Рішення № 67646670, 05.07.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1094/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Єгорова С. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді:Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Письменного О.А.

із секретарем Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Камянобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Камянобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування внаслідок перерозподілу спадщини.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що 21 грудня 2008 року померла спадкодавець ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на належну померлій на праві приватної власності земельну ділянку площею 4.86 га, яка розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, що підтверджується копією державного акту серії РІ №825208. За час життя спадкодавець ОСОБА_3 07 квітня 2005 року склала заповіт на все їй належне майно на ім"я ОСОБА_2 Згідно довідки Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району ОСОБА_3 з листопада 1989 року по день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

В листопаді 2016 року позивач дізнався, що на підставі рішення Ульяновського районного суду № 402/398/14-ц спадкове майно, яке заповідала йому ОСОБА_3, земельна ділянка визнана відумерлою спадщиною і перейшла у власність територіальної громади с.Кам"яний Брід Благовіщенського району.

Позивач, маючи намір оформити спадщину, звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, але йому було роз"яснено, що ним пропущено шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутній документ про право власності на спадкове майно, рекомендовано звернутись до суду.

Посилаючись на ст.ст. 1216-1218, 1280 ЦК України, позивач просив передати в натурі ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,68 га, кадастровий номер №3525583600:02:000:0629, що розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, яка належала померлій 21 грудня 2008 року ОСОБА_3, відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії Р1 №325208.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 4,68 га, кадастровий номер №3525583600:02:000:0629, що розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, яка належала померлій 21 грудня 2008 року ОСОБА_3, відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії Р1 №325208.

Припинити право власності Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області на земельну ділянку, площею 4,68 га, кадастровий номер №3525583600:02:000:0629, що розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2017 року позов задоволено в повному обсязі. Передано в натурі ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,68 га, кадастровий номер №3525583600:02:000:0629, що розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, яка належала померлій 21 грудня 2008 року ОСОБА_3, відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії Р1 №325208. Припинено право власності Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області на земельну ділянку, площею 4,68 га, кадастровий номер №3525583600:02:000:0629, що розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 4,68 га, кадастровий номер №3525583600:02:000:0629, що розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, яка належала померлій 21 грудня 2008 року ОСОБА_3, відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії Р1 №325208.

В апеляційній скарзі Камянобрідська сільська рада Благовіщенського району Кіровоградської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої доводи і заперечення, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судове рішння не відповідає вказаним вимогам.

Судом установлено, що 21 грудня 2008 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОЛ №232709 від 10.11.2016 року ( а.с.15). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка №629 площею 4.68 га., розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району, та належала померлій згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №825208 ( а.с.19).

За час життя ОСОБА_3 07 квітня 2005 року склала заповіт на все їй належне майно на ім"я ОСОБА_2, який був посвідченний секретарем Кам"янобрідської сільської ради ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №45. (а.с.18).

Земельна ділянка №629, площею 4.68 га, що розташована на території Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району передана у власність Кам"янобрідської сільської ради, як відумерла спадщина, що підтверджується рішенням Ульяновського районного суду від 07.04.2016 року ( а.с.20-22).

Позивач 23.11.2016 року звернувся до нотаріуса з усною заявою про прийняття та оформлення ним спадщини, однак отримав відмову у зв"язку із пропуском терміну для прийняття спадщини, крім того, у відповіді нотаріуса було зазначено про відсутність правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності на спадкове майно ( а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 328 ЦК України щодо правомірності набуття права власності та ч.2 ст. 1280 ЦК України, яка передбачає право спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини, вимагати передання в натурі майно, яке перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, вважав, що ОСОБА_2Я має право вимагати повернення в натурі земельної ділянки, яка являється об'єктом спадкування після смерті ОСОБА_3, тому що не було доведено факту вибуття (продажу) з володіння територіальної громади Кам"янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області спірної земельної ділянки, яка належала померлій.

Проте з висновком суду повністю погодитися не можна.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

З урахуванням цих норм суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, виходячи із підстав позову та встановлених обставин, і залежно від встановленого вирішити питання про обґрунтованість позовних вимог, дотримання строків звернення до суду за захистом порушених прав тощо.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3, яка померла 21 грудня 2008 року, відкрилась спадщина, до складу якої входить спірна земельна ділянка. Відповідно до умов заповіту, складеного ОСОБА_3 і посвідчено секретарем виконавчого комітету Камянобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області від 07 квітня 2005 року, все своє майно і все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_2

На день смерті, ОСОБА_3, згідно наданих Кам'янобрідською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області доказів, ( ксерокопії погосподарської книги, ксерокопія домової книги), була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, одиноко.

Інформація щодо місця реєстрації та місця проживання ОСОБА_3 належними доказами не спростована. Той факт, що ОСОБА_3 померла не у місці реєстрації та проживання, не є підставою вважати, що місцем відкриття спадщини є с.Чемерпіль Гайворонського району Кіровоградської області.

У силу положень ст. ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК), такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих обставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної громади такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК.

Оскільки ОСОБА_2 смерті ОСОБА_3 разом із нею не проживав, заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку не подав, то у суда були відсутні підстави вважати, що він прийняв спадщину.

З позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України та ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку спадкування, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав лише в разі їх порушення.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Звертаючись до суду із позовом і обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_2 зазначав, що він не може отримати правовстановлюючі документи на спадщину після смерті ОСОБА_3А, оскільки відсутній оригінал документів, які б підтверджували право спадкодавця на спадкове майно - земельну ділянку, а також пропустив установлений законом строк на прийняття спадщини.

При цьому суд першої інстанції не з'ясував внаслідок чиїх неправомірних дій порушуються права позивача, чи вчинені останнім дії по прийняттю спадщини, а також у який спосіб права ОСОБА_2 на оформлення права на спадщину підлягають захисту.

ОСОБА_2 не було доведено того факту, що він вчинив відповідні дії по прийняттю спадщини, що позбавляло суд підстав для застосування норм, передбачених ст.ст. 1268, 1296, 1297, 1280 ЦК України, при вирішенні даного спору.

Доводи ОСОБА_2 про те, що строк звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений ним із поважних причин не має значення для вирішення даного спору. Дана обставина може бути досліджена і встановлена у випадку звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, суд першої інстанції не встановив характеру спірних правовідносин, не визначився з правовою нормою, яка підлягає застосуванню, не з'ясував всі обставини, які мають значення для справи, в тому числі щодо прийняття позивачем спадщини, не надав належної оцінки дослідженим доказам, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Обставини, зазначені позивачем, щодо наявності у нього права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом і необхідність його витребування в натурі у відповідача з підстав, передбачених ст. 1280 ЦК України, яка регулює правовідносини щодо перерозподілу спадщини стосовно спадкоємців, які її прийняли, не знайшли свого підтвердження через недоведення факту прийняття ОСОБА_2 спадщини (вчинення передбачених законом дій, що свідчать про прийняття ним спадщини) після смерті ОСОБА_3

Враховуючи викладе, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 як передчасно заявлених, у зв'язку з недоведенням факту прийняття спадщини, в тому числі стосовно спірної земельної ділянки.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 318, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Камянобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області задовольнити.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Камянобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий суддя:

Судді: