Ухвала суду № 67654253, 03.07.2017, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3311/16-ц

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

03 липня 2017 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кравців В.І., розглянувши позовну заяву публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості недорахованої електричної енергії,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі ПАТ «Львівобленерго») 28 грудня 2016 року звернулося до суду у порядку цивільного судочинства з позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1 31452,41 грн. вартості недорахованої електричної енергії.

У обгрунутування позову позивач посилався на те, що 15 вересня 2008 року між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії № 51610, але 28 грудня 2010 року споживач припинив підприємницьку діяльність, хоча споживає електричну енергію для потреб електроустановок, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, та 16.03.2016 представником ПАТ «Львівобленерго» було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, складено акт та 29.03.2016 проведено нарахування обсягу і вартості не донарахованої електричної енергії на вказану суму.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У звязку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно ст. 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», розяснено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно частини 1 та 2ст. 3 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, а також між цими субєктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, якими є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Відповідно до ч. 6 ст. 179 ГК України субєкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, звязком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші субєкти зобовязані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обовязкові умови таких договорів.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статуту ПАТ «Львівобленерго» є юридичною особою.

Із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 15 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем, котрий на той час був зареєстрованим як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, укладений договір № 51610 про постачання електричної енергії, який у встановленому порядку не припинено, відповідач споживає електричну енергію для потреб електроустановок, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, акт щодо порушення ПКЕЕ та нарахування обсягу і вартості не донарахованої електричної енергії складено і проведено на відповідача як на субєкта підприємницької діяльності фізичну особу.

Ураховуючи наведене, а також те, що позов предявлено ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_1 і такий випливає із майново-господарського зобов`язання, який виник із договору, укладеного між субєктами господарської діяльності, відтак зазначений спір підвідомчий господарському суду та не підлягає розгляду Самбірським міськрайонним судом Львівської області у порядку цивільного судочинства.

Та обставина, що 28 грудня 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1, не змінює правової природи правовідносин, які виникли між сторонами.

У відповідності до вимог ч. 1ст. 15 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 1) ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 122, 208 - 210 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості недорахованої електричної енергії.

Зобовязати Самбірське управління Державної казначейської служби України Львівської області повернути публічному акціонерному товариству «Львівобленерго судовий збір в сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 25429 від 22 листопада 2016 року, платник: публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», код 00131587, філія Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк», код банку 325796, дебет рахунку 26000310498; отримувач: Самбірське УДКСУ, код 37893577, код банку 825014, рахунок отримувача: № 31211206700016.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, який постановив ухвалу, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя