Ухвала суду № 67647051, 06.07.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

6 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., розглянувши заяву Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про перегляд рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2016 року, ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 8 лютого 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів,

в с т а н о в и л а:

Тячівський районний суд Закарпатської області рішенням від 14 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 8 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 20 березня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

У заяві Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - Тячівське ОУ ПФ України Закарпатської області) порушується питання про скасування рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2016 року, ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 8 лютого 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року та ухвалення нового судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України):

неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 1166 Цивільного кодексу України;

неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України;

невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, зокрема статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Обґрунтовуючи підстави подання заяви про перегляд судових рішень, Тячівське ОУ ПФ України Закарпатської області посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 травня, 17 червня, 22 липня й 16 грудня 2015 року, 23 травня та 7 вересня 2016 року, 16 березня, 30 травня, 6 та 14 червня 2017 року, постанови Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 6 грудня 2016 року (справи № 686/18754/14-а та № 686/19687/14а).

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися і суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що позивач не довів, що ОСОБА_4 підробила трудову книжку, яку подала до управління ПФ України в Тячівському районі Закарпатської області для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 травня 2015 року, що надана заявником для порівняння, зазначено, що відповідачка надала недостовірні дані стосовно свого статусу непрацюючої особи, тому розмір її пенсії було перераховано як працюючій особі.

У наданій для порівняння ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року вказано, що відповідачка працювала на підприємстві бухгалтером по заробітній платі, а тому не могла не усвідомлювати, що заробітна плата, зазначена в довідці, виданій їй для перерахунку пенсії, не відповідає розміру заробітної плати, яку вона отримувала.

В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року, що надана заявником для порівняння, зазначено, що відповідач, недобросовісно діючи, звернувся до управління ПФ України із заявою про призначення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу», зазначивши, що раніше йому пенсія з будь-яких інших підстав не призначалась.

У наданій для порівняння ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року вказано, що на відповідача покладався обов'язок повідомити орган ПФ України про своє працевлаштування та зайняття підприємницькою діяльністю, тому неподання такої інформації відповідачем уважається зловживанням з його боку.

Таким чином, правові висновки суду касаційної інстанції в ухвалах від 15 травня, 17 червня та 16 грудня 2015 року, 23 травня 2016 року та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами.

Ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року та 7 вересня 2016 року, що надані заявником для порівняння, якими судові рішення судів апеляційних інстанцій скасовано, а справи передано на новий розгляд до цих судів, не містять правової позиції щодо спірних правовідносин та застосування норм матеріального права, а вказують на допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права та необхідність їх усунення для правильного вирішення спору, а також нез'ясування судами належним чином фактичних обставин справи.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалами від 16 березня, 30 травня, 6 та 14 червня 2017 року відкрив провадження у справах. Суд касаційної інстанції не застосовував норми матеріального права у вказаних ухвалах.

З огляду на викладене, підстава для перегляду судових рішень у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, передбачена пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У постановах Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 6 грудня 2016 року (справи № 686/18754/14-а та № 686/19687/14а), що надані заявником для порівняння, позивачі зверталися до суду із вимогами про визнання дій управління ПФ України протиправними, скасування його рішень про припинення виплати пенсії та зобов'язання поновити їм виплату пенсії.

У зв'язку з цим, підстава для перегляду судових рішень у зв'язку з невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, теж відсутня.

За положеннями пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

У заяві Тячівське ОУ ПФ України Закарпатської області просить переглянути, зокрема ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року з підстави того, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано пункт 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України щодо відкриття касаційного провадження у справі.

Зазначена підстава перегляду ухвали суду касаційної інстанції не пов'язана ні з перешкоджанням подальшому розгляду справи, ні з порушенням правил підсудності чи встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Ураховуючи наведене, заява Тячівського ОУ ПФ України Закарпатської області про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, не може бути прийнята Верховним Судом України для перегляду у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України, та підлягає поверненню.

Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів за заявою Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про перегляд рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2016 року, ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 8 лютого 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відмовити.

Заяву в частині перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, повернути Тячівському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Закарпатської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк Л.І. Охрімчук В.М. Сімоненко