Рішення № 6764502, 12.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2009Справа №2-26/2717-2009 За позовом Заступника прокурора АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21, в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114. До відповідачів 1. Новофедіровської селищної ради, Сакський район, смт. Новофедорівка, вул. Героїв, 2.

2. ТОВ «Фосния», м. Сімферополь, вул. Севастопольська/Чехова, 20/1, кв. 26.

Про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

Від позивача – Свєтікова К.Ю., головн. спец., дов. від 07.08.09р.

Від відповідачів – не з’явились

Прокурор Кулібаба С.Є.,

Суть спору: Заступник прокурора АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК про визнання недійсним рішення Новофедорівської селищної ради від 29.08.2008р. № 915 «Про укладення договору суперфіцію земельної ділянки, розташованої в смт. Новофедорівка (кадастровий номер 01243555 00 01002 0069) з ТОВ «Фосния», а також визнання недійсним договору суперфіцію від 03.09.2008р. укладеного між Новофедорівської селищною радою та ТОВ «Фосния».

Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що право надання земельної ділянки у користування для забудови (суперфіцій) надане лише власнику земельної ділянки виходячи з положень ст. 102-1 Земельного кодексу України, однак відповідач є лише розпорядником земельних ділянок які знаходяться в межах населеного пункту та не має документів які б посвідчували право власності на спірну земельну ділянку. Також вказується на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушено приписи ст. 20 Закону України «Про землеустрій», оскільки не розроблялась відповідна документація із землеустрою.

Новофедіровською селищною радою позовні вимоги не визнавались з підстав наведених у наданих запереченнях на позов.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 20.10.2009р. суд залучив ТОВ «Фосния» в якості другого відповідача.

У судовому засіданні яке відбулося 12.11.2009р. позивачем та прокурором вимоги підтримано. Крім того прокурором надано додаткові пояснення по суті заявлених вимог.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд

встановив:

Рішенням 35-ї сесії 5-го скликання Новофедорівської селищної ради за № 915 від 29.08.2008р. «Про укладення договору суперфіцію (надання права на забудову земельної ділянки) земельної ділянки розташованої в смт. Новофедорівка на території Новофедорівської селищної ради (кадастровий номер 01243 555 00 01002 0069) з ТОВ «Фосния»» було вирішено: укласти з ТОВ «Фосния» безстроковий договір суперфіція земельної ділянки для будівництва оздоровчого комплексу для батьків з дітьми площею 6,0 га, розташованого в смт. Новофедорівка на території Новофедорівської селищної ради (кадастровий номер № 01243 555 00 01002 0069); покласти на ТОВ «Фосния» обов’язок в продовж 1-го місяця здійснити державну реєстрацію договору суперфіцію; надати ТОВ «Фосния» право на забудову земельної ділянки для будівництва оздоровчого комплексу для батьків з дітьми площею 6,0 га, розташованого в смт. Новофедорівка на території Новофедорівської селищної ради (кадастровий номер 01243 555 00 01002 0069); встановити плату за право на забудову земельної ділянки у розмірі 120000,00 грн.; здійснити будівництво у відповідності із затвердженою у встановленому законом порядку містобудівельної документації після отримання дозволу інспекції ДАБК.

03.09.2008р. між Новофедорівською селищною радою (Власник) та ТОВ «Фосния» (Суперфіціарій) укладено договір суперфіцію.

Предметом вказаного договору є те, що власник надає, а Суперфіціарій отримує на безстрокових платних засадах право забудови земельної ділянки, яка знаходиться на території смт. Новофедорівка (кадастровий номер 01243555 00 01002 0069) для будівництва та експлуатації комплексу об’єктів та споруд житлового та громадського призначення з елементами благоустрою, необхідних Суперфіціарію для здійснення своєї господарської діяльності. Метою надання права користування земельної ділянки є здійснення Суперфіціарієм будівництва та подальшої експлуатації комплексу об’єктів та споруд громадського призначення з елементами благоустрою згідно затвердженого проекту забудови у встановлено порядку. Цільове призначення земельної ділянки – для будівництва оздоровчого комплексу для батьків з дітьми.

Вказаний договір зареєстровано у Сакському відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному агентстві земельних ресурсів України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03.10.2008р. за № 040801500005.

Згідно з актом прийому-передачі від 29.09.2008р. земельна ділянка яка є предметом вказаного договору передана ТОВ «Фосния».

Також 29.09.2008р. між представниками землевпорядної організації, управління земельних ресурсів, Новофедорівської селищної ради та ТОВ «Фосния» складено акт встановлення в натурі зовнішніх меж земельної ділянки за вказаним договором, який скріплено печатками усіх установ представники яких підписали акт.

          Суд дослідивши у сукупності надані докази вважає, що в позові має бути відмовлено у зв’язку з наступним.

Згідно роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» N 02-5/35 від 26.01.2000, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.

В обґрунтування вимог про визнання недійсним оскаржуваного рішення прокурор посилається на те, що Новофедорівська селищна рада не має передбаченого ст. 126 Земельного кодексу України документу який підтверджує право власності останньої на передану за оскаржуваним актом земельну ділянку, а відтак є лише розпорядником цієї земельної ділянки, а отже не має права на передачу її для забудови (суперфіцій) у розумінні ст. 102.1 Земельного кодексу України.

Приписами статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлене коло повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких, зокрема, належать розпорядження землями територіальних громад, надання земель у користування, організація землеустрою, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів та інше.

П. 12 Перехідних положень земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Зі змісту частини 2 ст. 2 вказаного Закону вбачається, що органи місцевого самоврядування, в тому числі і міські ради, представляють інтереси територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Як вбачається з оскаржуваного рішення земельна ділянка площею 6,0 га розташована в смт. Новофедорівка на території Новофедорівської селищної ради, а відтак є комунальною власністю територіальної громади смт. Новофедорівка.

Таким чином, Новофедорівська селищна рада в силу пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" мала право на розпорядження вказаною земельною ділянкою в якості її власника адже виступає від імені територіальної громади у власності якої і знаходиться спірна земельна ділянка.

Посилання прокурора на те, що Новофедорівська селищна рада повинна мати державний акт на спірну земельну ділянку для підтвердження права власності на неї, є безпідставними, адже право власності територіальної громади смт. Новофедорівка на земельну ділянку встановлено ст. 83 Земельного кодексу України яка і реалізує це право безпосередньо або через відповідні органи місцевого самоврядування в силу п. «б» ч. 1 ст. 80 цього кодексу, яким у даному випадку є Новофедорівська селищна рада.

Таким чином Новофедорівська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах своїх повноважень та мала право на укладення договору суперфіцію.

Факт того, що органи місцевого самоврядування та органи виконавчого влади можуть бути сторонами за договорами суперфіцію підтверджено у листі Деркомзему України від 02.09.2008р. за № 14-17-7/9863.

Відносно доводів у позовній заяві щодо не розроблення документації із землеустрою при прийнятті оскаржуваного рішення, суд має зазначити, що виходячи з положень ст. 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Ст. 413 Цивільного кодексу України встановлені підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови, зокрема відповідно до ч. 1 вказаної норми цивільного законодавства власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

З огляду на закріплені у ст. ст. 1, 9 ЦК України приписи щодо співвідношення норм цивільного та земельного законодавства України у регулюванні суспільних відносин у сфері здійснення такого права мають бути застосовані норми цих та інших глав ЦК України. Згідно з п. 3 ст. 102-1 ЗКУ, укладення договорів про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб здійснюється відповідно до вимог ЦКУ з врахуванням вимог цього кодексу.

Це означає, набуття і реалізація суперфіцію має здійснюватися також з додержанням вимог земельного законодавства щодо особливостей земельної ділянки як предмета договору, істотних умов договору, прав та обов'язків сторін тощо.

Рішенням 37-ї сесії 5-го скликання Новофедорівської селищної ради за № 954 від 26.08.2008р. було затверджено містобудівну документацію з детального планування та забудови території земельної ділянки для будівництва оздоровчого комплексу для батьків з дітьми площею 6,000 га, розташованої в смт. Новофедорівка на території Новофедорівської селищної ради (кадастровий номер 01243 55 00 01002 0069) та зобов’язано ТОВ «Фосния» приступити до будівництва після отримання відповідного дозволу.

Кримською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» при державному комітеті України по земельних ресурсах розроблено та затверджено технічну документацію з землеустрою по відновленню фактичних меж та площ земельної ділянки для будівництва оздоровчого комплексу для батьків з дітьми ТОВ «Фосния».

Крім того як вже зазначалось 29.09.2008р. складено акт відновлення та узгодження меж земельної ділянки в якому вказано межі земельної ділянки, її класифікацію, призначення та інше.

Таким чином твердження про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення не було розроблено документації із землеустрою, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Також суд має зазначити, що у листі від 02.09.2008р. за № 17-7/9863 Державний комітет України із земельних ресурсів, зазначив про відкликання та не застосування листа Державного комітету України із земельних ресурсів за № 14-257/7030 від 02.07.2008р. на підставі якого Держкомземом були здійсненні роз’яснення щодо можливості укладення договорів суперфіцію в яких зокрема зазначалось про необхідність нотаріального посвідчення таких договорів та інші вказівки.

Однак слід зазначити, що навіть якщо лист Державного комітету України із земельних ресурсів за № 14-257/7030 від 02.07.2008р. є відкликаним, вимоги щодо нотаріального посвідчення договорів суперфіцію законом не передбачені, таки договори мають бути лише зареєстровані у порядку ст. 202 Земельного кодексу України.

А ні прокурором, а ні позивачем не доведений той факт, що оскаржуване рішення прийняте з перевищенням повноважень Новофедорівської селищної ради, а також того що воно не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо вимог про визнання недійсним договору суперфіцію від 03.09.2008р. укладеного між Новофедорівської селищною радою та ТОВ «Фосния», суд має зазначити, що доказів того що зміст цього договору суперечить Земельному чи Цивільному кодексам України не надано.

Інших підстав для визнання договору недійсним аніж те, що договір укладено у виконання рішення Новофедорівскої селищної ради від 29.08.2008р. за № 915 яке не визнане судом недійсним, прокурором та позивачем не наводилось.

Отже суд не вбачає підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові Заступника прокурора АР Крим поданого в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК, відмовити повністю.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.