Рішення № 67652331, 11.07.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8746/17

Провадження № 2/234/3859/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Чернобай А.О.,

при секретарі Науменко А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

14.06.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Із позову вбачається, що з 26.07.2014 року позивачка перебуває з відповідачем по справі у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти знаходяться на утриманні позивачки та проживають разом з нею, а відповідач добровільно не допомагає дітям, хоча має таку можливість. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1777,00 грн. щомісяця та ОСОБА_4, у твердій грошовій сумі в розмірі 1426,00 грн. щомісяця, до досягнення дітьми повноліття.

У судове засідання позивачка не зявилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила суд задовольнити її вимоги у повному обсязі. Була не проти винесення по справі заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не зявився, за невідомою суду причиною, про час слухання справи повідомлявся належним чином, та від нього не надійшло клопотання про відкладення слухання справи.

Частиною 4ст. 169 ЦПК Українипередбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1ст. 224 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечувала проти прийняття заочного рішення, суд, керуючись ч. 1ст. 224 ЦПКУкраїни, ухвалив провести заочнийрозглядсправи та вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, що об'єктивно підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, 26.07.2014 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, внаслідок чого остання отримала призвіще ОСОБА_3 (а.с. 3).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження дітей, у позивача та відповідача народилися діти син ОСОБА_3, 17.01.2012 року та син ОСОБА_4, 03.12.2016 року, батьком дітей є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 4,5).

Згідно довідки від 12.06.2017 року, виданої КП «СЕЗ», позивач ОСОБА_1 зареєстрована разом з дітьми за адресою: м. Краматорськ, вул. Перша Горна, 5-74 (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоровя, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Заст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIIIу 2017 році встановлено прожитковий мінімум щодо дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні та щодо дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто на момент розгляду справи по суті діти не досягли 6 років.

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 їх спільні з відповідачем діти потребують матеріального забезпечення, яке відповідач не бажає надавати в добровільному порядку.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, суд приходить до висновку, що в силу вимогст. 180 СК України, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача аліменти на утримання їх малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1426 гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, починаючи з 14 червня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття, оскільки вказана сума забезпечить умови життя, необхідні для гармонійного розвитку дитини.

Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при предявлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. 00коп.

Керуючись ст.ст.3, 8, 10, 14, 15, 215, 217 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1426 гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, починаючи з 14 червня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640,00 грн. в доход держави в особі Державної судової адміністрації України, (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, подану ним протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_6