Ухвала суду № 67658835, 04.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 р.Справа № 638/16214/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Попівненко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.04.2017р. по справі № 638/16214/16-а

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

27 квітня 2017 року постановою Дзержинського районного суду міста Харкова задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинення певні дії.

Визнано за ОСОБА_4 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні;

Визнано дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у поверненні без виконання довідки відділу фінансово - економічного забезпечення УДАЇ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_4 від 01.09.2016 року № 555 та відмові ОСОБА_4 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 07.11.2015 р. з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАЇ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_4 від 01.09.2016 року № 555 протиправними.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_4 пенсію з 07.11.2015 року в розмірі який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАЇ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_4 від 01.09.2016 року № 555, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 07.11.2015 року; подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що грошовий атестат позивача № 179 від 06.11.2015 року та довідка про додаткові види грошового забезпечення, що знаходяться в матеріалах пенсійної справи не містять грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні. Таким чином правових підстав для їх включення до розрахунку пенсії позивача в Управління не було, оскільки вказані види виплат не можуть вважатися тими складовими грошового забезпечення військовослужбовця при звільненні, з яких може обчислюватися сума пенсії, так як вони є тимчасові, нефіксовані, не щомісячні виплати, та мають несистематичний характер.

Крім того, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, документи для призначення та проведення перерахунку подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами силових структур.

Тобто, повноважень щодо внесення змін в документи, які були надані на позивача Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області і на підставі яких була перерахована пенсія ОСОБА_4, у органів Пенсійного фонду України немає.

Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на час призначення пенсії жодним чином не порушило права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії, так як керувалося лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області, та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки та грошового атестата.

Представник позивача, в надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в Міністерстві внутрішніх справ на посаді командира взводу з обслуговування стаціонарного посту 3 роти ДПС ДАЇ ГУ МВС України в Харківській області та 06.11.2015 р. був звільнений за вислугою років.

Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 2262-XII в розмірі як особі яка звільнена зі служби з 07.11.2015 р.

Відповідач виплачує позивачу пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення без урахування грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні які фактично отримані позивачем під час служби.

З довідки відділу фінансового забезпечення УДАЇ ГУМВС України в Харківській області про додаткові види грошового забезпечення, які отримував позивач протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення від 06.11.2015 р. № 361 вбачається, що в останній не зазначено всіх видів грошового забезпечення ОСОБА_4 з яких має бути обчислений розмір пенсії позивача. Зокрема при призначенні пенсії не було враховано грошову винагороду, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні які позивач фактично отримав протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення та з яких було утримано єдиний соціальний внесок.

Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Харківській області надала позивачу нову довідку про одноразові додаткові види грошового забезпечення від 01.09.2016 № 555 (а.с. 14) яку позивач із заявою від 19.09.2016 р. про перерахунок та виплату пенсії звернув до виконання до ГУПФУ в Харківській області (а.с. 16).

Листом від 30.09.2016 р. № 1747/К-14 ГУПФУ в Харківській області відмовило позивачу в перерахунку пенсії на підставі поданих останнім нових документів та повернуло без виконання довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача від 01.09.2016 № 555 (а.с. 17-18).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, які позивач отримував під час проходження служби, згідно довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області від №555 від 01.09.2016 р. та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Таким чином Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовило йому у перерахунку пенсії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, у відповідності до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно зі ч.1 статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно зі ч.2 статті 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі постанова № 1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Колегія суддів зазначає, що постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Законом №2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом Міністра оборони України від 31.12.2007 року №499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896; далі - Інструкція). Так, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби (п.1.3 Інструкції).

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (п. 1.6 Інструкції).

Згідно з пунктом 2.16.1 Інструкції, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу у МВС на посаді командира взводу з обслуговування стаціонарного посту 3 роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" поширюється на працівників правоохоронних органів, в тому числі на позивача.

Одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15 від 10.03.2015 року та Вищого Адміністративного Суду України у справі №К/800/16045 від 16.06.2015 року, які у відповідності до загальних положень, а також ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Щодо строку захисту права позивача на перерахунок та виплату пенсії, в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Оскільки позивач з моменту призначення пенсії мав право на обчислення її розміру з усіх складових грошового забезпечення зазначених в довідці від 01.09.2016 № 555, а призначення пенсії в меншому розмірі відбулось не з вини позивача, колегія суддів, із врахуванням наведених вище положень ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати йому пенсію з 07.11.2015 року в розмірі, який обчислено з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених в довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАЇ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_4 від 01.09.2016 року № 555.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі, що надання довідок для перерахунку пенсій особисто пенсіонером до органів Пенсійного фонду законодавством не передбачено, оскільки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, обов'язок по підготовці та поданню документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії покладений на уповноважені структурні підрозділи силових структур, колегія суддів зазначає, що зазначена правова позиція ГУПФУ в Харківській області не відповідає висновкам ВСУ у постанові від 22.04.2014р. по справі № 21-484а13.

В зазначеній постанові Верховний Суд України дійшов до висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Щодо доводів апелянта, що ГУПФУ в Харківській області на час призначення пенсії не порушувало права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії, колегія суддів зазначає, що позивачем не оскаржуються дії (бездіяльність) ГУПФУ в Харківській області саме при призначенні ним пенсії. Підставою звернення позивача до суду стала бездіяльність ГУПФУ в Харківській області щодо перерахунку вже призначеної пенсії позивача за новими поданими до відповідача документами.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.04.2017р. по справі № 638/16214/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.07.2017 р.