Постанова № 67651164, 10.07.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5537/17

Провадження № 2-а/750/817/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2017 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Жук М.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

09 червня 2017 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію за віком.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що має право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач не зарахував певні періоди роботи до загального страхового стажу позивача, а саме: з 19.05.1973 року по 29.10.1973 року згідно довідки від 29.11.1973 року, виданої СМУ № 6 тресту "Тюменьнафтобуд"; з 11.09.1974 року по 17.09.1974 року згідно довідки від 21.06.2016 року №13 та ксерокопії наказів про прийняття та звільнення з роботи, виданих СП "Ремонтно- будівельне мале підприємство облспоживспілки"; з 18.10.1977 року по 20.12.1977 року (СМУ №9 треста "Нижневартовськнафтобуд"); з 10.04.1981 року по 20.12.1981 року (колгосп імені Дімітрова), згідно довідки від 12.07.2016 року №23, виданої СТОВ ім. Дімітрова; з 08.06.1991 року по 05.01.1995 року (МП «Еліпс») - згідно довідки від 06.02.1995 року та доданих до неї копії наказів про прийняття та звільнення з роботи, що стало підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком.

16 травня 2016 року позивач звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак протоколом № 10628 від 14.02.2017 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, про що повідомив листом від 14.02.2017 року № 4914/05. Вважає дане рішення неправомірним з тих підстав, що періоди його роботи підтверджуються наданими відповідачу документами, а тому, просить визнати протиправною відмову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1, що оформлено протоколом № 10628 від 14.02.2017 року, зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком, починаючи за дати подачі заяви про призначення пенсії.

Ухвалою судді від 21.06.2017 року відкрито скорочене провадження в даній справі, а відповідачу запропоновано надати через канцелярію суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Відповідачем надані заперечення по справі, в яких відповідач позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову за відсутністю правових підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач народився 02 червня 1956 року та 16 травня 2016 року звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно відповіді, наданої позивачу Чернігівським об'єднаним управління Пенсійного фонду України від 14.02.2017 року, ОСОБА_1 протоколом № 10628 від 14.02.2017 року було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Закон не надає органу Пенсійного фонду повноваження відмовляти в призначенні пенсії на підставі виниклих припущень, сумнівів про правдивість документів про стаж.

Натомість ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з

відмітками про їх виконання та інші документи, які містять

відомості про періоди роботи.

Суд вважає, що на час звернення до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою позивач мав достатній стаж для призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому відповідач безпідставно не приймає до уваги документи, надані позивачем, якими підтверджено всі періоди роботи позивача.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія призначається з дня звернення, крім тих випадків коли пенсія призначається з більш раннього строку, тобто оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії 16 травня 2016 року, надавши всі необхідні документи, то з цього дня він має право на призначення пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В частині вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення слід відмовити, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

Вирішуючи питання стосовно позовних вимог позивача, суд вважає необхідним задовольнити їх частково з урахуванням положень ст. 104 КАС України в межах, необхідних для повного поновлення порушених прав позивача.

Також з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати.

Керуючись статтями 158 163, 183-2, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 оформлену протоколом № 10628 від 14.02.2017 року.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 16 травня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів у порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя