Ухвала суду № 67645650, 29.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/9479/17

Справа №760/10315/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., за участю секретаря судових засідань Гаєвської С.В., детектива ОСОБА_2, захисника Косянчука В.Д., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши в м. Києві клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кроловецької О.С., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравець В.В., про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42016000000003712 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кроловецької О.С., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравець В.В. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 19.06.2017 під час затримання ОСОБА_4, а саме: смартфон «Xiaomi», модель «МІ3W», ІМЕІ НОМЕР_1 із встановленою сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2

Дане клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003712 від 28.11.2016 р. за підозрою ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Детектив в клопотанні посилається на те, що відповідно до рішення Київської міської КДКА від 28.05.2009 №30-13-31, ОСОБА_4 одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.05.2009 №3736 та є адвокатом.

Своїми умисними діями, які виразились у зловживанні впливом, тобто одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, учиненому організованою групою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, учиненому організованою групою.

19 червня 2017 року ОСОБА_4 затриманий детективами Національного антикорупційного бюро України за підозрою у вчиненні інкримінованого йому злочину.

При затриманні ОСОБА_4 проведений його особистий обшук, під час якого виявлено та вилучено смартфон «Xiaomi», модель «МІ3W», ІМЕІ НОМЕР_1 із встановленою сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2

Таким чином, детектив вважає, що вищевказані речі є тимчасово вилученим майном.

20 червня 2017 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Детектив зазначає, ураховуючи, що вищеназване майно не належить до майна, виключеного з цивільного обороту та його було вилучено у ОСОБА_4 під час його затримання за підозрою у вчиненні злочину, тому є всі підстави для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення спеціальної конфіскації або конфіскації майна, збереження доказів у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні детектив клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

19.06.2017 р. о 18 год. 03 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

20.06.2017 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Під час затримання ОСОБА_4 та проведеного його особистого обшуку, виявлено та вилучено: смартфон «Xiaomi», модель «МІ3W», ІМЕІ НОМЕР_1 із встановленою сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2

Постановою детектива від 21.06.2017 мобільний телефон смартфон «Xiaomi», модель «МІ3W», ІМЕІ НОМЕР_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42016000000003712 від 28.11.2016 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі вище викладеного вбачається, що детективом доведено наявність підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме, що вищезазначене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та може бути використано, як докази злочину, що потребує їх збереження для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі чи відчуження, а також те, що майно не належить до майна, виключеного з цивільного обороту та було вилучено у ОСОБА_4 під час його затримання за підозрою у вчиненні злочину.

Враховуючи, що детективом доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, то його слід задовольнити, оскільки настання інших наслідків може перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4, а саме:

- смартфон «Xiaomi», модель «МІ3W», ІМЕІ НОМЕР_1 із встановленою сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя С.І. Кушнір