Постанова № 67657669, 10.07.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1700/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання:Бутенко К.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, дов. № 3 від 05.01.2017

представника відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Краситель» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Краситель» (далі позивач, ТОВ «ОСОБА_2 Краситель») до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті з порушенням чинного законодавства, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки при їх складання відповідачем використано форму податкового повідомлення-рішення старого зразка. Товариство здійснює господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, а тому затримка у сплаті грошових зобовязань з податку на додану вартість виникла через існування непереборних обставин, а саме через те, що у червні та липні 2014 року не працювали банківські установи у місті Рубіжному. У 2015 та 2016 році всі зобовязання сплачувались товариством своєчасно.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 про зобовязання сплатити штраф, застосований за затримку сплати податку на додану вартість в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Пояснив, що наявність форс-мажорних обставин документально не підтверджено, вважав, що проведення АТО на території м. Рубіжне є загальновідомим фактом. Доповнив, що до розрахунку штрафних санкцій в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях включено штраф за несвоєчасну сплату грошових зобовязань по податковому повідомленню-рішенню від 15.04.2015 № НОМЕР_3 у сумі 45000,00 грн, однак, вказане податкове повідомлення-рішення скасовано у судовому порядку.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, надіслав до суду письмові заперечення проти позовних вимог (Т. 1 а.с. 65-68), у яких зазначив, що, перевіркою даних інтегрованої картки платника ПДВ - ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначених в податкових деклараціях з ПДВ, що стало підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 25.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2. Товариство оскаржувало вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України, але скарги відхилені, чим підтверджено правомірність податкових повідомлень-рішень. Жодних доказів неправомірності прийнятих ДПІ рішень позивачем не надано, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області проти позову заперечував, пояснив, що 15.04.2015 ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про нарахування ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» грошових зобовязань з ПДВ та донарахування штрафу всього на суму 45000,00 грн за операціями з металобрухтом. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду, але постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 812/336/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015, у задоволенні позову ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_3 у сумі 45000,00 грн відмовлено. У подальшому змінилась практика застосування законодавства щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, про що всі податкові органи повідомлено листом ДФУ України від 25.03.2016. У звязку з цим ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» подано до суду заяву про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 812/336/15 за нововиявленими обставинами, за результатом розгляду якої постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 постанову суду від 18.06.2015 у справі № 812/336/15 скасовано, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.04.2015 також скасовано. Кошти, сплачені ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням повернуто на рахунок платника податку. При цьому, представник третьої особи вважав, що до 07.12.2016 вказане ППР було чинним, а тому позивач повинен був сплатини визначені ним зобовязання своєчасно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Краситель» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради Луганської області 18 лютого 2004 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З 14.07.2016 ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» змінено місцезнаходження юридичної особи на м. Київ, у звязку з чим ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» перейшло на податковий облік до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що підтверджено даним витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т. 2 а.с. 27-28)

До 14.07.2016 місцезнаходженням ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» було м. Рубіжне Луганської області.

Таким чином матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами, що на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, а отже відповідач мав повноваження щодо здійснення контролю за своєчасністю сплати позивачем податкових зобовязань.

ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ «ОСОБА_2 Краситель», результати якої оформлено актом від 18.08.2016 № 666/1-26-50-12-02 (Т. 1 а.с. 7).

Позивачем правомірність проведення вищевказаної перевірки не оскаржується, а тому, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, судом не перевіряється.

На підставі акту від 18.08.2016 № 666/1-26-50-12-02 та ст. 126 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 № НОМЕР_1, яким зобовязано ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» сплатити штраф у розмірі 54009,48 грн, що становить 10% від несвоєчасно сплачених грошових зобовязань з ПДВ у сумі 540094,80 грн. З розрахунку штрафної санкції вбачається, що штраф нараховано на несвоєчасно сплачені зобовязання, визначені податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № НОМЕР_3, самостійно визначені у деклараціях за червень 2014 року (реєстраційний № НОМЕР_4 від 18.07.2014), за липень 2014 року (реєстраційний № НОМЕР_5 від 20.08.2014). за березень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_6 від 19.04.2015), за квітень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_7 від 19.05.2015), за серпень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_8 від 20.09.2015). за вересень 2015 року (реєстраційний № 92157990281 від 20.10.2015), за жовтень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_9 від 20.11.2015), за липень 2016 року (реєстраційний № НОМЕР_10 від 02.08.2016) (Т. 1 а.с. 8).

Крім того, на підставі акту від 18.08.2016 № 666/1-26-50-12-02 та ст. 126 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 № НОМЕР_1, яким зобовязано ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» сплатити штраф у розмірі 6410,67 грн, що становить 20% від несвоєчасно сплачених грошових зобовязань з ПДВ у сумі 32053,35 грн. З розрахунку штрафної санкції вбачається, що штраф нараховано на несвоєчасно сплачені зобовязання, самостійно визначені у декларації за червень 2014 року (реєстраційний № НОМЕР_4 від 18.07.2014) із затримкою сплати на 40 днів (Т. 1 а.с. 9).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» в порядку адміністративного узгодження.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві № 24107/10/26-15-10-01-35 від 14.11.2016 та рішенням ДФС України № 27663/6/99-99-11-09-01-25 від 22.12.2016 скарги платника податків залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 залишені без змін (Т. 1 а.с. 10-13).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» 18.07.2014 подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, реєстраційний № НОМЕР_4, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 75301, грн (Т. 1 а.с. 113-114).

Визначені у декларації з ПДВ за червень 2014 року зобовязання платник податку повинен був сплатити до 30.06.2014.

Згідно інтегрованої картки ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» з ПДВ станом на 30.06.2014 платник податку мав переплату у розмірі 1047,67 грн, а залишок зобовязання у сумі 74253,33 грн сплачено платіжними дорученнями від 21.08.2014 на суму 34000,00 грн, від 22.08.2014 на суму 8200,00 грн, від 08.09.2014 на суму 17335,00 грн та на суму 33101,00 грн, з яких 14718,33 грн зараховано на погашення податкового боргу по декларації за червень 2014 року, а 18382,67 грн в рахунок погашення податкового боргу по декларації за липень 2014 року (Т. 1 а.с. 83-84).

Перерахування вищевказаних коштів підтверджено також виписками банку по рахунку ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» (Т. 1 а.с. 115-116).

Податкові зобовязання ТОВ «ОСОБА_2 Краситель», визначені у декларації з ПДВ за липень 2014 року (реєстраційний № НОМЕР_5 від 20.08.2014), становлять 49176,00 грн (Т. 1 а.с. 117-118)

Вказані кошти фактично сплачено 08.09.2014 - у сумі 18015,10 грн, 15.09.2014 - у сумі 26381.00 грн та 16.09.2014 - у сумі 4779,90 грн (Т. 1 а.с. 85-86, 119-120).

Отже, даними інтегрованої картки з ПДВ платника ТОВ «ОСОБА_2 Краситель», а також наданими позивачем виписками банку про рух коштів на рахунках позивача підтверджено несвоєчасну сплату податкових зобовязань з ПДВ по деклараціям за червень та липень 2014 року.

Вказані обставини позивачем не заперечуються, однак, позивач вважає незаконними оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з ПДВ по деклараціям за червень-липень 2014 року з посиланням на існування обставин непереборної сили через проведення на території м. Рубіжне антитерористичної операції, у звязку з чим не працювали банківські установи.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо перебування ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» в зоні проведення антитерористичної операції суд виходить з такого.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Рубіжне також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Стаття 10 Закону № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобовязань є наявність у такого субєкта господарювання сертифікату Торгово-промислової палати України.

Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів.

Під час розгляду справи представник позивача повідомив суд, що ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» сертифікат ТТП на підтвердження існування обставин непереборної сили, які перешкоджали своєчасному виконанню зобовязань зі сплати ПДВ до бюджету не отримувало. Будь-яких інших доказів представником позивача також не надано.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 № НОМЕР_2, яким зобовязано ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» сплатити штраф 20% у розмірі 6410,67 грн за несвоєчасно сплачені зобовязання, самостійно визначені у декларації за червень 2014 року (реєстраційний № НОМЕР_4 від 18.07.2014) із затримкою сплати на 40 днів, а також податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 № НОМЕР_1 в частині нарахування штрафу 10% у сумі 9137,60 грн за несвоєчасно сплачені зобовязання, самостійно визначені у деклараціях за червень 2014 року (реєстраційний № НОМЕР_4 від 18.07.2014) у сумі 42200,00 грн та за липень 2014 року (реєстраційний № НОМЕР_5 від 20.08.2014) у сумі 49176,00 грн, є правомірними, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобовязань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № НОМЕР_3 на загальну суму 45000,00 грн. суд виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки № 116/1501/32803997 від 25.03.2015 ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_3 про збільшення ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» грошових зобовязань з ПДВ на суму 36000,00 грн та нараховано штраф 9000,00 грн (Т. 2 а.с. 4)

Вказане податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_3 оскаржувалось платником податків у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 812/336/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015, у задоволенні позову ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_3 відмовлено (Т. 2 а.с. 10-15).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 у справі № 812/336/15 заяву ТОВ ОСОБА_2 Краситель про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 812/336/15 скасовано, постановлено нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 15.04.2015 № НОМЕР_3 про збільшення ТОВ ОСОБА_2 краситель грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 45000,00 грн (Т. а.с. 127-130).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області повернуто апелянту у звязку з її відкликанням (Т. 2 а.с. 16).

Отже, на даний час існує судове рішення, яке набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_3, а тому будь-які рішення про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобовязань за вказаним податковим повідомленням-рішенням є незаконними та підлягають скасуванню.

З інтегрованої картки ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» вбачається, що погашення зобовязань за податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № НОМЕР_3 відбулось шляхом списання коштів, які обліковувались у позивача як переплата (2258,31 грн) та які сплачені останнім 28.04.2015 у сумі 83047,00 грн, як зобовязання, визначені у декларації за березень 2015 року (Т. 1 а.с. 164-165).

Згідно декларації з ПДВ за березень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_6 від 19.04.2015) позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 83047,00 грн (Т. 1 а.с. 15-16).

Визначені у вказаній декларації кошти сплачено позивачем до бюджету платіжним дорученням № 231 від 28.04.2015, тобто до настання граничного терміну сплати (Т. 1 а.с. 17), але податковим органом їх розподілено на погашення зобовязань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № НОМЕР_3 у сумі 42741,69 грн, 1293,41 грн направлено на погашення пені та 39011,90 грн направлено на погашення зобовязань по декларації за березень 2015 року (інтегрована картка Т. 1 а.с. 164-165).

Аналогічна ситуація відбувається і зі сплатою грошових зобовязань, визначених позивачем у декларації з ПДВ за квітень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_7 від 19.05.2015) у сумі 68938,00 грн (Т. 1 а.с. 18-19), зобовязання за якою ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» сплачено своєчасно платіжним дорученням № 305 від 28.05.2015 (Т. 1 а.с. 20), однак, розподілено податковим органом на погашення заборгованості по декларації з ПДВ за березень 2015 року у сумі 44035,11 грн (Т. 1 а.с. 166-167).

Лише 09.06.2015 на підставі ухвали суду від 25.05.2015 про відкриття провадження у справі № 812/336/15 податковий орган виключає з обліку в інтегрованій картці з ПДВ податкові зобовязання, визначені податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № НОМЕР_3 на загальну суму 45000,00 грн, а також виключає з обліку пеню у розмірі 1293,42 грн, нараховану за несвоєчасну сплату вищевказаних зобовязань (Т. 1 а.с. 167-168).

Враховуючи подальше скасування судом податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_3 та наявність доказів своєчасної сплати позивачем самостійно визначених зобовязань за березень та квітень 2015 року суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 № НОМЕР_1 є протиправним в частині нарахування штрафу як на суми несвоєчасно сплачених зобовязань за податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № НОМЕР_3, так і зобовязань, визначених у деклараціях за березень та квітень 2015 року.

З розрахунку фінансових санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 25.08.2016 № НОМЕР_1, вбачається, що за несвоєчасну сплату зобовязань за податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № НОМЕР_3 нараховано штраф у сумі 6970,94 грн, за порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань по декларації за березень 2015 року штраф становить 4403,51 грн, за квітень 2015 року 129,34 грн, а всього за несвоєчасну сплату зобовязань, визначених у вказаних документах штраф становить 11503,79 грн (Т. 1 а.с. 8 на звороті).

Зазначені фінансові санкції, на думку суду, є протиправними з вищезазначених підстав.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.08.2016 № НОМЕР_1 в частині нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобовязань, визначених у деклараціях з ПДВ за серпень, вересень та жовтень 2015 року, а також у декларації з ПДВ за липень 2016 року суд виходить з такого.

Згідно декларації з ПДВ за серпень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_8 від 20.09.2015) позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 134278,00 грн (Т. 1 а.с. 21-22), які, за твердженням позивача, перераховано до бюджету 02.09.2015 у сумі 10000,00 грн, 03.09.2015 у сумі 30000,00 грн, 04.09.2015 у сумі 38000,00 грн, 14.09.2015 у сумі 3331,00 грн, 16.09.2015 у сумі 1600,00 грн, 21.09.2015 у сумі 20000,00 грн, 23.09.2015 у сумі 20000,00 грн, 29.09.2015 у сумі 33740,00 грн, 30.09.2015 у сумі 19000,00 грн, всього у сумі 175671,00 грн (Т. 1 а.с. 23-32).

Згідно декларації з ПДВ за вересень 2015 року (реєстраційний № 92157990281 від 20.10.2015) позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 138862,00 грн (Т. 1 а.с. 33-34), перераховано до бюджету 13.10.2015 у сумі 40000,00 грн, 20.10.2015 у сумі 52000,00 грн, 21.10.2015 у сумі 50375,00 грн, 22.10.2015 у сумі 10000,00 грн, всього у сумі 152375,00 грн (Т. 1 а.с. 35-38).

Згідно декларації з ПДВ за жовтень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_9 від 20.11.2015) позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 132902,00 грн (Т. 1 а.с. 39-40), перераховано до бюджету 03.11.2015 у сумі 40000,00 грн, 20.11.2015 у сумі 59000,00 грн, 24.11.2015 у сумі 12000,00 грн, 25.11.2015 у сумі 50000,00 грн, 30.11.2015 у сумі 20000,00 грн, всього у сумі 181000,00 грн (Т. 1 а.с. 41-45).

Однак, на час виникнення спірних правовідносин Податковий кодекс України вже було доповнено статтею 200-1, якою передбачено існування системи електронного адміністрування податку на додану вартість для обліку суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та здійснення інших розрахунків, у тому числі для розрахунків з бюджетом.

Згідно пунктів 200-1.4 та 200-1.5 статті 200-1 ПК України платник податку перераховує кошти на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобовязань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобовязань та суми податкового боргу з податку.

Отже, надані представником позивача виписки про рух коштів на рахунку у банку ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» підтверджують те, що товариством здійснювалось поповнення його електронного рахунку, однак, не доводять того, що вказані кошти повністю спрямовано на погашення зобовязань перед бюджетом, а не використано для виписки податкових накладних контрагентам.

Жодних доказів існування залишку коштів у достатній кількості на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на час граничного строку погашення зобовязань з ПДВ, визначених у деклараціях за серпень, вересень та жовтень 2015 року, позивачем не надано незважаючи на те, що суд неодноразово пропонував представнику позивача надати відповідні докази, а також за його клопотанням зупиняв провадження у справі.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

За даними інтегрованої картки ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» з податку на додану вартість станом на 30.09.2015 позивач мав переплату у сумі 84558,17 грн, а після відображення зобовязань по декларації за серпень 2015 грн у сумі 134278,00 грн у позивача виникла недоїмка у розмірі 49719,83 грн, яка фактично сплачена 26.10.2015 (Т. 1 а.с. 173-174).

Зобовязання по декларації за вересень 2015 року погашено 16.11.2015 - у сумі 5000,00 грн, 23.11.2015 - у сумі 44719,80 грн, тобто сплата відбувалась з порушенням граничних термінів сплати до 30 днів (Т. 1 а.с. 174-175).

Заборгованість по декларації за жовтень 2015 року погашено 01.12.2015 - у сумі 5000,00 грн., 24.12.2015 - у сумі 24719,80 грн., тобто сплата відбувалась з порушенням граничних термінів сплати до 30 днів (Т. 1 а.с. 176-176).

Також судом встановлено, що 02.08.2016 ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за червень 2016 року, реєстраційний № НОМЕР_10 від 02.08.2016, у якій визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 204855,00 грн (Т. 1 а.с. 46)

Граничний строк сплати податкових зобовязань по декларації з ПДВ за червень 2016 року становить 01.08.2016 (30.07.2016 вихідний день субота).

За даними інтегрованої картки станом на 01.08.2016 позивач мав переплату з ПДВ у сумі 333,50 грн, які спрямовано на погашення зобовязань за червень 2016 року, а борг у сумі 204521,50 грн погашено 05.08.2016 за рахунок надходження коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, тобто, з порушенням строків сплати (Т. 1 а.с. 208)

Таким чином, відповідачем правомірно застосовано податковим повідомленням-рішенням від 25.08.2016 № НОМЕР_1 штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового боргу за деклараціями з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2015 року та червень 2016 року у загальній сумі 33368,09 грн, а також за несвоєчасну сплачену боргу за деклараціями за червень та липень 2014 року у сумі 9137,60 грн, а всього правомірно застосовано штрафні санкції на суму 42505,69 грн.

Доводи позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень через недотримання форми суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, а також форму податкового повідомлення-рішення за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма „Ш) (додаток 3 до Наказу).

Вказаний Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 1204 від 28.12.2015 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Наказом № 1204 від 28.12.2015 передбачено, що контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» - у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобовязань (додаток 4).

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення складено відповідачем 25.08.2016, однак, під час їх складання використано форму, передбачену Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012, який на час прийняття спірних повідомлень втратив чинність.

При цьому доказів порушення відповідачем порядку надсилання податкових повідомлень-рішень позивачем не надано.

У даному випадку оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять всі необхідні реквізити, посилання на акт перевірки, яким встановлено порушення податкового законодавства, порушену норму ПК України, розмір застосованої санкції, строки її сплати, порядок оплати та правові наслідки невиконання, підпис посадової особи та печатку контролюючого органу.

Суд вважає, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

З огляду на наявність всіх необхідних реквізитів суд приходить до висновку, що дефект форми не є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Інших обставин в обґрунтування позовних вимог позивачем не зазначено.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є лише частково обґрунтованими в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25.08.2016 № НОМЕР_1 на суму штрафу, застосованого за затримку сплати податку на додану вартість у розмірі 11503,79 грн.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь ТОВ «ОСОБА_2 Краситель» лише в частині позовних вимог на 19 відсотків (11503,76 грн (сума задоволення позову) / 60420,15 грн (ціна позову)), судові витрати відшкодовуються на користь позивача пропорційно задоволеній частині.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1378,00 грн (платіжне доручення № 756 від 29.12.2016) (Т. 1 а.с. 2), а тому на його користь необхідно стягнути з відповідача 261,82 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Краситель» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.08.2016 № НОМЕР_1 в частині застосування штрафу за затримку сплати податку на додану вартість на суму 11503,79 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Краситель» відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ-33, вул. Жилянська, 23, код 39468461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Краситель» (місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2, код 32803997) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 261,82 грн. (двісті шістдесят одну гривню 82 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 10 липня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3