Рішення № 6765092, 10.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.2009Справа №2-26/126.1-2009 За позовом Прокурора Роздольненського району АР Крим, смт. Роздольне, вул. Леніна, 58, в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г. До відповідачів 1. ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 5.

2. Виконавчого комітету Роздольненської селищної ради, Роздольненський район, смт. Роздольне, вул. Леніна, 14.

3. Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», м. Київ, вул. Інститутська, 12, в особі ліквідатора Радіонової М.А., м. Київ, вул. Інститутська, 9.

За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонду державного майна України, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9

Про визнання недійсним договору та визнання права власності.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

Від позивача – Соковець А.О., предст., дов. від 07.08.09р.

Від відповідачів – 1. Музикантова Т.М., предст., дов. від 21.11.08р.; 2 не з’явився; 3. не з’явився.

Від третьої особи не з’явився

Прокурор Сокол О.В.

Суть спору: Прокурор Роздольненського району АР Крим у квітні 2007р. звернувся до господарського суду АР Крим із позовом в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд № 24 про продаж будинку за адресою: АР Крим, Розщдольненський район, смт. Роздольне, вул. Леніна, 41, а також визнання за ВАТ «Державний ощадний банк України» право власності на наступне майно: нежиле приміщення, що розташоване за адресою АР Крим, Роздольненський район, смт. Роздольне, вул. Леніна, 41.

Рішенням господарського суду АР Крим від 01.10.2007р. в позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2008р. апеляційну скаргу ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Кримського республіканського управління залишено без задоволення, рішення господарського суду АР Крим від 01.10.2007р. у справі № 2-13/5222-2007 залишено без змін.

02.12.2008р. Вищим господарським судом України прийнято постанову якою касаційну скаргу ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Кримського республіканського управління задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2008р. та рішення господарського суду АР Крим від 01.10.2007р. у справі № 2-13/5222-2007 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Ухвалою господарського суду АР Крим (суддя Медведечук О.Л.) від 12.01.2009р. справу прийнято до розгляду із привласненням справі номеру 2-26/126.1-2009 та призначено дату її розгляду.

У зв’язку із тим, що Вищим господарським судом України направлявся запит про направлення даної справи до суду касаційної інстанції, розгляд справи не відбувався.

26.02.2009р. Верховним судом України постановлено ухвалу якою відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2008р. у справі № 2-26/126.1-2009 (2-13/5222-2007).

По надходженню матеріалів справи до господарського суду АР Крим, судом було винесено ухвалу про призначення розгляду справи на іншу дату.

ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» на вимогу суду надавались пояснення по справі.

Позивачем в процесі розгляду справи у порядку ст. 22 ГПК України було змінено предмет позову та просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.05.2003р. укладений між АК АПБ «Україна» та ВАТ «Об’єднаний комерційний банк», а також витребувати з чужого незаконного володіння ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» будівлю, розташовану за адресою: АР Крим, Роздольненський район, смт. Роздольне, вул. Леніна, 41.

Суд ухвалою від 06.07.2009р. залучив в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України.

Позивачем додатково надавались письмові пояснення по суті заявлених вимог.

Розгляд справ відкладався.

У судовому засіданні яке відбулося 10.11.2009р. сторонами раніш заявлені вимоги та заперечення на них підтримано.

Фондом майна України витребувані судом письмові пояснення по справі не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

встановив:

Згідно з умовами мирової угоди у справі №116/8 за позовом Генеральної прокуратури України в інтересах Фонду державного майна України до АКАПБ "Україна", Міністерства фінансів України про визнання недійсними державного акту від 11 вересня 1991 року про викуп майна й проведення двосторонньої реституції, яку було укладено 16 серпня 1996 року між уповноваженими представниками Фонду державного майна України, АК АПБ «Україна», Міністерства фінансів України та Ощадбанку України було досягнуто наступне:

1. АКАПБ "Україна" безоплатно передає з балансу на баланс за дорученням Фонду Державного майна України, а Відкрите акціонерне товариства "Ощадбанк" приймає в оперативне управління приміщення згідно з додатком №1 до мирової угоди. Передача майна оформляється актом прийому- передачі, що підписується представниками сторін; 2. З моменту передачі приміщень, зазначений у пункті 1 мирової угоди договір оренди від 06 вересня 1995 року між АК АПБ "Україна" і ВАТ "Ощадбанк" вважається розірваним. 3. На решту приміщення (додаток №2) із майна, придбаного АК АПБ "Україна" на підставі договору від 28 грудня 1990року, вартість яких сплачена в державний бюджет меморіальним ордером від 25 липня 1991року № 150, про що Міністерством фінансів України виданий державний акт про викуп майна від 11 вересня 1991 року, Фонд Державного майна України видає АК АПБ "Україна" свідоцтва про право власності на приміщення, зазначені у додатку №2 до мирової угоди. З моменту одержання АК АПБ "Україна" свідоцтва про право власності, державний акт про викуп майна від 11 вересня 1991 року, виданий Міністерством фінансів України, вважається таким, що втратив силу в частині викупу приміщень. В частині іншого майна, вартість якого на 01 жовтня 1990 року склала 18873 млн. руб., викупленого АК АПБ "Україна" 25 липня 1991 року державний акт про викуп майна від 11 вересня 1991 року є належним та чинним. 4. Зобов'язати АК АПБ "Україна" і Ощадбанк України укласти договір про спільне користування приміщеннями та прилеглими до них територіями. Ухвалою Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1996 року у справі № 116/6 спільну заяву Фонду держмайна України, АК АПБ «Україна» та Міністерства фінансів України про добровільне врегулювання спору затверджено. (том. 1 а.с. 7). У виконання п. 1 Мирової угоди між АК АПБ "Україна" та Ощадбанком України 25.09.1996 року був складений акт прийому-передачі приміщень, зазначених у додатку № 1 до мирової угоди від 16.08.1996 року. Даний акт був затверджений Фондом державного майна України 13.10.1996 року. (том 1 а.с. 8). В травні 2003 року між акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" в особі регіонального уповноваженого ліквідатора Денисевича Н.Я. та ВАТ "Об'єднаний комерційний банк" було укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд за № 24, у відповідності з яким АК АПБ «Україна» зобов’язався передати у власність ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» будівлі та споруди Роздольненського відділення Кримської дирекції банку «Україна» яке складається з: приміщення двоповерхової адміністративної будівлі банку (з поточною) загальною площею 378,3 кв.м. та гаражу 39,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АР Крим смт. Роздольне, вул. Леніна, 41, а ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» у свою чергу прийняти вказане майно та оплатити йог вартість.

Згідно витягу Євпаторійського МБРТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 1356594 від 29.08.2003р. власником нежитлової будівлі у смт. Роздольне, вул. Леніна, 41є ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» на підставі свідоцтва про право власності САА № 059648 від 29.08.2003р. виданого Роздольненською селищною радою.

Суд дослідивши у сукупності надані докази вважає, що позов Прокурора Роздольненського району АР Крим не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Тому у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

В обґрунтування вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного між АК АПБ «Україна» та ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» міститься посилання на те, що майно яке було об’єктом купівлі-продажу не належало продавцю тобто АК АПБ «Україна», адже на думку позивача спірне майно за умовами мирової угоди укладеної в рамках справи № 116/8 було повернено у власність держави. (том. 2 а.с. 36 та том 2 а.с. 53).

Однак суд не може погодитися із даними доводами позивача, адже умовами вказаної мирової угоди не передбачено перехід прав власності на майно яке зазначено у додатку № 1 до мирової угоди до якого зокрема входить приміщення банку Україна в смт. Роздольне, вул. Леніна, 41, до держави Україна, як і не передбачено повернення вказаного майна у власність держави на чому наголошує позивач.

Умовами вказаної мирової угоди лише передбачено передача АП АПБ «Україна» на баланс Ощадбанку України в оперативне управління приміщення згідно з додатку № 1, до якого як вказано увійшло зокрема приміщення банку Україна в смт. Роздольне, вул. Леніна, 41. (п. 1 мирової угоди).

П. 3 вказаної мирової угоди визначено, що «На решту приміщення (додаток №2) із майна, придбаного АК АПБ "Україна" на підставі договору від 28 грудня 1990року, вартість яких сплачена в державний бюджет меморіальним ордером від 25 липня 1991року № 150, про що Міністерством фінансів України виданий державний акт про викуп майна від 11 вересня 1991 року, Фонд Державного майна України видає АК АПБ "Україна" свідоцтва про право власності на приміщення, зазначені у додатку №2 до мирової угоди. З моменту одержання АК АПБ "Україна" свідоцтва про право власності, державний акт про викуп майна від 11 вересня 1991 року, виданий Міністерством фінансів України, вважається таким, що втратив силу в частині викупу приміщень. В частині іншого майна, вартість якого на 01 жовтня 1990 року склала 18873 млн. руб., викупленого АК АПБ "Україна" 25 липня 1991 року державний акт про викуп майна від 11 вересня 1991 року є належним та чинним».

Отже даним пунктом угоди сторони визначили, що на приміщення які не передаються на баланс Ощадбанку, а саме приміщення вказані у додатку № 2, АК АПБ «Україна» видається свідоцтво про право власності і державний акт про викуп від 11.09.1991р. в частині цих приміщень є таким, що втратив чинність лише в частині їх викупу, в іншій частині майна цей акт є чинним, а відтак вказувати на те, що АК АПБ «Україна» втратив право власності на майно яке було зазначено у додатку № 1 не можливо. Крім того як зазначено в самій мировій угоді АК АПБ «Україна» було сплачено вартість цього майна до державного бюджету.

Сама по собі передача майна в оперативне управління не має наслідком перехід прав власності на передане майно, а лише передбачає виникнення у суб'єкта господарювання якому передане майно речового права на володіння, користування і розпорядження майном, закріпленим за ним власником, що випливає зі змісту ст. 137 Господарського кодексу України.

У даному випадку спірне майно передавалось Ощадбанку саме акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" як власником цього майна.

Таким чином твердження позивача, що із передачею йому приміщень визначених у додатку № 1 до морової угоди, вказані приміщення були повернені у власність держави носять лише суб’єктивну думку позивача, адже не підтверджуються ні умовами самої мирової угоди, ні іншими припустимими доказами.

Доказів того, що акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" був позбавлений прав власності на майно визначене у додатку № 1 до морової угоди також не надано.

Отже укладаючи оскаржуваний договір купівлі-продажу спірного майна, акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" виступав як власник цього майна, яке до того ж входило у ліквідаційну масу, адже відчужувалось в процесі ліквідації банку його ліквідатором.

Інших обставин для визнання договору купівлі-продажу від 24.05.2003р. укладеного між АК АПБ «Україна» та ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» недійсним позивачем не наводилось.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що в позові про визнання вказаного договору недійсним належить відмовити.

Крім того суд має зазначити, що він взагалі критично ставиться до посилань позивача що саме текст цієї мирової угоди яку надано до матеріалів справи (том 1 а.с. 6) було затверджено Вищім арбітражним судом України при постановленні рішення у справі № 116/8, адже відповідно до ст. 73 Арбітражного процесуального кодексу України редакція якого діяла на момент прийняття рішення у справі № 116/8, арбітражний суд сприяє досягненню угоди між сторонами. Умови угоди викладаються в адресованій арбітражному суду письмовій заяві, підписаній представниками сторін. Арбітражний суд приймає рішення відповідно до цієї угоди, якщо угода між сторонами не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

          Доказів того що текст саме цієї мирової угоди та перелік майна до якого увійшло й майно яке є предметом розгляду даної справи, було викладено у письмовій заяві адресованій арбітражному суду яка і була затверджена Вищім арбітражним судом України, не подавалось. Крім того на бланку мирової угоди не міститься печаток установ від імені яких вона підписана.

          Щодо вимог про витребування з незаконного володіння ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» майна – будівлі, розташованої за адресою: АР Крим, Роздольненський район, смт. Роздольне, вул. Леніна, 41, суд має зазначити, що ст. 387 Цивільного кодексу України передбачена можливість власника та інших осіб у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом"), витребування цього майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Виходячи з положень вказаної норми цивільного законодавства незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

          Оскільки судом встановлено, що спірне майно було придбане ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» у АК АПБ «Україна» як власника цього майна, суд вважає, що ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» який є правонаступником ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» є законним володільцем спірного майна, право власності якого зареєстроване Євпаторійським МБРТІ на підставі свідоцтва про право власності САА № 059648 від 29.08.2003р. виданого Роздольненською селищною радою.

          У зв’язку з наведеним, в позові щодо вимог про витребування з незаконного володіння ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» майна – будівлі, розташованої за адресою: АР Крим, Роздольненський район, смт. Роздольне, вул. Леніна, 41, також має бути відмовлено.

          Крім того суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині вимог які стосуються АК АПБ «Україна» на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки 13.04.2009р. Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України прийнято рішення за № 167 Про виключення Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» з Державного реєстру банків. В Державному реєстрі банків який надано до матеріалів справи наявний запис про виключення з Державного реєстру банків Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» на підставі вказаного рішення. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 754530, АК АПБ «Україна» (ідент. код 00039025) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не значиться.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

          ВИРІШИВ:

1.          В позові Прокурора Роздольненського району АР Крим в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» відмовити повністю.

2.          Провадження у справі в частині вимог які стосуються Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.