Ухвала суду № 67658277, 11.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року справа №805/4331/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

Компанієць І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 р. у справі № 805/4331/16-а за позовом ОСОБА_3 до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/4331/16-а позовні вимоги ОСОБА_3 до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 25 серпня 2016 року № 0002741302/274 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_3 застосований штраф у розмірі 2086,71 грн. за період 05 травня 2016 року по 01 липня 2016 року, а також нарахована пеня у сумі 605,15 грн., а разом 2691,86 грн. ( арк.справи 54-58)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. ( арк. справи 79-80)

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач - Волноваська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39901702) зареєстрована як юридична особа 20 липня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 239 102 0000 001217; в стані припинення не перебуває (арк.справи 16-17).

Позивач - ОСОБА_3 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність відповідно до Свідоцтва № 2214, виданого Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від 12 квітня 2006 року № 75.

Ці обставини встановлені на підставі відомостей Єдиного реєстру адвокатів України http://erau.unba.org.ua/erau/profile/47555.

Як платник єдиного внеску ОСОБА_3 перебуває на обліку у Волноваській ОДПІ з 08 квітня 2011 року за реєстраційним номером 05-06-11-7672, що підтверджено повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 08 квітня 2011 року № 2088/12-08-04-11 (арк.справи 43), довідкою про взяття на облік платника податків від 05 квітня 2011 року № 1894/10/29-014-1 (арк.справи 41).

На підставі даних інтегрованої картки платника єдиного внеску встановлено, що станом на 31 грудня 2015 року у позивача існувала переплата у сумі 34,70 грн.

04 травня 2016 року проведена операція з нарахування єдиного внеску за 2015 рік у сумі 10 468,24 грн., яка зменшена на суму переплати 34,70 грн.

Як наслідок, станом на 04 травня 2016 року у позивача виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 10 433,54 грн. (арк.справи 25-27).

Єдиний внесок за 2015 рік у сумі 10 468,25 грн. позивач сплатив платіжним дорученням від 29 червня 2016 року № 72, яке одержано банком 01 липня 2016 року (арк.справи 42).

25 серпня 2016 року заступник начальника Волноваської ОДПІ Охрименко Г.А. на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 прийняв рішення № 0002741302/274 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Цим рішенням за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ОСОБА_3 застосований штраф у розмірі 20% від суми недоїмки у сумі 2 086,71 грн. за період з 05 травня 2016 року до 01 липня 2016 року, а також нарахована пеня у розмірі 0,1% від суми недоїмки у розмірі 605,15 грн., а разом - 2 691,86 грн.

Вказані обставини встановлені на підставі рішення від 28 липня 2015 року № 0003561740/3925 та розрахунку штрафної санкції і пені (арк.справи 8, 28-29).

Рішення від 25 серпня 2016 року № 0002741302/274 позивач отримав під особистий підпис 01 вересня 2016 року, про що свідчить власноручно зроблений ним запис на примірнику рішення (арк.справи 8).

Не погодившись із зазначеним рішенням, 11 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС у Донецькій області.

03 жовтня 2016 року Головне управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 5526/10/05-99-10-01-12-2, яким скарга позивача залишена без розгляду у зв'язку з порушенням строків оскарження (арк.справи 9-10).

Рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 03 жовтня 2016 року надіслане на адресу позивача рекомендованою поштовою кореспонденцією 04 жовтня 2016 року, про що свідчить штамп підприємства поштового відправлення на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (арк.справи 11).

На підставі відомостей он-лайн сервісу українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" "Відстеження пересилання поштових відправлень" встановлено, що поштове відправлення штрихкодовий ідентифікатор 8752600928016 вручено адресату 08 жовтня 2016 року.

Згідно з письмовими поясненнями позивача сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України він не отримував, заяву, передбачену п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, не подавав (арк.справи 33-34, 37).

Дані обставини встановлені судом першої інстанції та не є спірними між сторонами.

Колегія суддів вирішуючи справу в межах доводів апеляційної скарги та спірних правовідносин, застосовує наведені нижче правові норми.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

П. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, що визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464.

Ч. 1 ст. 2 Закону № 2464 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що встановлено ч. 1 ст. 3 Закону № 2464.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять юридичну практику, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.

Права та обов'язки платників єдиного внеску визначені ст. 6 Закону № 2464.

Відповідно до п. п. 4-5 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб; захищати свої права та законні інтереси, а також права та інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.

П.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ст. 25 Закону № 2464 регламентовані заходи впливу та стягнення за порушення вимог цього Закону.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Аналіз наведених вище положень Закону № 2464 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зумовлює висновок, що за загальним правило платники єдиного внеску, в тому числі юридичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Невиконання цього обов'язку має наслідком застосування до платника єдиного внеску штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум, а також нарахування пені з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, про що посадовою особою органу доходів і зборів приймається відповідне рішення.

Разом з цим 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669).

Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Ст. 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Ч. ч. 1-3 ст. 11 Закону № 1669 передбачають, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі пп. "б" пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 внесені зміни до Закону № 2464, а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнений пунктом 9-3 такого змісту:

" 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Колегія суддів зауважує, що пп. 8 п. 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12 серпня 2014 року № 1636-VII (далі - Закон № 1636) внесені зміни до Закону № 2464, а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

" 9-3 Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку".

Внаслідок цього зміни до Закону № 2464, внесені на підставі пп. "б" пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669, включені до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 як пункт 9-4.

Аналіз абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 зумовлює висновок, що правові норми, закріплені у цьому пункті, поширюються на платників єдиного внеску, визначених ст. 4 Закону № 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція.

Абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 передбачає звільнення таких платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою звільнення платників єдиного внеску, згаданих у абз. 1 п. 9-3 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, є заява, подана ними до органу доходів і зборів, про що свідчить абз. 2 п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464.

Крім того, в силу положень абз. 3 п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 до платників єдиного внеску, зазначених у абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

При цьому, на відміну від звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, незастосування до платників єдиного внеску, зазначених в абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску законодавець не обумовлював додатковими умовами, зокрема необхідністю подання відповідної заяви.

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Місто Волноваха включене до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, (пп. 4 п. 1 Переліку).

Предметом спору у даній справі є рішення заступника начальника Волноваської ОДПІ Охрименко Г.А. від 25 серпня 2016 року № 0002741302/274 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 до ОСОБА_3 застосований штраф у розмірі 20% від суми недоїмки у сумі 2 086,71 грн. за період з 05 травня 2016 року до 01 липня 2016 року, а також нарахована пеня у розмірі 0,1% від суми недоїмки у розмірі 605,15 грн., а разом - 2 691,86 грн.

На час виникнення спірних правовідносин як платник єдиного внеску ОСОБА_3 перебував на обліку у Волноваській ОДПІ.

Отже, в силу положень абз. 3 п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до позивача не застосовуються.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що спірне рішення заступника начальника Волноваської ОДПІ Охрименко Г.А. від 25 серпня 2016 року № 0002741302/274 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо можливості застосування до спірних правовідносин п. 28 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон № 911) колегія суддів зазначає наступне.

На підставі п. 28 розділу І Закону № 911 виключений підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Закон № 911 набрав чинності з 01 січня 2016 року, що передбачено п. 1 розділу ІІ цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 є "технічною" нормою, якою вносяться зміни до Закону № 2464 шляхом доповнення розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 пунктом 9-3.

З набранням чинності Законом № 1669 норма пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 виконала свою функцію - внесення змін до Закону № 2464, а п. 9-3 (п. 9-4) став складовою Закону № 2464.

Виключення пунктом 28 розділу І Закону № 911 підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 не має наслідком автоматичне виключення пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 чи втрату ним чинності.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з п. 4 "Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки" (Методичні рекомендації Апарату Верховної Ради України, видання четверте, виправлене і доповнене, 2014 рік), відповідно до якого зміни вносяться до оригінального закону, а не до закону про внесення змін до цього закону чи про визнання закону таким, що втратив чинність.

Як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду норма пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 є чинною.

Колегія суддів вказує, що на відміну від звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, незастосування до платників єдиного внеску, зазначених в абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску законодавець не обумовлював додатковими умовами, зокрема необхідністю подання відповідної заяви та отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі вимоги Закону № 2464. Оскільки такі висновки не ґрунтуються на законі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог області про визнання протиправним та скасування рішення Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 25 серпня 2016 року № 0002741302/274 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_3 застосований штраф у розмірі 2086,71 грн. за період 05 травня 2016 року по 01 липня 2016 року, а також нарахована пеня у сумі 605,15 грн., а разом 2691,86 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 р. у справі № 805/4331/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 р. у справі № 805/4331/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

І.Д.Компанієць