Ухвала суду № 67649627, 29.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4304/17

Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д.

Черевка П.М.,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: представника позивача Малиновської районної адміністрації ОМР - Білюченко Є.В., представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

та третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02 березня 2017 року за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_8, ОСОБА_7 про приведення території загального користування до попереднього стану,-

В С Т А Н О В И Л А:

23 вересня 2016 року Малиновська районна адміністрації Одеської міської ради звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_8, ОСОБА_7 про приведення території загального користування до попереднього стану.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_5 самовільно, без відповідних дозвільних документів виконав роботи з встановлення перегородки з полікарбонату на сходовій клітині, чим значно погіршив умови мешканців суміжних квартир та технічний стан будинку за адресою: АДРЕСА_1.

21 червня 2016 року Одеською міською радою був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.152 КпАП України відносно відповідача.

Приписом від 21 червня 2016 року ОСОБА_5 було запропоновано привести у первинний вигляд місце загального користування у триденний строк. Зазначений припис відповідачем бувло проігноровано.

Розпорядженням Малиновської РА ОМР від 13 липня 2016 року зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати самочинно встановлену перегородку до 25 липня 2016 року.

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_5 зазначеного розпорядження Малиновська РА ОМР звернулась до суду із вказаним позовом та просила його задовольнити з наведених у позовній заяві правових підстав.

В судовому засіданні відповідач та його представник позов не визнали, пояснили, що мешканці будинку відновили вхідні двері, які існували у будинку раніше, без здійснення будівельних робіт.

Треті особи ОСОБА_8 та ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 02 березня 2017 року позов задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_5 привести до попереднього стану за власний рахунок встановлену перегородку, шляхом демонтажу. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення на неї, а також заперечення на апеляцію, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 самовільно виконав роботи із встановлення перегородки із полікарбонату та дверима на сходовій клітці, чим значно погіршив житлово - побутові умови мешканців суміжних квартир та технічний стан будинку, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які проживають у квартирі, вікно яких виходить у під'їзд.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно із ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.

Відповідно до п. 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207 (далі - Правила) переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради відповідно до законодавства.

Як зазначено у п. 1.4.4. Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять, зокрема, до порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з п. 1.4.6. Правил, власник жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Отже, розглядаючи спір, місцевий суд вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Суд перевірив усі докази, які навів позивач в особі Малиновської РА ОМР у підтвердження своїх вимог, а відповідач ОСОБА_5 - у підтвердження своїх заперечень, а також думку третіх осіб ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які підтримали позовні вимоги, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на те, що місцевий суд не прийняв до уваги тих обставин, що відповідачем було зроблено не переобладнання чи перепланування, а заміна дверей та перегородки, не заслуговують на увагу.

Оскільки відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Крім того, на встановлення перегородки з дверима необхідна була також згода власника суміжної квартири ОСОБА_7, вікно якої виходить в під'їзд, оскільки зазначена конструкція значно погіршила умови мешканців квартири ОСОБА_7 та змінила технічний стан будинку.

Також не заслуговують на увагу й інші доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 відхилити, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак вона може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Р.Д. Громік