Рішення № 6765878, 03.11.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2009 р. Справа № 07/128-48 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Волинь-АВТО», м.Луцьк до відповідача Державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство», смт.Любешів про стягнення 3680грн. 65коп. Суддя Сур’як О.Г. Представники :

від позивача: Колпаков Ю.М., довіреність від 10.01.09р.

від відповідача: н/з

Суть спору: Позивач – ВАТ «Волинь-АВТО» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ДП «Любешівське лісомисливське господарство» 3680,65грн., в тому числі 2427,78грн. основного боргу за виконані роботи по ремонту транспортного засобу згідно акту виконаних робіт №3А-001024 від 29.08.2007р., 1110,10грн. інфляційних нарахувань та 142,67грн. – 3% річних.

В судове засідання позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої повідомляє, що відповідачем 01.08.2008р. частково оплачено борг на суму 300грн., у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача 3252,44грн., з них: 2127,78грн. боргу, 976,98грн. інфляційних нарахувань та 147,68грн. 3% річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно ст.59 ГПК України не подав, суму позову не оспорив та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 21.09.2009р.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

За замовленням відповідача - ДП «Любешівське лісомисливське господарство» Філія «Ковель-АВТО» ВАТ «Волинь-АВТО» виконала роботи по ремонту транспортного засобу Daewoo Nubira, державний номер АС1700АК, який належить відповідачу на праві власності на загальну суму 2427,78грн..

Факт надання позивачем послуг по технічному обслуговуванню та ремонту транспортного засобу підтверджується актом виконаних робіт №3А-001024 від 29.08.2007р., підписаним сторонами.

В силу ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Проте, відповідач своїх зобов’язань по оплаті виконаних робіт не виконав. Згідно банківської виписки за 01.08.2008р. відповідач перерахував позивачу лише 300грн.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Отже, на день розгляду спору основний борг відповідача становить 2127,78грн, не погашений, неоспорений, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Поряд із цим, частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу згідно уточненого розрахунку слід стягнути 976,98грн. інфляційних нарахувань та 147,68грн. - 3% річних.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК кодексу України, ст.ст. 509, 625 ЦК України ст.ст. 43, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити на суму 3252,44грн.

2. Стягнути з Державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство» (смт.Любешів вул..Незалежності, 88, код ЄДРПОУ 14289429) на користь Відкритого акціонерного товариства «Волинь-АВТО» (м.Луцьк вул..Рівненська, 145, р/р26009010284501 в ВФ АТ «Брокбізнесбанк» МФО 303592 код ЄДРПОУ 03120584 ІПН 031205803173) 3252,44грн. (з них: 2127,78грн. боргу, 976,98грн. інфляційних нарахувань та 147,68грн. 3% річних), а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   Сур'як О. Г.