Постанова № 67657490, 05.07.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 р. Справа № 818/590/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

суддів: Гелети С.М., Бондаря С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Левицької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Державної міграційної служби України

про визнання дій протиправними та скасування наказу в частині,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України (далі - відповідач, ДМС України), в якій просить суд: визнати протиправними дії Державної міграційної служби України в частині визнання недійсним бланка паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1 та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 року № 218 в частині визнання не дійсним (анулювання) бланка паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є уродженцем Палестини міста Сарта, з 1984 року постійно проживав на території півострова Крим УРСР.

24.08.1991 під час проголошення незалежності України ОСОБА_3 проживав на території півострова Крим, який став територією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_3 в 2012 році, будучи громадянином Йорданії подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України.

15.10.2012р. ОСОБА_3 видано довідку 10/Ш-72 про реєстрацію особи громадянином України.

16.10.2012 Залізничним РВ у м. Симферополі ГУ ДМС України в АР Крим ОСОБА_3 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1.

В 2015 році, в зв'язку з анексією АР Крим, ОСОБА_3 покинув анексовану території та оселився в смт. Низи Сумського району, Сумської області.

Згідно наказу Державної міграційної служби України від 30.08.2016 року № 218, у зв'язку з тимчасовою окупацією Автономної республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", ураховуючи положення статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", визнано недійсним (анульованим) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1.

Позивач зазначає, що враховуючи ту обставину, що бланк паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1 було використано Залізничним РВ у м. Симферополі ГУ ДМС України в АР Крим, належним чином оформлено та видано громадянину України ОСОБА_3 ще 16.10.2012р., тобто до анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, даний бланк паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1 втратив статус бланка документа та набув статус документа - паспорта громадянина України.

Згідно Положення про паспорт громадянина України затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. № 2503-ХІІ забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 10.4 "Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

Вказаний перелік підстав погашення, вважання недійсними та знищення паспортів є вичерпний.

Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що наказ ДМС України в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 незаконним, та таким, що підлягає скасуванню в окремій частині.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні, зазначивши, що рішення про прийняття ОСОБА_3 до громадянства України не приймалось, отже паспорт громадянина України, а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон використовуються позивачем за відсутності законних підстав, тому у переліку визнаних недійсними (анульованих) бланків паспортів громадянина України наявні бланки паспортів громадянина України, оформлені, нібито, на ім'я ОСОБА_3.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Наказом Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218, у зв'язку з тимчасовою окупацією Автономної республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", ураховуючи положення статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", визнано недійсним (анульованим) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 59-60).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували набуття позивачем громадянства України у порядку, визначеному законодавством.

З матеріалів справи та згідно пояснень представника позивача судом встановлено, що позивач набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України» у зв'язку з постійним проживанням на території України до 24 серпня 1991 року.

Так, спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон № 2235-III), «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова №302), Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 №320 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1089/21401) (далі - Порядок №320).

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону № 2235-III документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

За змістом статті 8 Закону №2235-ІІІ визначено підстави набуття громадянства України за територіальним походженням.

Так, згідно ч.1 статті 8 Закону №2235-III особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Пунктами 92-94 Порядку №215 передбачено, що органи міграційної служби приймають рішення про оформлення набуття громадянства України, зокрема за народженням; за територіальним походженням; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

У пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон є одними із документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, оформлення якого передбачається цим Законом із застосуванням Єдиного державного демографічного реєстру.

Пунктом 10.4 Порядку №320 передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

Відповідно до п. 5.1 Інструкцієї про порядок виготовлення, зберігання, обліку, передачі та знищення бланків документів суворого обліку та суворої звітності в ДМС України, затвердженою наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2012 №153 (далі - Інструкція № 153) недійсними бланками вважаються зіпсовані (при виготовлені документа), анульовані (дія не відбулася), дефектні (відсутність або пошкодження захисної сітки, друкованого тексту, водяних знаків, серій або номерів на бланках, наявність дубльованих номерів тощо), відсутні (що виявлено при відкритті пачки) та викрадені.

Системний аналіз наведених правових норм надає підстави стверджувати, що правовою підставою для видачі паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон є набуття особою громадянства України у порядку, визначеному чинним законодавством, а підставою для визнання бланків зазначених паспортів недійсними (анулювання) - їх видача з порушенням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів набуття громадянства України за територіальним походженням.

Крім того, суд спростовує доводи позивача щодо постійного проживання позивача на території України до 24 серпня 1991 року, виходячи з наступного.

Відповідно ст.5 до Закону СССР от 24.06.1981 N 5152-X (ред. от 15.08.1996, с изм. от 17.02.1998) "О правовом положении иностранных граждан в СССР" иностранные граждане могут постоянно проживать в СССР, если они имеют на то разрешение и вид на жительство, выданные органами внутренних дел.

Иностранные граждане, находящиеся в СССР на ином законном основании, считаются временно пребывающими в СССР. Они обязаны в установленном порядке зарегистрировать свои заграничные паспорта или заменяющие их документы и выехать из СССР по истечении определенного им срока пребывания.

Проте, суд наголошує, що позивачем не надано до суду доказів отримання дозволу та вид на проживання згідно вимог ст.5 до Закону СССР от 24.06.1981 N 5152-X (ред. от 15.08.1996, с изм. от 17.02.1998) "О правовом положении иностранных граждан в СССР".

Також, представником позивача не надано до суду жодних належних і допустимих, у розумінні статті 70 КАС України, доказів, які б підтверджували факт набуття громадянства України за територіальним походженням у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, довідка про реєстрацію особи громадянином України, на яку посилається представник позивача, не підтверджує факт набуття ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням .

Отже, позивачем не було доведено обставин щодо набуття ним громадянства України у порядку, визначеному законодавством, на які він посилається у своїй позовній заяві, і тим самим не виконано обов'язку, покладеного на нього частиною першою статті 71 КАС України.

Водночас, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності до вимог частини другої статті 71 КАС України, надав суду всі можливі і необхідні докази на обґрунтування своїх доводів щодо не набуття позивачем статусу громадянина України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржуваний наказ в частині визнання недійсним бланка паспорта позивача прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, та відповідає іншим критеріям правомірності, встановленими частиною 3 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та скасування наказу в частині не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та скасування наказу в частині - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний 10.07.2017.

Головуючий суддя О.А. Прилипчук

Суддя С.М. Гелета

Суддя С.О. Бондар