Постанова № 67658986, 05.07.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 715/377/17

Головуючий у 1-й інстанції: Цуркан В.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

05 липня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представників відповідача: Орлової Ю.М., Семенюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування постанов Чернівецької митниці ДФС та Державної фіскальної служби України,

В С Т А Н О В И В :

постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, постановою заступника начальника Чернівецької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1623/40802/16 від 23 грудня 2016 року позивача визнано винним у порушенні митних правил та згідно з статтею 485 МК України накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 612251,94 гривень.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою позивач оскаржив її до Глибоцького районного суду Чернівецької області.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил за статтею 485 МК України відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 8 статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з статями 265, 266 МК України декларант за встановленою законом формою зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з статтею 485 МК України порушенням вважається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Частиною 1 статті 529 МК України визначено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 12 Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях від 27 листопада 1996 року митні органи Договірних Сторін можуть, проте, відповідно до цілей цієї Угоди і в її межах використовувати як докази інформацію та документи, отримані згідно з цією Угодою у протоколах, повідомленнях, свідченнях.

Колегією суддів встановлено, що 17 жовтня 2014 року приватне унітарне підприємство (далі - ПУП) "І.В.ЕКСІМ" (код ЄДРПОУ 32866800, 60499, Чернівецька область, Глибоцький район, село Слобідка), в особі керівника, позивача по справі, уклало контракт №2210 UA з фірмою "SIREC1 DIS TICARET LTD. STI." (Incilipinar Mah., Gazimuhtarpasa Buly., Hali Sarayi, kat: 2, No. 181, Sehitkamil, Gaziantep,. Туреччина) на поставку товару згідно товаросупровідних документів "Пряжа".

На підставі вищезазначеного контракту 13 листопада 2014 року ПУП "І.В.ЕКСІМ" до Чернівецької митниці ДФС подано до митного оформлення:

- вантажну митну декларацію (далі МД) типу ІМ40ТД №408040001/2014/016513 (додаткова декларація на тимчасову митну декларацію типу ІМ40ТН №408040001/2014/015813 від 03 листопада 2014 року) та товаросупровідні документи, а саме: інвойс №1832 від 27 жовтня 2014 року, CMR №б/н від 28 жовтня 2014 року, packing list №б/н від 27 жовтня 2014 року, Carnet TIR РХ.77606332, від 28 жовтня 2016 року, сертифікат про походження товару №К 0859603 від 28 жовтня 2014 року копію декларації країни відправлення товару №14270100ЕХ079019 від 28 жовтня 2016 року, згідно яких на адресу ПУП "І.В.ЕКСІМ" у відповідності до контракту №2210 UA від 17 жовтня 2014 року укладеного з турецькою фірмою "SIRECI DIS TICARET LTD. STL", надійшов товар "Пряжа (NM 1/7,5) з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, однониткова пофарбована, різних кольорів, лінійною щільністю 146 децітекс, у бобінах, розфасована не для роздрібної торгівлі, вартістю 46662,80 доларів США (604316,18 гривень по курсу НБУ станом на 03 листопада 2014 року) та "Пряжа (NM 2/40/32 НВ) однокручена, пофарбована, різних кольорів, з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, лінійною щільністю 617 децітекс не розфасована для роздрібної торгівлі в бобінах, вартістю 25173,14 доларів США (326009,38 гривень по курсу НБУ станом на 03 листопада 2014 року).

На підставі відомостей, зазначених у ВМД та товаросупровідних документах, загальна вага нетто склала 18120,35кг, а вартість імпортованого товару становила 930324,56 гривень, у зв'язку з чим митним органом було нараховано, а суб'єктом сплачено 215072,05 гривень необхідних податків, зборів та платежів.

- вантажну митну декларацію типу 1М40ДЕ №40804000172014/016571 та товаросупровідні документи, а саме: інвойс №1844 від 06 листопада 2014 року, С MR №000163 від 06 листопада 2014 року, packing list №б/н від 06 листопада 2014 року, сертифікат про походження товару №L0098418 від 06 листопада 2014 року копію декларації країни відправлення товару №14270100ЕХ079012 від 06 листопада 2016 року, згідно яких на адресу ПУП "І.В.ЕКСІМ" у відповідності до контракту №2210 UA від 17 жовтня 2014 року укладеного з турецькою фірмою "SIRECI DIS TICARET LTD. STL", надійшов товар "Пряжа (NM 1/7,5) з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, однониткова пофарбована, різних кольорів, лінійною щільністю 146 децітекс, у бобінах, розфасована не для роздрібної торгівлі, вартістю 25696,40 доларів США (404708,64 гривень по курсу НБУ станом на 13 листопада 2014 року) та "Пряжа (NM 2/40/32 НВ) однокручена, пофарбована, різних кольорів, з синтетичних штапельних волокон - акрил 100%, лінійною щільністю 617 децітекс не розфасована для роздрібної торгівлі в бобінах, вартістю 42685,11 доларів США (672274,43 гривень по курсу НБУ станом на 13 листопада 2014 року).

На підставі відомостей, зазначених у ВМД та товаросупровідних документах, загальна вага нетто склала 17369,00 кг, а вартість імпортованого товару становила 1076983,07 гривень, в зв'язку з чим митним органом було нараховано, а суб'єктом сплачено 234822,6366 гривень необхідних податків, зборів та платежів.

Всього по вказаних МД №408040001/2014/016513 та МД №408040001/2014/016571 від 13 листопада 2014 року було оформлення товарів "пряжа" в загальній кількості - 35489,35 кг (18120,35 +17369,00), та загальною вартістю 2 914 465,15 гривень (1357245,80 + 1557219,35).

Відповідно до графи 54 МД №408040001/2014/016513 та МД №408040001/2014/016571 від 13 листопада 2014 року особою яка подавала митні декларації являється позивач.

Листом департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ДФС України на адресу Чернівецької митниці ДФС від 30 липня 2015 року направлено відповідь з митних органів Республіки Туреччина від 22 червня 2015 року щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій підприємством ТОВ "Кейтерінг Інвест" та надано витяги ЕМД №14160100ЕХ046799 від 11 липня 2014 року, №14160100ЕХ075624 від 12 листопада 2014 року та №14270100ЕХ080181 від 21 листопада 2014 року, а також копії інвойсів №518024 від 11 липня 2014 року, №518179 від 12 листопада 2014 року та №103304 від 21 листопада 2014 року відповідно до яких митницею встановлено, що в ЕМД №14160100ЕХ046799 та інвойсі №518024 від 11 липня 2014 року зазначено фактурну вартість товарів в сумі 55560,67 доларів США (еквівалентно 650458,43 грн.), умови поставки у графі 20 вказані "EXW - BURSA".

Таким чином, при ввезені на митну територію України товарів за умовами поставки "EXW - BURSA" та вартості товарів відповідно до ЕМД та інвойсу наданих Республікою Туреччина, сума необхідних до сплати податків і зборів за ІМ 40 ТН №408040001/2014/008996 від 16 липня 2014 року, ІМ 40 ДТ №408040001/2014/009814 від 31 липня 2014 року повинна була становити 200670,62 грн., що на 74509,07 грн. більше ніж фактично було сплачено.

Крім того, вказаним листом також встановлено, що в графі 22 ЕМД №14160100ЕХ075624 від 12 листопада 2014 року та інвойсі №518179 від 12 листопада 2014 року зазначено фактурну вартість товарів в сумі 52279,41 дол. США (еквівалентно 805752,06 грн.) та умови поставки "EXW - BURSA".

Таким чином, при ввезені на митну територію України товарів на умовах поставки та вартістю зазначених у вказаних документах, наданих Республікою Туреччина, сума необхідних до сплати податків і зборів повинна була становити 247592,66 грн., що на 91310,69 грн. більше ніж фактично було сплачено.

Листом ДФС України від 09 вересня 2016 року №30223/7/99-99-19-01-04-17 на адресу Чернівецької митниці ДФС направлено копії документів митних органів Туреччини щодо поставки товарів "Пряжа" на адресу ПУП "І.В.ЕКСІМ", оформлених за МД №408040001/2014/016513 та МД №408040001/2014/016571, а саме фактуру від 27 жовтня 2014 року №001832, де зазначено, що загальна вага нетто товару становить 18120,35 кг., загальна вартість - 104801,09 долара США та копію експортної декларації Республіки Туреччина від 28 жовтня 2014 року №14270100ЕХ072688, в графі № 22 якої зазначено фактурну вартість товару 104801,09 доларів США; фактуру від 06 листопада 2014 року № 001844, де зазначено, що загальна вага нетто товару становить 17369,00 кг., загальна вартість - 98872,43 долара США та копію експортної декларації Республіки Туреччина від 06 листопада 2014 року №14270100ЕХ075719, в графі № 22 якої зазначено фактурну вартість товару 98872,43 доларів США.

За результатами перевірки митницею було встановлено, що фактична вартість імпортованого з турецької компанії "81ЯЕСІ БІ8 Т1САЯЕТ 1,1В. 8ТГ товару по МД №408040001/2014/016513 на 32965,15 доларів США більше, ніж зазначено в товаросупровідних документах, наданих Чернівецькій митниці ДФС, а по МД №408040001/2014/016571 - на 30490,92 долара США більше, ніж зазначено в товаросупровідних документах, наданих Чернівецькій митниці ДФС.

Тобто при ввезенні на митну територію України даних товарів сума необхідних до сплати податків та зборів повинна була становити 653978,66 гривень, що на 204083,98 гривень більше, ніж фактично сплачено

У зв'язку з вказаним висновком, 09 листопада 2016 року у відношенні позивача Чернівецькою митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил №1623/40802/16 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а 23 грудня 2016 Чернівецькою митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1623/40802/16, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Таким чином, порушення позивачем митних правил було виявлено в результаті співставлення відомостей, відображених в експортних турецьких деклараціях та деклараціях, наданих позивачем на Чернівецькій митниці при розмитнені товарів.

Законних підстав вважати, що в експортних деклараціях міститься неправдива інформація у відповідача не було, оскільки відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях від 27 листопада 1996 року, митні органи Договірних сторін мають право використовувати таку інформацію як докази.

Колегія суддів також звертає увагу, що суд першої інстанції помилково ототожнив процедури митного оформлення товарів із визначенням методу обрахунку митної вартості та здійснення митного контролю після митного оформлення із направленнями запитів і проведенням перевірки.

Не погоджується також колегія суддів із висновками суду першої інстанції щодо відсутності умислу у позивача.

Так, частиною 1 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноваженою ним особою під час декларування товарів, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначеня митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до граф 8, 14 митних декларацій № 408040001/2014/016513, №408040001/2014/016571 одержувачем та декларантом товарів є ПУП "І.В. Ексім", а відповідно до графи 54 вказаних митних декларацій їх подано ОСОБА_5, який є директором вказаного підприємства.

Частиною 8 статті 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Враховуючи наведені вище обставини та положення норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані постанова Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 162/40802/16 від 23 грудня 2016 року та постанова Державної фіскальної служби України від 01 лютого 2017 року є правомірними та обґрунтованими, а тому підстави для її скасування відсутні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 липня 2017 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.