Рішення № 6765892, 04.11.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "04" листопада 2009 р. по справі № 8/123-38

За позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” в особі Управління магістральних газопроводів “Львівтрансга” в особі Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, м. Ковель

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз”, м. Луцьк

про стягнення 8 173 грн. 57 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:.

від позивача: Мірук О.В., довіреність від 11.01.2009 року

від відповідача: Собчук Б.В., довіреність від 09.01.2009 року №10/6-3

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки учасників судового процесу.

Суть спору: позивач - ДК “Укртрансгаз” Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз” в особі структурного підрозділу - Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача відкритого акціонерного товариства “Волиньгаз” про стягнення 8 173 грн. 57 коп., в т.ч. 4 877 грн. 26 коп. заборгованості за надані згідно договору від 03.03.2003 року №ВТ/В-03/5 в січні квітні 2008 року послуги з транспортування природного газу, 1663 грн. 11 коп. пені, 256 грн. 06 коп. річних, 1377 грн. 14 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у відзиві від 12.10.2009 року №1332/6-3, додаткових поясненнях від 13.10.2009 року №1353/6-3 просить у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Для власних потреб товариство у 2008 році споживало природний газ, який поставлявся ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на підставі договору поставки природного газу, у відповідності до якого вартість послуг за транспортування природного газу входить в ціну природного газу. У відповідності до п.10 постанови КМУ «Про забезпечення споживачів природним газом» від 27.12.2001 року №1729 у позивача повинні існувати договірні відносини із постачальниками природного газу та до них слід звертатись у випадку неоплати за транспортування природного газу. Крім того, відповідач вказує на пропущення позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в межах повноважень, наданих йому довіреністю від 11.01.2009 року подав заяву про уточнення позовних вимог від 04.11.2009 року в частині стягнення

1663 грн. 11 коп. пені. В решті вимог позов підтримав.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

3 березня 2003 року між дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК «Нафтогаз України» в особі управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" та відкритим акціонерним товариством "Волиньгаз" був укладений договір на надання послуг по транспортуванню природного газу для виробничих потреб

№ ВТ/В-03/5 (далі договір, а. с. 5-7).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору № ВТ/В-03/5 від 03.03.2003 року .

Згідно п. п. 1.1, 5.1, 6.1 договору позивач зобовязувався надати відповідачу послуги по транспортуванню природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, а відповідач - оплатити на підставі актів прийому передачі газу за надані у звітному місяці послуги до 15 числа місяця, наступного за звітним.

В разі несвоєчасної оплати відповідач сплачує пеню в розмірі 0,05 відсотків від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

Угодою №ВТ/В-05/5 від 30.04.2005р. (а. с. 8) строк дії договору №ВТ/В-03/5 продовжено до 31.12.2005р. У п. 2 вказаної угоди сторони дійшли згоди, що в подальшому договір №ВТ/В-03/5 від 01.01.2003р. вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення календарного року однією із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд.

Докази зміни чи припинення дії зазначеного договору в матеріалах справи відсутні.

Згідно пояснень представників сторін у судовому засіданні дія договору не припинена. Оплата за транспортування газу постачальникам не проведена.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання договору позивач за період з січня по квітень 2008 року надав відповідачу послуг по транспортуванню природного газу для власних потреб в обємі 376, 332 тис. м3 на загальну суму 4877 грн. 26 коп., що стверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі природного газу (а. с. 11-14).

Відповідач оплату послуг по транспортуванню природного газу не провів.

Заборгованість відповідача в сумі 4877 грн. 26 коп. підтверджена матеріалами справи, актом звірки взаємної заборгованості від 15.04.2008 року (а. с. 15), підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Заперечення відповідача з посиланням на п.10 постанови КМУ «Про забезпечення споживачів природним газом» від 27.12.2001 року №1729, згідно якого у позивача повинні існувати договірні відносини із постачальниками природного газу, до яких слід звертатись у випадку неоплати за транспортування природного газу, не прийняті судом до уваги, оскільки зобовязання відповідача щодо оплати послуг по транспортуванню природного газу грунтуються на договорі № ВТ/В-03/5 від 03.03.2003 року, строк дії якого пролонговано угодою №ВТ/В-05/5 від 30.04.2005р., та сторонами не подано доказів про те, що на день розгляду справи він є недійсним. Такої ж думки дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 14.05.2009 року №04/127-38.1, згідно якої положення постанови КМУ від 27.12.2001 року №1729 не впливають на виконання зобов'язань за договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем за період з 16.02.2008 року по 30.09. 2009 року

256 грн. 06 коп. річних та збитки від інфляцій в сумі 1 377 грн. 14 коп. за період з 16.02. 2008 року по 30.06.2009 року підставні та підлягають до стягнення згідно

ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Волиньгаз”, м. Луцьк, вул. І.Франка, 12, р/р 260080100067 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054, код 03339459 на користь дочірньої компанії “Укртрансгаз” в особі Управління магістральних газопроводів “Львівтрансга” в особі Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, м. Ковель, вул. М. Левицького, 7, р/р 26005074385481 в Ковельському відділенні ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019, код 25560823

- 4 877 грн. 26 коп. основного боргу, 256 грн. 06 коп. річних, 1377 грн. 14 коп. збитків від інфляції, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 6 848 грн. 46 коп. (шість тисяч вісімсот сорок

вісім грн. 46 коп. ).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Дата виготовлення повного

тексту рішення 06.11.2009 року

Суддя Кравчук Антоніною Михайлівною