Постанова № 67647399, 10.07.2017, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/452/17

Провадження № 3/135/159/17

ПОСТАНОВА

іменем України

10.07.2017 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Ладижинського відділення поліції Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює,-

за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП ,-

ВСТАНОВИВ:

18.04.2017 року біля 12 год. 00 хв. в м. Ладижин по вул. Ентузіастів водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ваз 21102» н/з НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння проводився в Ладижинському ТМО.

Крім того, 13.06.2017 року біля 14 год. 35 хв. в м. Ладижин по вул. Наконечного ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем НОМЕР_2, перевозив вантаж бетон, допустив висипання бетону на проїзджу частину, забруднивши її.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість не визнав. Пояснив, що він алкоголь не вживав, а зїв часнику і випив квасу звечора, перед керуванням теж пив квас. Вважає, що через різкий запах можливо прилад «Драгер» і показав вміст алкоголю. Захисник ОСОБА_2 вказав, що дійсно ОСОБА_1 написав в протоколі, що «згоден», але вказав, що на той час не розібрався із ситуацією, тому так і написав. Також вказав, що коли перевозив бетон, міксер зупинився і він дійсно розсипався в невеликій кількості, але наслідки розсипання одразу усунули, прислали людей, які поприбирали.

Не зважаючи на захисну позицію ОСОБА_1, його вина у вчиненому правопорушенні за ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, даними, що містять протокол про адміністративне правопорушення, висновком №129 від 18.04..2017 року щодо результатів медичного огляду виданого Ладижинським МТМО, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного спяніння, актом огляду від 18.04.2017 року та результатом тесту на вміст алкоголю в крові, показник якого становить 1,04 проміле.

Згідно висновку №129 від 18.04.2017 року щодо результатів медичного огляду виданого Ладижинським МТМО, видно, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного спяніння. У висновку вказано час і дату огляду 18.04.2017 року 13 год. 30 хв., лікар, що проводив огляд ОСОБА_3. З журналу реєстрації медичних оглядів на стан спяніння видно, що 18.04.2017 року проводився огляд ОСОБА_1 на стан спяніння в лікарні. Згідно акту медичного огляду від 18.04.2017 року видно, що при огляді о 12 год. 30 хв. встановлено ряд ознак алкогольного спяніння.

Згідно з даними тестування ОСОБА_1 на алкоголь (алкотестер «Драгер» 6810, тест № 675, проведеного 18.04.2017 року о 12 год. 27 хв. в Ладижинському ТМО, показник сп'яніння становив 1,04 0/00.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 240/566 від 26.10.2016 року видно, що вказаний газоаналізатор пройшов повірку в ДП «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації та сертифікації», свідоцтво чинне до 25.10.2017 року. Тобто встановлено, що газоаналізатор 6810 № ARFA-0614 пройшов періодичну повірку за шість місяці до використання у даному конкретному випадку, про що видане відповідне свідоцтво, яке є підтвердженням того, що зазначений засіб вимірювання відповідає встановленим вимогам, що випливає з положень п. 17, 18 ст. 1, ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Доказів, які б свідчили про несправність показань приладу суду не надано.

Із результатами тестування та показами приладу ОСОБА_1 був ознайомлений в лікарні, що підтверджується підписом на роздруківці показань приладу та висновку, його поясненнями. Скарг на дії працівників поліції, чи дії лікарів не мав.

Згідно запису в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що «згоден».

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи.

З пояснень в судовому засіданні 10.07.2017 року лікаря ОСОБА_3, яка є лікарем психіатром-наркологом, має 40 років стажу роботи, вищу кваліфікаційну категорію лікаря, видно, що вона вказала, що проводила огляд ОСОБА_1 згідно направлення поліції. Огляд проводився згідно клінічних проявів спяніння та із застосуванням технічних засобів приладу «Драгер». В акті огляду зазначені клінічні прояви, що дали їй підстави стверджувати наявність у особи алкогольного спяніння, а саме почервоніння обличчя, млявість, хитка хода, змазана мова, порушення точних рухів, запах алкоголю. Крім того, пацієнт зізнався у вживанні алкоголю, вказав, що випив пляшку на двох. Також було проведено тестування за допомогою приладу «Драгер», який підтвердив клінічні прояви і показав 1,04 проміле алкоголю. Відтак нею було дано висновок про перебування особи в стані алкогольного спяніння, в чому вона не сумнівається. Також вказала, що від вживання часнику та квасу такий рівень алкогольного спяніння не може бути.

Крім того, відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року № 1252/735, при проведенні огляду на стан спяніння в закладах охорони здоровя використання спеціальних приладів і засобів вимірювальної техніки не є обовязковим. Що вказала і свідок ОСОБА_3, зазначивши, що навіть клінічних ознак в цьому випадку було достатньо для встановлення стану спяніння особи.

Доводи сторони захисту щодо суперечностей в часі огляду в лікарні та часі складання протоколу по справі, а саме того, що вбачається що протокол складено раніше, не є суттєвими обставинами, що могли б свідчити про порушення порядку при проведенні огляду та провадження у справі, оскільки часові розбіжності є незначними декілька хвилин, при цьому складання протоколу проводиться поліцейським, а огляд проводить лікар. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував, що в лікарні проводився огляд після того, як його було зупинено працівниками поліції.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності матеріалів справи про адміністративне правопорушення чи проходження огляду на стан спяніння, суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Інспектор Ладижинського ВП Брудницький Я.В. неодноразово викликався в судове засідання, однак не зявився. Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо даних для прийняття рішення по справі.

Згідно з вимогами п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Отже суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 Правил, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного спяніння.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд згідно з вимогамист. 33 КУпАПвраховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу, який до адмінвідповідальності притягається вперше. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено. Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім призначити адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, окрім його пояснень підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця події.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення за ч. 1 ст. 139 КУпАП, те, що здійснилось висипання невеликої кількості бетону, наслідки забруднення проїжджої частини бетоном були одразу усунуті власними силами перевізника бетону, те, що не встановлено обставин, що обтяжують відповідальність, суд визнає вказані обставини в їх сукупності такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення за ч. 1 ст. 139 КУпАП, а тому у даному випадку суд вважає можливим, як виняток, звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись оголошенням усного зауваження за дане правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 ст. 221, 279, 283 УпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 139 КУпАП та обмежитись усним зауваженням. Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 139 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 грн.на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постановаможебути оскаржена до Апеляційного суду Вінницькоїобластічерез Ладижинський міський суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: