Постанова № 67657624, 07.07.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2596/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

У судовому засіданні 30.05.2017 року представником позивача надано клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову, в частині позовних вимог до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича та надано заяву про зміну предмету позову (а.с. 132-134).

Ухвалою суду від 30 травня 2017 року заяву представника позивача про залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича- задоволено та в цій частині позов залишено без розгляду.

Враховуючи зазначене, а також заяву позивача про зміну предмету позову, позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не затвердження змін до Загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом № 1143 від 29.02.2016 року за рахунок Фонду, на підставі додаткового переліку вкладників АТ «Імексбанк», наданому Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого включено ОСОБА_1 з належною їй сумою в розмірі 158995, 91 грн. на підставі договору банківського вкладу від 20.01.2015 року № 990413502;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом № 1143 від 29.02.2016 року за рахунок Фонду, на підставі додаткового переліку вкладників АТ «Імексбанк», наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відносно ОСОБА_1, яка включена у додатковий перелік вкладників АТ «Імексбанк», наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з належною їй сумою на відшкодування в розмірі 158995, 91 грн. на підставі договору банківського вкладу від 20.01.2015 року № 990413502.

В обґрунтування позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що на теперішній час не має обмеження щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників шляхом внесення до нього змін (доповнень), оскільки Фонду від уповноваженої особи передана уся необхідна інформація відносно позивача. Дані обставини свідчать про протиправну бездіяльність Фонду, що порушує право позивача на отримання суми гарантованого відшкодування, тому останній змушений звернутись до суду для захисту свого порушеного права.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання за вхід. № ЕП/2304/17 про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Також, відповідачем надані письмові заперечення по справі, згідно яких зазначено, що відповідно до п. 11 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду. Разом з тим, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 р. у справі № 757/8557/17-к накладено арешт на грошові кошти, що находяться на рахунках 361 фізичних осіб, відкритих у ПАТ «Імексбанк», заборонивши видаткові операції та/або інше їх використання, в тому числі на рахунок позивача (а.с. 119-103).

За таких обставин, відповідач зазначає, що у Фонду гарантування відсутні будь-які обов'язки перед позивачем, в тому числі щодо відшкодування останньому коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому у ПАТ «Імексбанк», що перебувають під арештом за рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

20 січня 2015 року ОСОБА_1 та ПАТ «Імексбанк» в особі в.о. директора філії АТ "Імексбанк" у м. Одеса Нікітіної О.О. уклали договір №990413502 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р., за яким банк приймає від позивача на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 10000 доларів США на строк до 23.05.2015р. та зобов'язується сплачувати проценти за його користування (а.с. 6).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ІМЕКСБАНК» - Северина Юрія Петровича.

Тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від 23.04.2015р. строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015р.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 р. № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 р. до 26 травня 2016 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1697 від 01 вересня 2016 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ «ІМЕКСБАНК» на Матвієнко Андрія Анатолійовича. Ліквідаційну процедуру продовжено до 26.05.2018 р.

Листом від 10.08.2016р. № 5581 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" Гаджиєвим С.О. повідомлено позивача, що 29.02.2016 р. за № 1143 було направлено на адресу Фонду листа "Про внесення змін до переліку вкладників, які мають право на отримання сум гарантованого відшкодування" з доданням змін до переліку вкладників на паперовому та електронному носіях, до яких включено позивача.

Позивача на теперішній час до Загального реєстру вкладників не включено.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За визначенням статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частина друга статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому за договором про банківського рахунку; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Згідно з п.2 Розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (з урахуванням обмежень, визначених уповноваженою особою Фонду відповідно до частини другої статті 38 Закону), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку.

Крім того, в своїх письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року у справі № 757/8557/17-к накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках 361 фізичних осіб, відкритих у ПАТ «ІМЕКСБАНК», МФО 328384, за адресою: м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, заборонивши видаткові операції та/або інше їх використання, з наданням письмової інформації про суму коштів, на які накладено арешт на час надання ухвали для виконання, в тому числі на рахунок позивача.

При цьому, відповідач посилається на п.11 ч.4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Разом з цим, суд зазначає, що предметом спору по адміністративній справі є бездіяльність відповідача щодо не затвердження Реєстру вкладників в частині не включення до нього позивача та покладення на відповідача зобов'язання затвердити зміни до Реєстру в частині включення до нього позивача, а не відшкодування позивачеві коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому у ПАТ «ІМЕКСБАНК», що перебувають під арештом за рішенням суду.

Положенням визначено право Уповноваженої особи надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників для включення їх до Переліку та передання до Фонду для включення до Загального реєстру та здійснення виплати відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту).

При цьому суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження Фонду, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача, та враховує, що у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено факту існування підстав для не внесення до Загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк» ОСОБА_1

До дискреційних повноважень належать передбачені законом випадки, коли суб'єкт владних повноважень вправі на власний розсуд приймати одне з декількох варіантів управлінських рішень. При цьому, є помилкою ототожнювати дискреційні повноваження зі вседозволеністю, на чому зосереджено увагу і Європейським судом з прав людини.

Так, наприклад, у рішенні від 17.06.2008 р. у справі «Мелтекс ЛТД проти Вірменії» суд зазначив, що в будь-якому випадку закон має визначати обсяг будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів і порядок їх реалізації з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету таких заходів, та надавати особі адекватний захист від свавільного втручання ( §81 рішення).

Іншими словами, дискреційні повноваження у державного органу виникають лише тоді, коли такі повноваження надані законами України. Тобто саме закони, а не «власний розсуд» суб'єкта владних повноважень, мають дозволяти останньому прийняти одне з декількох рішень. І кожне з цих рішень має бути чітко передбачене законом. У протилежному випадку, за відсутності відповідного законодавчого положення, держорган яких-небудь дискреційних повноважень мати не може.

У спірних правовідносинам Законом відповідачу надано законні повноваження на прийняття від банку інформації про вкладників для включення їх до Переліку та передання до Фонду для включення до Загального реєстру.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача затвердити зміни до Загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, на підставі змін до Переліку вкладників АТ "Імексбанк", наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відносно позивача.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не затвердження змін до Загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом № 1143 від 29.02.2016 року за рахунок Фонду, на підставі додаткового переліку вкладників АТ «Імексбанк», наданому Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого включено ОСОБА_1 з належною їй сумою в розмірі 158995, 91 грн. на підставі договору банківського вкладу від 20.01.2015 року № 990413502;

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом № 1143 від 29.02.2016 року за рахунок Фонду, на підставі додаткового переліку вкладників АТ «Імексбанк», наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відносно ОСОБА_1, яка включена у додатковий перелік вкладників АТ «Імексбанк», наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу від 20.01.2015 року № 990413502.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Корой