, річний розмір орендної плати за земельну ділянку складає 21 089, 20 грн., тобто позивачем дотримано вимоги ст. 288 ПК України щодо мінімальної трьохвідсоткової річної суми платежу. Суд звернув увагу, що відповідно до даних облікової картки платника податків вбачається, що ОСОБА_2 за 2015 рік сплачено податкових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 21 600, 00 грн., а за 2016 рік сплачено 16 200,00 грн., і станом на 31 січня 2016 року мається переплата у розмірі 23 426, 96 грн. Судом зазначено, що податковим органом до суду не надано детального розрахунку та обґрунтованих пояснень з приводу застосування Центральною ОДПІ, як бази оподаткування, розміру орендної плати за землю за місяць у розмірі 1 757,43 грн., у той час як у розумінні ст. 271 ПК України такою базою є нормативна грошова оцінка землі, а саме 263 615,00 грн. відповідно до договору про оренду землі від 06 квітня 2011 року, що призвело до нарахування позивачу податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2015-2016 роки у розмірах 26 340,41 грн. та 37 745,81 грн. відповідно. Приймаючи до уваги той факт, що позивачем дотримано мінімальної трьохвідсоткової межі річної суми платежу з орендної плати за землю, а також те, що Центральною ОДПІ під час прийняття спірних рішень не враховано суми сплати позивачем орендної плати за землю та переплат за початок року, то суд приходить до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень - рішень Центральної ОДПІ від 21 липня 2016 № 2478-1204/1 та № 2478-1204 в повному обсязі, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі контролюючий орган, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року в частині, якою судом задоволений адміністративний позов ОСОБА_2, та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені адміністративного позову в цій його частин.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував, що відповідачем здійснено нарахування орендної плати за землю ОСОБА_2 на підставі діючого договору оренди. Згідно із п. 289.2 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку з орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Позивачу нараховано орендну плату з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, який становить за 2014 рік 1 249, за 2015 рік 1 433, за 2016 рік 1 433.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом установлено, що 06 квітня 2011 року між позивачем ОСОБА_2 та Харківською міською радою строком до 01 вересня 2014 року укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,0095 га, яка знаходиться у АДРЕСА_2. Договір оренди 07 листопада 2011 року зареєстрований в Управлінні Держгеокадастру у м. Харкові /а.с. 16-20/.

Пунктами 9 - 11 зазначеного договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься позивачем щомісячно у грошовій формі. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком № 1489/10 від 31 серпня 2010 року становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 21 089,20 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить 1 757,43 грн. (п. 9).

Орендар, тобто позивач ОСОБА_2, самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами (п. 10). Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 11).

У серпні 2014 року позивачем вчинялись певні дії, спрямовані на поновлення договору оренди землі /а.с. 15/. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення судам не надана. На час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, за повідомленням позивача, вона користується земельною ділянкою та сплачує орендну плату. Доказів повернення позивачем земельної ділянки орендодавцю позивачем не надано.

Згідно із ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

Статтею 288.7 ПК України установлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч. 5 ст. 5 України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробленні показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.

Статтею 289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на перше січня поточного року.

Згідно з вимогами п. 289.3 ст. 289 ПК України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 11 січня 2016 року № 6-28-0.22-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» повідомила, зокрема, що за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3 %.

Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України, станом на 01 січня 2016 року становить 1,433.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: зокрема, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Але позивач ОСОБА_2 неналежним чином виконала свій обов'язок щодо сплати орендної плати. Так, у 2014 році замість 21 089,20 грн. орендної плати позивач сплатила 14 097,99 грн. /а.с. 24-28/, не сплачено - 6 991,27 грн., у 2015 році сплачено - 21 600,00 грн. /а.с. 29-37/, не сплачено - 4 740,41 грн.

Оскільки у договорі оренди землі сторони визначили, що орендар (позивач ОСОБА_2.) зобов'язана самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, висновок суду з цього приводу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права до фактичних обставин справи.

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб - платників орендної плати і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 ПК України.

Згідно з п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з викладеного, з урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної форми власності не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

У разі, якщо контролюючий орган вчасно не залучив таких осіб до сплати орендної плати, то згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПК України.

21 липня 2016 року Центральна ОДПІ, керуючись п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54, п. 286.5, ст. 286 ПК України, прийняла оспорюванні податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу ОСОБА_2 податкових зобов'язань за платежем: орендна плата з фізичних осіб: № 2478-1204/2 про визначення податкового зобов'язання за 2014 рік у розмірі 6 991,21 грн.; № 2478-1204/1 про визначення податкового зобов'язання за 2015 рік у розмірі 26 340,41 грн.; № 2478-1204 про визначення податкового зобов'язання за 2016 рік у розмірі 37 745,81 грн. /а.с. 12-14/.

Як убачається із облікової картки платника ОСОБА_2 /а.с. 65-71/, актів звіряння розрахунків платника орендної плати в місцевий бюджет ОСОБА_3:

№ 321-07 від 24 жовтня 2016 року, - податкове зобов'язання позивачу Центральною ОДПІ визначено у розмірі 14 098,01 грн., позитивне сальдо розрахунків з бюджетом станом на 31 грудня 2014 року складає 1 826,96 грн. /а.с. 76/;

№ 1743-07 від 24 жовтня 2016 року, - податкове зобов'язання позивачу Центральною ОДПІ не визначалося, позитивне сальдо розрахунків станом на 31 грудня 2015 року складає 23 426,96 грн., тобто: 1 826,96 грн. - позитивне сальдо розрахунків з бюджетом станом на 31 грудня 2014 року + 21 600,00 грн. - сума, сплачена позивачем на протязі 2015 року /а.с. 75/.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 та необхідність часткового, а саме, - у розмірі 1 822,01 грн., скасування податкового повідомлення-рішення Центральної ОДПІ від 21 липня 2017 року № 2478-1204/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання за 2014 рік у розмірі 6 991,21 грн. та часткового, а саме, - у розмірі 21 600,00 грн., скасування податкового повідомлення-рішення Центральної ОДПІ від 21 липня 2017 року № 2478-1204/1 про визначення позивачу податкового зобов'язання за 2015 рік у розмірі 26 340,41 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія судів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення Центральної ОДПІ від 21 липня 2017 року № 2478-1204 про визначення позивачу податкового зобов'язання за 2016 рік у розмірі 37. 745,81 грн.

Колегія суддів зазначає, що, укладаючи 06 квітня 2011 року договір оренди землі, його сторони досягли згоди щодо розміру орендної плати - 8% нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки. Судам першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано даних, які б свідчили про внесення змін до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати. Твердження позивача щодо наявності переплати у 2016 році суми орендної плати за земельну ділянку спростовуються даними акту № 6534-07 від 24 жовтня 2016 року звіряння розрахунків, згідно з яким позитивне сальдо розрахунків з бюджетом станом на 21 жовтня 2016 року становить 0,00 грн. /а.с. 74/. Крім того, колегія суддів зауважує, що предметом спору у даній справі є законність податкових повідомлень-рішень відповідача, а не стягнення заборгованості з орендної плати за землю за 2016 рік.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Центральної ОДПІ, скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року в частині, якою судом задоволені вимоги ОСОБА_2 та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 21 липня 2016 року про визначення позивачу зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 37 745,81 грн. з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги позивача ОСОБА_2

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Описки, що маються в тексті судового рішення, зокрема в № 2478-1204/2, № 2478-1204/1, № 2478-1204 оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях, суд першої інстанції не позбавлений можливості виправити у порядку, встановленому ст. 169 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, колегія суддів змінює розподіл судових витрат, проведений судом першої інстанції, та скасовує постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Центральної ОДПІ на користь позивача ОСОБА_2 судового збору у розмірі 367,47 грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір у розмірі 367,47 грн. підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 94, 160, 167, 168, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова управління ДФС у Харківській області від 21 липня 2016 року № 2478-1204 (в тексті № 2478-1204/2) орендної плати за 2016 рік у розмірі 37 745,81 грн., з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені вимоги ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова управління ДФС у Харківській області від 21 липня 2016 року № 2478-1204 про визначення податкового зобов'язання з орендної плати за 2016 рік у розмірі 37 745,81 грн.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року скасувати в частині стягнення на користь ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова управління ДФС у Харківській області (адреса: 61166, м. Харків, пр. Науки, 9, код ЄДРПОУ 39859805) сплаченого при поданні позову судового збору у розмірі 367 (триста шістдесят сім гривень) 47 коп.

Сплачений ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 367 (триста шістдесят сім гривень) 47 коп. зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Бенедик А.П. Донець Л.О. Повний текст постанови виготовлений і підписаний 10 липня 2017 року.