Вирок № 67644062, 10.07.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/847/15-к

Номер провадження 1-кп/629/158/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

колегії суддів - головуючого судді Шевцова О.А., суддів Дегтярчук М.О., Попова О.Г,

секретаря судових засідань Торенко Ю.П.,

прокурора Колодій М.М., Дьолог В.М.,

захисника Шевченко Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника потерпілих ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Родгоспне Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого головою СФГ «Темп-2012», військовозобов'язаного, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 115 ч. 1, 348 КК України, -

в с т а н о в и в:

18 вересня 2014 року, точний час під час судового розгляду не встановлено, в с. Радгоспне Близнюківського району Харківської області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_8, виникла сварка, причиною якої були неприязні відносини та непорозуміння, які склалися між ними у зв'язку з діяльністю селянських фермерських господарств «ОСОБА_8», «Ольга» та «Темп-2012», під час якої у ОСОБА_3 виник умисел на вбивство ОСОБА_8

Близько 22 години 00 хвилин, 18 вересня 2014 року, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою реалізації свого умислу, направленого на вбивство ОСОБА_8, приїхав до будівлі контори СФГ «ОСОБА_8», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де взявши з собою мисливську гладкоствольну рушницю «Fabarm» серійний номер НОМЕР_5 споряджену дробовими патронами 12 калібру, увійшов до будівлі контори СФГ «ОСОБА_8», прослідував по темному коридору до приміщення бухгалтерії. Після цього, ОСОБА_3 відкрив двері до приміщення бухгалтерії, побачив ОСОБА_8 та діючи з прямим умислом, направленим на протиправне позбавлення життя останнього, з мотивів виниклих неприязних відносин між ними, умисно здійснив один постріл з рушниці «Fabarm» серійний номер НОМЕР_5 у напрямку ОСОБА_8, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав одне наскрізне проникаюче вогнепальне поранення із вхідною раною на правій передній поверхні грудної клітки в області проекції 6-7-го ребер по середньо-ключичній лінії, з пошкодженням по ходу ранового каналу шкіри, підшкірно-жирової клітковини, хрящової частини області з'єднання 6-7-го правих ребер, правого купола діафрагми, правої і лівої частки печінки по діафрагмальній поверхні і в області воріт з частковим пошкодженням пасма великого сальника, крайовим пошкодженням заднього контуру селезінки і верхнього краю лівої нирки, лівого купола діафрагми наскрізними пораненнями нижньої частки лівої легені, осколковими переломами 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії, осколковими переломами 10 лівого ребра по задньо-пахвовій і лопаткової лініям з розтрощенням пристінкової плеври, масивним крововиливом у м'які тканини по ходу раньового каналу на всьому протязі, масивною крововиливом тканин в області підшлункової залози, крововиливом клітковини лівого наднирника, крововиливами в ліву плевральну і черевну порожнини, дві вихідні рани в області проекції 7-го лівого ребра по лінії лопатки і 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії, чотири синця по лівій задньо-боковій поверхні грудної клітки. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №193-ЛЗт/14 від 19.12.2014 року причиною смерті ОСОБА_8 явилось вогнепальне поранення грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, які знаходяться у причинному зв'язку із настанням смерті.

Крім цього, ОСОБА_3 пред'явлене обвинувачення в тому, що він 18 вересня 2014 року, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_8, з метою вбивства останнього, взявши з собою мисливську гладкоствольну рушницю «Fabarm», серійний номер НОМЕР_5 та спорядивши її дробовими патронами 12 калібру, прийшов до будівлі контори СФГ «ОСОБА_8», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Після цього, ОСОБА_3 пройшов до приміщення контори СФГ «ОСОБА_8», де у цей час перебував ОСОБА_8 та працівники правоохоронного органу ВМ (смт Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області: дільничний інспектор міліції ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, та міліціонер-водій ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, які, перебуваючи у добовому наряді, у форменому одязі, виконуючи свої службові обов'язки, прибули до вказаної контори для опитування ОСОБА_8 щодо його звернення за фактом погроз на його адресу з боку ОСОБА_3 Далі ОСОБА_3, реалізуючи свій умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8, побачивши поруч з ОСОБА_8 дільничного інспектора міліції ОСОБА_9, усвідомлюючи та ігноруючи цю обставину, здійснив умисний постріл з гладкоствольної рушниці «Fabarm», серійний номер НОМЕР_5, у ОСОБА_8, якому завдав смертельне вогнепальне поранення, після чого одразу ОСОБА_3, діючи з умислом на протиправне заподіяння смерті працівникові міліції, умисно направив гладкоствольну рушницю «Fabarm», серійний номер НОМЕР_5, в напрямку дільничного інспектора міліції ОСОБА_9 та здійснив постріл в його сторону. Внаслідок пострілу дільничний інспектор міліції ОСОБА_9 отримав відповідно до висновку судово-медичної експертизи №429-ЛЗ/14 від 09.01.2015 року два сліпих вогнепальних поранення поперекової області зліва, п'ять дотичних вогнепальних поранень поперекової області зліва, які за ступенем тяжкості являються легкими тілесними ушкодженнями, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. В цей час міліціонер-водій ОСОБА_10, намагаючись перешкодити протиправним діям ОСОБА_3, схопив руками ствол рушниці, що був направлений в напрямку дільничного інспектора міліції ОСОБА_9 та спрямував його у стелю, при цьому ОСОБА_3 здійснив третій постріл, дріб від якого потрапила у стелю. Після цього ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції, у зв'язку з чим не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 348 КК України не визнав у повному обсязі, вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, та пояснив, що все трапилось внаслідок того, що між ОСОБА_8 та обвинуваченим склалися неприязні стосунки, а також тому, що ОСОБА_3 був у стані алкогольного сп'яніння. Так, в серпні 2014 року, між ним та потерпілим з приводу ведення сільськогосподарської діяльності та розподілу прибутків від неї, почали відбуватися сварки, а 18.09.2014 року, приблизно о 22.00 годині, проїзджаючи біля сільської контори в с. Радгоспне Близнюківського району Харківської області, він побачив в будівлі контори світло та вирішив зайти до контори, взявши із собою рушницю. Зупинивши автомобіль біля дороги, він направився до будівлі контори, при цьому не бачив інших автомобілів, оскільки було темно. Зайшовши в приміщення, він підійшов до кабінету, в якому бачив світло. Відкриваючи двері до кабінету бухгалтерії ОСОБА_3 зачепився і рушниця почала падати, але він спіймав її і стався постріл. В цей момент, він побачив, що за столом бухгалтера, де знаходились його документи та документи його батька ОСОБА_11, сидів ОСОБА_8, який почав падати з крісла. Після цього, дивлячись у бік ОСОБА_8, він почав входити до приміщення кабінету та відводити рушницю у бік, та намагаючись міцніше тримати рушницю він здійснив другий постріл, але потерпілого ОСОБА_9 він не бачив. Продовжуючи входити до приміщення, він відчув як хтось схопив за рушницю та почав тягнути її в сторону та до гори, тоді пролунав третій постріл, оскільки він намагався міцніше тримати рушницю та натиснув на спусковий гачок. Потім його повалили, відібрали рушницю та він помітив, що це були працівники міліції у форменому одязі. Після скоєного працівники міліції надягли на нього кайданки, відвели до сусідньої кімнати та викликали працівників міліції. Обвинувачений зазначив, що дійсно на момент скоєння протиправних дій мав намір вбити ОСОБА_8, для чого зробив один постріл, але про присутність працівників міліції в приміщенні він не знав та інші постріли сталися випадково. Також, обвинувачений зазначив, що не знав про звернення ОСОБА_8 до правоохоронних органів з приводу їх конфлікту.

Потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що працював дільничним інспектором міліції Близнюківського відділення міліції Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області. 18.09.2014 року він перебував в добовому наряді як дільничний інспектор міліції. Приблизно о 20 годині 30 хвилин, до чергової частини надійшов дзвінок від ОСОБА_8, про те, що вранці йому погрожував фізичною розправою громадянин ОСОБА_3 Він, в складі слідчо-оперативної групи, а саме водія ОСОБА_10, оперуповноваженого ОСОБА_12 і слідчого ОСОБА_13, виїхали на службовому автомобілі до контори в с. Радгоспне, Близнюківського району, Харківської області. На місці їх зустрів ОСОБА_8, після чого вони зайшли до кабінету контори. В подальшому ОСОБА_8 розповів, що вранці з боку ОСОБА_3 у його бік були погрози вбивством. ОСОБА_12 і ОСОБА_13 пішли встановлювати свідків інциденту, а він з водієм ОСОБА_10 залишились в кабінеті для відбирання заяви та пояснень від потерпілого. Під час спілкування з ОСОБА_8, яке відбувалося приблизно 20 хвилин, підписання заяви та відібраних пояснень, ОСОБА_8 сидів на кріслі навпроти дверей, а він знаходився навпроти нього та у цей момент відкрилися двері та пролунав постріл, від якого потерпілий зробив крок назад. Перший постріл потрапив у грудну клітину ОСОБА_8 Коли ОСОБА_9 зробив крок назад, пролунав другий постріл, який потрапив у нього. Після другого пострілу, ОСОБА_10 схопив ствол рушниці та направив його до гори, після чого пролунав третій постріл, який влучив у стелю. Після цього, ОСОБА_10 затягнув до приміщення ОСОБА_14 та вони впали. В подальшому, підбіг потерпілий та вони з ОСОБА_10 забрали у ОСОБА_3 рушницю, наділи на нього кайданки та завели його до окремого приміщення.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що його батько ОСОБА_8 та ОСОБА_3 спільно займалися фермерським господарством. В 2014 році між його батьком та ОСОБА_3 почалися сварки на ґрунті ведення спільного фермерського господарства. ОСОБА_3 неодноразово погрожував його батьку вбивством з рушниці, про що батько ОСОБА_5 розповідав членам сім'ї. 18.09.2014 року йому стало відомо, що батько в зв'язку з погрозами вбивством викликав працівників міліції, в подальшому йому стало відомо про те, що ОСОБА_3 з рушниці вбив батька.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_8 та ОСОБА_3 спільно займалися фермерським господарством. Між її чоловіком та ОСОБА_3 почалися сварки на ґрунті ведення спільного фермерського господарства і ОСОБА_3 неодноразово погрожував її чоловіку вбивством з рушниці, про що її чоловік розповідав членам сім'ї. В 18.00 год 18.09.2014 року вона бачила ОСОБА_3 у продовольчому магазині у стані сильного алкогольного сп'яніння.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні надав аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що восени 2014 року до чергової частини міліції Близнюківського відділення міліції Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області надійшов виклик, про те, що ОСОБА_3 погрожує фізичною розправою ОСОБА_8, після чого, він, дільничний інспектор ОСОБА_9, оперуповноважений ОСОБА_12 і слідчий ОСОБА_13, перебуваючи у форменому одязі, виїхали на місце до контори с. Родгоспне, Близнюківського району, Харківської області, на службовому автомобілі марки ВАЗ 2106, білого кольору де їх зустрів ОСОБА_8 В ході з'ясування обставин заяви потерпілого, він і ОСОБА_9 залишилися в кабінеті, а оперуповноважений ОСОБА_12 і старший слідчий ОСОБА_13 пішли встановлювати свідків події. Після написання заяви і пояснення з даного приводу, ОСОБА_9 підійшов до столу, за яким сидів ОСОБА_8, вони почули скрипіння вхідних дверей, ОСОБА_8 почав повертатися в сторону дверей і в той момент пролунав постріл. Після пострілу він почав підійматися і побачив, як ОСОБА_8 сповзав на коліна. Потім він побачив ствол рушниці, який направляється в бік ОСОБА_9, після чого пролунав ще один постріл. Він схопив однією рукою рушницю за ствол, піднявши її в гору під кутом 45 градусів, а іншою - за руку чоловіка і в цей час пролунав третій постріл у стелю кабінету. Він затягнув чоловіка в кабінет і спільно з міліціонером ОСОБА_9 роззброїли і затримали його, надягнувши на нього кайданки. Особою, яка здійснювала постріли виявися ОСОБА_3, який перебував у нетверезому стані, що він зрозумів по нестійкій ході і сильному запаху алкоголю.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні скористався своїм правом та на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань, аргументуючи це тим, що обвинувачений ОСОБА_3 є його сином.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що у вересні 2014 року черговий міліції Близнюківського відділення міліції Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області повідомив, що необхідно виїхати на виклик до с. Радгоспне, Близнюківського району, Харківської області за викликом ОСОБА_8, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 погрожує йому фізичною розправою, після чого, він, дільничний інспектор ОСОБА_9, оперуповноважений ОСОБА_12 та ОСОБА_10, перебуваючи у форменому одязі, виїхали на місце до контори в с. Родгоспне, Близнюківського району, Харківської області, на службовому автомобілі марки ВАЗ 2106, білого кольору, який припаркували за 7-10 метрів до входу у контору. Їх зустрів ОСОБА_8 та в приміщенні контори повідомив, що вранці цього ж дня, приблизно у період часу з 10 год до 11 год, між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт та потерпілий ОСОБА_8 побоюється за своє життя. Свідок пішов встановлювати свідків події, та його не було у конторі приблизно 30-40 хв. Згодом, повернувшись до контори, свідок разом з ОСОБА_12 побачили у кімнаті, яка знаходилася у кінці коридору, ОСОБА_15, який перебував на підлозі без ознак життя. ОСОБА_3 знаходився у сусідній кімнаті на дивані, одягнений у кайданки. У ОСОБА_9 було пошкодження на кітелі та ремені.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що він працював оперуповноваженим карного розшуку міліції Близнюківського відділення міліції Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області. У вересні 2014 року він перебував у складі слідчо-оперативної групи від карного розшуку. Черговий повідомив, що їм необхідно здійснити виїзд до с. Радгоспне, Близнюківського району, Харківської області за викликом ОСОБА_8, у зв'язку з тим, що йому погрожують фізичною розправою. Він, водій ОСОБА_10, дільничний інспектор ОСОБА_9 та слідчий ОСОБА_13, перебуваючи у форменому одязі на службовому автомобілі марки ВАЗ 2106, поїхали на виклик до контори в с. Радгоспне, Близнюківського району, Харківської області. Їх зустрів ОСОБА_8 та в приміщенні контори повідомив, що вранці цього ж дня, приблизно у період часу з 10 год до 11 год, між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт та потерпілий ОСОБА_8 побоюється за своє життя. Свідок зі слідчим ОСОБА_13 пішли встановлювати свідків події, та їх не було у конторі приблизно 30-40 хв. Згодом, повернувшись до контори, свідок побачив у кімнаті, яка знаходилася у кінці коридору, ОСОБА_8., який перебував на підлозі без ознак життя. ОСОБА_3 знаходився у сусідній кімнаті на дивані, одягнений у кайданки. У ОСОБА_9 було пошкодження на кітелі та ремені.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що восени 2014 року, ввечері, приблизно о 22 год, коли він був дома, йому зателефонував дільничний ОСОБА_9 та повідомив щоб він приїхав до контори ОСОБА_8. По приїзду до контори, з правого боку стояв автомобіль працівників міліції, зліва знаходився автомобіль ОСОБА_3, марки «Мерседес», коли заходив до контори між деревами стояв автомобіль «Нива» ОСОБА_8 В кабінеті на підлозі лежав ОСОБА_8, у дільничного ОСОБА_9 було поранення тулуба. В другій кімнаті сидів у кайданках ОСОБА_3 Від мешканців села він чув, що СФГ «ОСОБА_8» і СФГ «Ольга» декілька разів з травня 2014 року мали намір на розділ сумісного ведення господарств. ОСОБА_8 та ОСОБА_3 охарактеризував з позитивного боку.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді секретаря сільської ради в с. Родгоспне, Близнюківського району, Харківської області. ОСОБА_3 проживає з нею по сусідству, на прохання працівників міліції та батька обвинуваченого ОСОБА_11, вона двічі надавала характеристику на ОСОБА_3 Скарг на поведінку ОСОБА_3 не надходило. Обвинуваченого ОСОБА_3 свідок охарактеризувала з позитивного боку.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснила, що 18.09.2014 року, приблизно о 21-00 год. до неї додому приїхав голова сільської ради ОСОБА_19 і повідомив, що їм потрібно поїхати на виклик і вони поїхали до контори с. Родгоспне, Близнюківського району, Харківської області. Світло у конторі горіло. Зайшовши в кабінет побачили ОСОБА_8, який лежав на підлозі на спині біля столу без ознак життя, біля вікна стояла рушниця. Жалюзі у кімнаті були відкриті. Поранення у ОСОБА_8 було одне, вхідне. Потім оглянула працівника міліції ОСОБА_9 у якого ззаду з лівої сторони був вирваний кусок ременя на брюках та була поверхнева рана, яку вона обробила. В іншій кімнаті вона побачила ОСОБА_3 Від мешканців села вона дізналася, що між ОСОБА_8 і ОСОБА_11 сталася сварка з приводу того, що вони хотіли поділити свої фермерські господарства та разом не працювати.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснила, що 18.09.2014 року вона працювала в магазині, який розташований по АДРЕСА_2. Приблизно о 15-00 год. до магазину приїхав ОСОБА_3 придбав спиртне, а саме горілку у кількості 3 пляшок. Згодом, приблизно о 18-00 год. знову приїжджав до магазину у нетверезому стані та купив одну пляшку горілки. Приблизно о 19-20 год. до магазину заходив ОСОБА_8 та запитував про ОСОБА_3 та в якому стані той перебував, під час розмови ОСОБА_8 повідомив їй, що ОСОБА_3 вранці цього ж дня казав йому, що якщо він нап'ється, то застрелить його. Свідок характеризує ОСОБА_8 як спокійну, не конфліктну людину, а обвинуваченого ОСОБА_3 характеризує з негативного боку.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснила, що 18.09.2014 року, приблизно о 09-30 год., на автомобілі марки «Део ланос» приїхав ОСОБА_3 і купив пиво. В подальшому, протягом дня він неодноразово приїжджав за пивом і брав коньяк, був вже досить п'яний, його хитало, а під час першої розмови, ОСОБА_3 казав, що до 4-00 год. ранку обмивав купівлю «Камазу». ОСОБА_3 неодноразово купляв спиртні напої у магазині. В період часу, коли ОСОБА_3 пив пиво у магазині, він розповідав, що з вини ОСОБА_5 їх господарства будуть розділятися, оскільки той налаштував свого батька проти них. Охарактеризувала ОСОБА_3 як жорстоку людину. ОСОБА_8 був доброю та ввічливою людиною. 06.05.2017 року з боку дружини ОСОБА_3 був тиск як на свідка.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 повідомляв останній про те, що ОСОБА_3 07.09.2014 року та 18.09.2014 року казав, що коли він нап'ється, то застрелить його у зв'язку з розподілом їхніх господарств. 18.09.2014 року, приблизно в період часу з 18-30 год. до 18-45 год. вони знаходились на полі, ОСОБА_3 проїхав повз поля у стані алкогольного сп'яніння на великій швидкості. Свідок охарактеризувала ОСОБА_3 як жорстоку людину. ОСОБА_8 був добрим та ввічливим.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 вона може охарактеризувати з позитивного боку. 18.09.2014 року, зранку, в день продажу свиней на ваговій, вона бачила ОСОБА_8 та ОСОБА_3, які після їх продажу перераховували грошові кошти.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні пояснила, що з 2003 року вона працює на посаді бухгалтера, допомагала робити звіти СФГ «ОСОБА_8», а фактично працювала в СФГ «Ольга». В подальшому їй стало відомо від ОСОБА_5 та ОСОБА_22, що ОСОБА_8 було вбито. У ОСОБА_8 та ОСОБА_3 велись окремі господарства.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні пояснив, що причину сварки ОСОБА_8 та ОСОБА_3 він не знає, 07.09.2014 року він був свідком сварки між ОСОБА_8 і ОСОБА_3 із-за техніки зі збирання врожаю буряка, ОСОБА_3 виходячи з майстерні, проходячи повз нього, сказав ОСОБА_8, що «застрелить його як собаку». 17.09.2014 року ОСОБА_5 розповів йому, що його батько ОСОБА_8 з ОСОБА_3 не помирилися, і ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 «що це життя таке настало, боюсь напитися, бо застрелю тебе». Крім того він бачив як в цей же день ОСОБА_3 разом із ОСОБА_26 вживали алкогольні напої з приводу купівлі «Камазу». За що ОСОБА_3 вбив ОСОБА_8 йому не відомо. Були випадки, коли ОСОБА_3 стріляв по пляшкам з пістолета на території господарства та був випадок, коли він стріляв у повітря з рушниці. Від ОСОБА_5 свідок дізнався про вбивство ОСОБА_8 18.09.2014 року, приблизно о 23-30 год. підійшовши до контори, він побачив машину міліції, марки ВАЗ 2106, білого кольору, яку добре було помітно, біля вікон контори під деревами стояла машина загиблого ОСОБА_8, машина ОСОБА_3 стояла за ліхтарем біля контори, біля контори було освітлення.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 з його вини у нього був конфлікт, але вони його владнали мирним шляхом, в результаті тієї сутички він отримав тілесні пошкодження, 18.09.2014 року він працював трактором на полі і наступного дня дізнався про трагедію.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні пояснив, що з 1990 року знайомий з ОСОБА_3 На передодні трагічних подій, приблизно за 3 дні, свідок разом із ОСОБА_11 пригнали на господарство автомобіль «Камаз», купівлю автомобіля відсвяткували з ОСОБА_3 у нього вдома коньяком ємкістю 0,5 л.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні пояснив, що приблизно 13-14 років він працює трактористом на СФГ «ОСОБА_8». Між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 були сварки. Обвинувачений ОСОБА_3 періодично знаходився на роботі у нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні пояснила, що приблизно о 22-00 год. надійшов виклик до ОСОБА_8, вони виїхали з сел. Добровілля і приїхали за викликом в АДРЕСА_2 в приміщені було двоє працівників міліції, в іншій кімнаті була ще одна людина, їм повідомили кому саме необхідно надавати медичну допомогу, оглянувши ОСОБА_8 вона констатувала смерть. З правої сторони, біля приміщення контори стояла машина родичів загиблого. Освітлення біля приміщення було добре. При огляді загиблого було встановлено, що під правим підребер'ям було вогнепальне поранення, розміром приблизно з 5 копієчну монету, рана була рвана. Прибувши на виклик до ОСОБА_27 у нього було виявлено черепно - мозкову травму, струс головного мозку, різані рани на голові, його травми були наслідком побиття ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні пояснила, що у вересні 2014 року, приблизно в 20-30 год. надійшов виклик, вони приїхали в с. Родгоспне, Близнюківського району, Харківської області, коли зайшли до кабінету сільської ради, медична сестра здійснила огляд трупу, на якому було вогнепальне поранення з права в області печінки, приблизно розміром 2 см, в кабінеті був працівник міліції. Біля приміщення горіло світло.

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні пояснив, що 18.09.2014 року він як водій, медсестра та фельдшер виїжджали на виклик в с. Радгоспне, Близнюківського району, Харківської області, біля приміщення контори горіло світло. Ми зупинилися навпроти контори та перебували на місці події приблизно 30 хвилин. Фельдшер та молодша сестра пішли до контори надавати медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні пояснив, що восени 2014 року він дізнався, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 вирішили припиняти спільну діяльність і працювати окремо. Перебуває у дружніх стосунках з обвинуваченим ОСОБА_3 Охарактеризував ОСОБА_3 з позитивного боку.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 одружений з його сестрою. 07.09.2014 року, він знаходився у майстерні, займався ремонтуванням та чув як ОСОБА_3 та ОСОБА_8 балакали на підвищених тонах, але про що він не знає, ОСОБА_3 характеризує як нормальну, компанійську людину. Поведінка не змінювалась після вживання алкогольних напоїв.

Згідно рапорту старшого інспектора чергового ВМ (смт Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_35, 18.09.2014 року о 20-50 год. до чергової частини ВМ (смт Близнюки) надійшло повідомлення по телефону від громадянина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця АДРЕСА_3, про те, що 18.09.2014 року ОСОБА_3 мешканець с.Радгоспне вчинив з ним сварку вході якої ображав його нецензурною лайкою, зареєстрованим в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 18.09.2014 року за №904/5864 (т. 2 а.с. 139).

Відповідно до рапорту від 18.09.2014 року з доповненням, на місце події виїхала слідчо-оперативна група в складі ОСОБА_13, ДІМ ОСОБА_9, зареєстрованим оперативним черговим Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_36 зареєстрованим в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 18.09.2014 року за №5864/904 ВМ Близнюки (т. 2 а.с. 140).

Як вбачається із рапортів оперативного чергового Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_36, які зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 18.09.2014 року за №5866/905 та №5869/906 ВМ Близнюки, що 18.09.2014 року о 22-45 год. та 23-00 год. до чергової частини ВМ (смт Близнюки) надійшло повідомлення по телефону від чергового фельдшера Близнюківської ЦРЛ ОСОБА_30, що нею ІНФОРМАЦІЯ_8 в 22-00 год. в приміщенні контори с. Радгоспне Близнюківського району було надано медичну допомогу ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ДІМ ВМ (с.Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, який перебував на службі у форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю в добовому чергуванні, діагноз - вогнепальне поранення в області спини поясниці зліва та констатовано смерть ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця АДРЕСА_3, причина смерті - вогнепальне поранення в область печінки з мисливської зброї не сумісне з життям (т.2 а.с.141,142).

З довідки завідуючої наркологічним відділенням Лозівської міської лікарні ОСОБА_37, вбачається, що під час обстеження о 8-50 год. від 19.09.2014 року в наркологічному кабінеті громадянина ОСОБА_3, 1972 року народження, с.Радгоспне, Близнюківського району, встановлено діагноз - стан алкогольного сп'яніння (т.2 а.с.145).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 18.09.2014 року та фототаблиці до нього, в приміщенні контори, за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено труп ОСОБА_8 з вогнепальним пораненням, з місця злочину вилучено рушницю, патрони до неї, гільзи та дріб від відстріляних патронів, пошкоджений пострілом формений одяг працівника міліції, толстовку з плямами бурого кольору, а біля контори службовий автомобіль міліції (т.2 а.с.153-163).

Згідно протоколу огляду місця події від 19.09.2014 року, в хірургічному відділенні в палаті ПІТ №5 Близнюківської ЦРЛ, де на лікування перебував ОСОБА_9, було оглянуто та вилучено формений одяг: сорочку, брюки, ремінь з пошкодженнями та плямами бурого кольору, марлевий тампон з двома металевими кульками, одна округлої форми, друга частково деформована (т.2 а.с.172-173).

Відповідно до протоколу огляду трупа від 19.09.2014 року, за участю судмедексперта Лозівського МРВ ХОБСМЕ ОСОБА_38, в ході огляду трупа ОСОБА_8 було виявлені рани неправильної форми (3,4х2,5 см, 1,5х0,5 см) та в ході розтину тіла тілесні ушкодження несумісні з життям, вилучені чотири деформовані металеві кульки діаметром 0,7, 0,8 см (т.2 а.с.175-177).

З протоколу огляду місця події від 03.10.2014 року, за участю судмедексперта Лозівського МРВ ХОБСМЕ ОСОБА_38, вбачається, що в секційній кімнаті Лозівського МРВ ХОБСМЕ були вилучені предмети одежі: куртка та сорочка з лівої передньої сторони з пошкодженнями у вигляді наскрізного отвору з рваними краями діаметром 2,5 см та з плямами бурого кольору навколо пошкодження тканини і на поверхні тканини, спортивні брюки, шкарпетки 2 шт., труси (т.2. а.с.178-180).

Протоколом огляду місця події від 23.10.2014 року, фототаблицею та схемами до нього, за участі понятих, потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_39, підтверджується факт виявлення, в приміщенні контори фермерського господарства «ОСОБА_8» за адресою АДРЕСА_2, на пластику лівої стіни від входу в кімнату, вм'ятину шириною 30 см, на стелі наскрізне пошкодження пластику розмірами 8,5х4 см з нерівними краями, на столі в сусідній кімнаті виявлені пошкодження у вигляді множинних наскрізних отворів округлої форми в задній панелі зліва, на спинці стільця справа та на стіні кімнати, діаметр отворів від 4 до 6 мм (т.2 а.с.181-191).

Згідно протоколу огляду предмету від 16.10.2014 року та фототаблицею до нього, в автомобілі марки «Mersedes Benz Vito 111 CD» сірого кольору державний номер НОМЕР_4, вилученого під час огляду місця події 18.09.2014 року, були вилучені патрони мисливські до мисливської зброї в кількості 17 шт., пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями НОМЕР_6 та дозволи на зброю (т.2 а.с.192-197).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 02.03.2015 року, були виявлені куртка (толстовка) спортивна з капюшоном темно-синього кольору на якій зліва наявні плями бурого кольору, спортивні брюки з трикотажу чорного кольору, шльопанці чоловічі шкіряні бежевого кольору, пояснювальна ОСОБА_8 від 13.09.2014 року і 14.09.2014 року на 3 аркушах про конфлікти між ОСОБА_8 і ОСОБА_11 та підписом, заява ОСОБА_8 від 15.09.2014 року на ім'я прокурора Близнюківського району на 1 аркуші про погрози ОСОБА_3 застрелити його з рушниці та підписом, заява ОСОБА_8 від 18.09.2014 року на ім'я начальника Близнюківського ВМ Лозівського МВ на 1 аркуші про конфлікт між ОСОБА_8 і ОСОБА_3 про погрози останнього застрелити ОСОБА_8 з рушниці, записний блокнот зеленого кольору з надписом «PIONER» із записами на 2 та 4 аркушах про погрози ОСОБА_3 вбивством ОСОБА_8 (т.2 а.с.198).

Як вбачається з довідки Лозівського MB ГУМВС України в Харківській області №86/3769 від 02.03.2015 року, 18.09.2014 року о 20-50 год. до чергової частини ВМ (смт Близнюки) Лозівського MB ГУ надійшло повідомлення по телефону від ОСОБА_8, мешканця с.Радгоспне, Близнюківського району, Харківської області про те, що 18.09.2014 року ОСОБА_3 мешканець с.Радгоспне вчинив з ним сварку та погрожує фізичною розправою, яке зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВМ (смт Близнюки) Лозівського MB за № 904/5864. По повідомленню ОСОБА_8 направлено слідчо-оперативну групу чергової частини ВМ (смт Близнюки) Лозівського MB ГУМВС України в Харківській області в складі: ДІМ ОСОБА_9, слідчого СВ ОСОБА_13, оперуповноваженого СКР ОСОБА_12 та водія АТЧ ОСОБА_10, які несли чергування у відповідності до графіку (т.2 а.с.203).

Відповідно до копії журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в ВМ (смт Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області який розпочато 14.07.2014 року, інвентарний №51/14, під №904/5864 від 18.09.2014 року о 20-50 год. зареєстровано повідомлення по телефону від ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 про погрози ОСОБА_3 фізичною розправою з ОСОБА_8 (т.2 а.с.204-207).

З копії книги нарядів ВМ (смт Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківської області розпочатий 18.06.2014 року, закінчений 12.10.2014 року, згідно якого 18.09.2014 року дільничний інспектор міліції ОСОБА_9, оперуповноважений ОСОБА_41, водій ОСОБА_10, слідчий ОСОБА_13 перебували у добовому наряді (т.2 а.с.208-112).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту з застосуванням відеозапису від 23.10.2014 року, за участю потерпілого ОСОБА_9, потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_39, понятих ОСОБА_42, ОСОБА_43, судово-медичного експерта ОСОБА_38, ДІМ ОСОБА_44 потерпілий ОСОБА_9 дав свою згоду і добровільно розповів, а потім на місці показав, де, як та при яких обставинах ОСОБА_3 вчинив вбивство ОСОБА_8 та замах на його вбивство при виконанні ним своїх службових обов'язків (т.2 а.с.214-218).

Як вбачається з відеозапису до протоколу слідчого експерименту від 23.10.2014 року, відтвореного в ході судового розгляду, потерпілий ОСОБА_9 в присутності потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_39, понятих ОСОБА_42, ОСОБА_43, судово-медичного експерта ОСОБА_38, ДІМ ОСОБА_44, детально і докладно розповів про обставини вчинених ОСОБА_3 злочинів і показав на місці де, як, за яких обставин і яким чином 18.09.2014 року ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні контори СФГ «ОСОБА_8», за адресою: АДРЕСА_2, в його присутності а також працівника міліції ОСОБА_10 і потерпілого ОСОБА_8, здійснив постріли з рушниці в наслідок чого ОСОБА_8 помер на місці, а він отримав вогнепальне поранення (т.2 а.с.218).

Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту з застосуванням відеозапису від 23.10.2014 року, за участю свідка ОСОБА_10, судово-медичного експерта ОСОБА_38, потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_39, понятих ОСОБА_42, ОСОБА_43, ДІМ ОСОБА_44, ОСОБА_10 дав свою згоду і добровільно розповів, а потім на місці показав, де, як та при яких обставинах ОСОБА_3 вчинив вбивство ОСОБА_8 та замах на вбивство дільничного інспектора міліції ВМ (с.Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_9 при виконанні останнім своїх службових обов'язків (т.2 а.с.219-223).

Відповідно до відеозапису до протоколу слідчого експерименту від 23.10.2014 року, відтвореного в ході судового розгляду, свідок ОСОБА_10 в присутності судово-медичного експерта ОСОБА_38, потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_39, понятих ОСОБА_42, ОСОБА_43, ДІМ ОСОБА_44 детально і докладно розповів про обставини вчинених ОСОБА_3 злочинів і показав на місці де, як, за яких обставин і яким чином ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні контори СФГ «ОСОБА_8», за адресою: АДРЕСА_2, в його присутності, а також працівника міліції ОСОБА_9 і потерпілого ОСОБА_8, здійснив постріли з рушниці в наслідок чого ОСОБА_8 помер на місці, а ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення (т.2 а.с.223).

Як вбачається з протоколу проведення додаткового слідчого експерименту з застосуванням відеозапису від 28.11.2014 року, за участю потерпілого ОСОБА_9, свідка ОСОБА_10, судово-медичного експерта ОСОБА_38, експерта-баліста ОСОБА_45, експерта-криміналіста ОСОБА_46, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника потерпілих ОСОБА_7, захисника ОСОБА_39, понятих ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_42, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 дали свою згоду і добровільно розповіли, а потім на місці показали, де, як та при яких обставинах ОСОБА_3 вчинив протиправні дії (т.2 а.с.224-232).

Відповідно до судово-медичної експертизи №193-ЛЗт/14 від 19.12.2014 року, причиною смерті громадянина ОСОБА_8 стало вогнепальне поранення грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів. Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ, встановлених при огляді трупа на місці його виявлення (ІНФОРМАЦІЯ_9 о 01-59 год.) та при експертизі трупа, смерть ОСОБА_8 наступила за 4-5 годин до моменту огляду трупа. Одне наскрізне проникаюче вогнепальне поранення із вхідною раною на правій передній поверхні грудної клітки в області проекції 6-7-го ребер по середньо-ключичній лінії, з пошкодженням по ходу ранового каналу шкіри, підшкірно-жирової клітковини, хрящової частини області з'єднання 6-7-го правих ребер, правого купола діафрагми, правої і лівої частки печінки по діафрагмальній поверхні і в області воріт з частковим пошкодженням пасма великого сальника, крайовим пошкодженням заднього контуру селезінки і верхнього краю лівої нирки, лівого купола діафрагми наскрізними пораненнями нижньої частки лівої легені, осколковими переломами 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії, осколковими переломами 10 лівого ребра по задньо-пахвовій і лопаткової лініям з розтрощенням пристінкової плеври, масивним крововиливом у м'які тканини по ходу раньового каналу на всьому протязі, масивною крововиливом тканин в області підшлункової залози, крововиливом клітковини лівого наднирника, крововиливами в ліву плевральну і черевну порожнини, дві вихідні рани в області проекції 7-го лівого ребра по лінії лопатки і 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії, чотири синця по лівій задньо-боковій поверхні грудної клітки. Між заподіяними тілесними ушкодженнями і настанням смерті є причинний зв'язок. Смерть громадянина ОСОБА_8 після заподіяння тілесних ушкоджень настала протягом перших хвилин. Зазначені ушкодження утворилися в результаті проходження через шкіру вогнепального снаряду (дробу, картечі з відносно компактною дією дробу) при пострілі з якоїсь вогнепальної зброї, при дослідженні трупа були виявлені чотири металеві кульки з металу сірого кольору діаметром 0,8 см. Рановий канал має напрямок справа на ліво, ззовні всередину і декілька знизу вгору. У потерпілого було зроблено один постріл. Причиною смерті ОСОБА_8 став вищевказаний комплекс пошкоджень внутрішніх органів. В момент заподіяння тілесного ушкодження потерпілий найймовірніше перебував у вертикальному або близькому до нього положенні. Тілесних ушкоджень за своєю локалізацією, які не виключають можливості їх утворення в ході самооборони при експертизі трупа не встановлено. Після заподіяння тілесного ушкодження потерпілий не міг здійснювати будь-які самостійні дії. При судово-медичній експертизі крові трупа етиловий та інші спирти не виявлені. При дослідженні трупа потерпілого в шлунку їжа не встановлена. За ступенем тяжкості, вищевказане вогнепальне поранення грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Групова належність крові ОСОБА_8 - А з ізогемагглютиніном анти-В(II) (т.3 а.с.2-6).

Згідно судово-медичної експертизи № 613-МК/193-ЛЗт/14 від 14.11.2014 року, при судово-медичній експертизі шкірного клаптя з раною із області проекції 6,7-го ребер по середньо-ключичній лінії від трупа ОСОБА_8, 1951 року народження, (№193-ЛЗт/14 від 19.09.14 року), мається вхідне вогнепальне пошкодження, що складається з однієї великої зяючої наскрізної рани і поруч розташованої одиночної наскрізної рани, про що свідчить невизначена і овальна форма ран, нерівні, фестончаті, розтрощені, осаджені, краї з крововиливами, горбисті, нерівні, розтрощені і стінки з крововиливом, виражені дефекти шкіри по центру ран (ознака «мінус-тканина»), наявність по краях великої рани кільцеподібних виїмок, відокремлених між собою язикоподібними шкірними перегородками, направленими до центра пошкодження. Зазначені пошкодження утворилися в результаті проходження через шкіру вогнепального снаряду (дробу, картечі з відносно компактною дією дробу) при пострілі з якоїсь вогнепальної зброї (т.3 а.с.7-8).

З судово-медичної експертизи №429-ЛЗ/14 від 09.01.2015 року, вбачається, що у ОСОБА_9 мали місце два сліпих вогнепальних поранення поперекової області зліва, п'ять дотичних вогнепальних поранення поперековою області зліва, наслідком загоєння яких в теперішній момент є рубці і які утворилися в результаті пострілу з вогнепальної зброї боєприпас якого був споряджений дробом, про що свідчать дані з наданої медичної документації і наявність дробу в кінцях ранових каналів виявлених в ході оперативного втручання. Усі вищезгадані тілесні пошкодження могли утворитися в строк і за обставин вказаних в настановній частині постанови і потерпілим. Згідно з даними з наданої медичної документації ранові канали мають напрям зліва направо. Постріл в потерпілого був здійснений з близької відстані. За ступенем тяжкості- це легкі тілесні пошкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, згідно пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року (т.3 а.с.9-10).

З судово-медичної експертизи №4026-Ая/14 від 24.12.2014 року, вбачається, що ОСОБА_3 на момент огляду, проведеного 24.12.2014 року, скаржився на зниження гостроти зору, згідно з даними медичної карти №1706, з часу надходження ОСОБА_3 в Харківський СІЗО 22.09.2014 року він не пред'являв скарг, пов'язаних з порушенням зору у зв'язку з чим лікарем-офтальмологом і окулістом не обстежувався, під час первинного огляду ОСОБА_3 22.09.2014 року він не повідомляв яких-небудь відомостей щодо захворювання очей, погіршення зору, у тому числі порушень сприйняття кольору, відомостей про гостроту зору ОСОБА_3, а також будь-яких соматичних захворювань, у тому числі патології, яка могла б сприяти зниженню гостроти зору, в медичній документації немає, скарги ОСОБА_3 що в 2006 році він переніс черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, з приводу якої він проходив курс лікування в Близнюківській ЦРЛ, не підтвердились, оскільки згідно відповіді головного лікаря Близнюківської ЦРЛ на запит №47/30265 від 08.12.2014 року, ОСОБА_51 в період з 2006 по 2007 років на стаціонарному лікуванні в Близнюківській ЦРЛ з приводу черепно-мозкової травми не перебував (т.3 а.с.11-12).

Відповідно до акту судово-психіатрічного експерта № 951, ОСОБА_3 в даний час ознак психозу, недоумства і інших психічних розладів не виявляє. По своєму психічному стану може усвідомлювати свої дії і керувати ними. У період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_3 в даний час по своєму психічному стану, застосування примусових заходів медичного характеру, не потребує.

Згідно судово-балістичної експертизи №11260/11261 від 12.12.2014 року, надана рушниця відноситься до категорії вогнепальної зброї та є гладкоствольною напівавтоматичною (самозарядною) п'ятизарядною (4+1) мисливською рушницею моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5 виробництва «Fabarm S.p.A.» (Італія), призначеною для стрільби мисливськими патронами 12 калібру. Надана на дослідження мисливська рушниця «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5 справна та для стрільби мисливськими патронами 12 калібру придатна. Надана на дослідження мисливська рушниця «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5 виготовлена заводським способом фірмою «Fabarm S.p.A.» (Італія) та будь-яким конструкційним переробкам не піддавалась. Спусковий механізм наданої на дослідження мисливської рушниці «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5 знаходиться у справному стані. Зусилля, необхідне для натискання на спусковий гачок для здійснення пострілу - 2,8... 3,1 кг. Запобіжний механізм наданої на дослідження мисливської рушниці «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5 знаходиться у справному стані. Зусилля, необхідне для пересування запобіжника з одного положення в інше - 0,9... 1,0 кг. Після здійснення пострілу з наданої на дослідження мисливської рушниці «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5, при умові наявності патрона (патронів) у магазині, відстріляна гільза екстрагується, а патрон з магазину досилається у патронник. Для здійснення пострілу необхідно відпустити спусковий гачок уперед на відстань 2,7...3,1 мм та знову натиснути на спусковий гачок. Без відпускання натиснутого спускового гачка здійснення пострілу неможливо. Після здійснення пострілу з наданої на дослідження мисливської рушниці «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5, при умові відсутності патронів у магазині, після екстракції гільзи затвор залишається відкритим і стопориться в крайньому задньому положенні. Надана на дослідження мисливська рушниця «Fabarm» моделі «Lior Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5 має механічний неавтоматичний запобіжник, який знаходиться на спусковій скобі, позаду спускового гачка. При натисканні кнопки запобіжника зліва направо рушниця стає в позицію «безпечно», а при натисканні кнопки запобіжника справа наліво рушниці готова до стрільби. При цьому, зусилля, необхідне для пересування запобіжника з одного положення в інше - 0,9... 1,0 кг. Для зняття рушниці з запобіжника необхідно натиснути на нього будь-яким шляхом. Надані на дослідження 5 (п'ять) патронів, вилучені при ОМП в приміщенні контори господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10», відносяться до категорії бойових припасів та є мисливськими патронами 12 калібру призначеними для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 12 калібру. Надані на дослідження 3 (три) гільзи, вилучені при ОМП в приміщені контори господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10», є гільзами бойових припасів мисливських патронів 12 калібру, призначених для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 12 калібру. Надані на дослідження 4 (чотири) металеві об'єкти, вилучені з трупа ОСОБА_8, є елементами спорядження бойових припасів картеччю діаметром 8,0 мм заводського виготовлення, призначеною для спорядження мисливських патронів до гладкоствольної зброї. Надані на дослідження 6 (шість) металевих об'єктів, вилучені при ОМП в приміщенні контори господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10», є елементами спорядження бойових припасів (1 об'єкт - картеччю діаметром 8,0 мм; 5 об'єктів - шротом, ймовірно, №000 діаметром 4,75 мм) заводського виготовлення, призначеними для спорядження мисливських патронів, гладкоствольної зброї. Надані на дослідження 2 (два) металеві об'єкти, вилучені з тіла ОСОБА_9, є елементами спорядження бойових припасів - шротом №000 діаметром 4,75 мм заводського виготовлення, призначеним для спорядження мисливських патронів до гладкоствольної зброї. Надана на дослідження одна гільза (умовно позначена експертом як гільза №1) та два патрони (умовно позначені експертом як патрони №1, 2) на заводі-виробнику (НПФ «ТАХО») були споряджені картеччю діаметром 8,0 мм. Аналогічну картеч діаметром 8,0 мм вилучили з трупа ОСОБА_8 (4 картечі) та вилучили при ОМП в приміщенні контори господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10» (1 картеч). Надані на дослідження дві гільзи (умовно позначені експертом як гільзи №2, 3) та один патрон (умовно позначений експертом як патрон №3) на заводі-виробнику (НПФ «ТАХО») були споряджені шротом №000 діаметром 4,75 мм. Аналогічний шрот №000 діаметром 4,75 мм вилучили з тіла ОСОБА_9 (2 шротини) та вилучили при ОМП в приміщенні контори господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10» (5 шротин). Надані на дослідження 3 гільзи, вилучені при ОМП в приміщенні контори господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10», були відстріляні з наданої на дослідження мисливської рушниці «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5. Надані на дослідження 5 (п'ять) мисливських патронів, вилучені при ОМП в приміщенні контори господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10», придатні для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 12 калібру, в тому числі й з наданої на дослідження мисливської рушниці моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5. Надані на дослідження 3 (три) гільзи на заводі-виробнику (НПФ «ТАХО») були споряджені: гільза №1 - картеччю діаметром 8,0 мм, яка була розташована у контейнері; гільзи №2,3 - шротом №000 діаметром 4,75 м без контейнера (т.3 а.с.17-33).

З судово-балістичної експертизи № 11807/11808 від 06.01.2015 року, вбачається, що надані на дослідження 17 патронів, є мисливськими патронами 12-го калібру (14 штук) та 20-го калібру (3 штуки). Надані на дослідження мисливські патрони 12 калібру з маркувальними позначеннями «Пуля трио», «Диаболо», «Картечь 8,0» виробництва НВФ «ТАХО» збігаються за складом елементів спорядження, розмірними та ваговими характеристиками елементів спорядження патронів з патронами, з такими ж маркувальними позначеннями, вилученими в ході огляду місця події від 18.09.2014 року. Надані на дослідження 17 мисливських патронів 12-го та 20-го калібрів належать до категорії бойових припасів. Надані на дослідження 14 мисливських патронів 12 калібру придатні для стрільби з мисливської рушниці «Fabarm» 12 калібру моделі «Lion Н35 Titan» НОМЕР_5. Три патрони 20 калібру не придатні для стрільби з мисливської рушниці «Fabarm» 12 калібру моделі «Lion Н35 Titan» НОМЕР_5 з причини невідповідності їх калібра калібру ствола рушниці. Надані на дослідження 17 мисливських патронів 12-го та 20-го калібрів виготовлені промисловим способом (т.3 а.с.35-43).

Відповідно до додаткової судово-балістичної експертизи № 13186 від 15.12.2014 року, пояснення підозрюваного ОСОБА_3, які він дав при допиті 17.11.2014 року, щодо механізму здійснення пострілів 18.09.2014 року у приміщенні контори фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10», є спроможними (т.3 а.с.44-47). При цьому, експертом при дослідженні було встановлено, що здійснення першого пострілу відбулося внаслідок натискання на спусковий гачок одним з пальців правої руки при стисненні рушниці (в області спускового механізму) для запобігання падіння рушниці, як пояснював ОСОБА_3 Після першого пострілу була віддача рушниці назад, а палець правої руки, який тиснув на гачок при першому пострілі, з урахуванням сил інерції міг зміститись уперед відносно спускового гачка. Після чого, при подальшому стисненні рушниці в області спускового гачка правою рукою, як пояснював ОСОБА_3, відбувся другий постріл. Умови здійснення третього пострілу аналогічні другому, після другого пстрілу також була віддача рушниці назад, а палеці правої руки, який тиснув на гачок при другому пострілі, з урахуванням сил інерції міг зміститись уперед відносно спускового гачка, після чого, при вириванні рушниці вверх, як пояснював ОСОБА_3 відбувся третій постріл.

Згідно судово-медичної експертизи № 619-МК від 22.01.2015 року речових доказів - одягу трупа ОСОБА_8 та фототаблиці до неї, на представлених предметах плечового одягу виявлені наступні пошкодження і накладення: а) на куртці: в області середнього відділу правої поли - два вхідних вогнепальних пошкодження всіх шарів куртки, б) на сорочці: на правій полі в середньому відділі, відповідно пошкодженням №1 і №2 на правій полі куртки, є одне вхідне вогнепальне пошкодження №1-а, на спинці зліва в середньому відділі - два вогнепальних вихідних ізольованих пошкодження №2-а і №3-а. На куртці і сорочці в зоні вогнепальних ушкоджень, а також на віддаленні від них виявлені сліди просочування тканини речовиною буро-червоного кольору, схожої на кров, а в зоні вхідних вогнепальних пошкоджень - прилиплі частинки речовини, схожу на розтрощену підшкірно-жирову клітковину. Двом вхідним вогнепальним пошкодженням на правій полі куртки (широкому і одиничному, ізольованому) відповідає по локалізації одне велике ушкодження на правій полі сорочки і вхідне вогнепальне поранення на тілі потерпілого, розташоване по правій передній поверхні грудної клітки в області проекції 6-7-го ребер по середньо-ключичній лінії. Двом вихідним вогнепальним пошкодженням на спинці сорочки зліва відповідає по локалізації два аналогічні пошкодження лише на підкладці куртки і дві вихідні рани в області проекції 7-го лівого ребра по лінії лопатки і 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії. Всі зазначені ушкодження одягу і тіла потерпілого є елементами єдиного вогнепального каналу і утворилися в результаті проходження через них вогнепальної дробового (картечі) снаряда (снарядів, що мають округлу форму), що містить у своєму складі основний метал - свинець при одиночному пострілі з гладкоствольної зброї, яким є мисливська рушниця «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5, з близької дистанції, характерною для відносно компактної дії дробу (картечі). Таким снарядом могла бути картеч 8,0 мм в діаметрі, виявлена в тілі трупа потерпілого і надалі досліджена при проведенні судово-балістичної експертизи. За наявними пошкодженнями на одязі можливо встановити лише основний напрямок вогнепального каналу - спереду назад і справа наліво, так як основна частина снаряда по ходу раньового вогнепального каналу залишилася в тілі потерпілого. Враховуючи результати судово-медичної експертизи трупа можна сказати, що раньовий вогнепальний канал спрямований спереду назад, справа наліво і декілька знизу догори (т.3 а.с.48-54).

Як вбачається з судово-медичної експертизи № 620-МК від 27.01.2015 року та фототаблиці до неї, на підставі даних проведеної судово-медичної експертизи речових доказів - одягу працівника міліції ОСОБА_9 та фрагментів одягу, вилучених при ОМП, на представлених предметах форменого одягу працівника міліції виявлені наступні пошкодження і накладення: а) на куртці: в області пояса з боку спинки - крайове вхідне вогнепальне пошкодження, б) на сорочці: в області пояса з боку спинки, відповідно, пошкоджень №1,2,3 на спинці куртки є одне велике вхідне вогнепальне пошкодження в) на брюках з ременем: в застебнутому стані брюк і ременя визначаються вхідні вогнепальні пошкодження їх з боку задньої поверхні зліва в зоні розташування задньої лівої шльовки брюк. Пошкодження ременя наскрізне. Зазначене наскрізне велике ушкодження ременя продовжується пошкодженням вищевказаної шльовки брюк і збігається локалізацією з вогнепальними пошкодженнями на куртці і сорочці в області пояса спинки, будучи елементами єдиного вогнепальної каналу. Вхідним вогнепальним пошкодженням в області пояса спинки куртки, сорочки і штанів з протягнутим у шльовки шкіряним ременем відповідає по локалізації вогнепальне поранення м'яких тканин на тілі ОСОБА_9, два з яких є сліпими, а п'ять дотичними і розташованими на межі поперекової і верхньо-зовнішнього квадранта сідничної областей зліва. Таким чином, враховуючи локалізацію всіх виявлених пошкоджень на одязі і тілі потерпілого, їх характер, особливості переривання ниток і волокон, напрямок длінника, хід і напрямок каналів, результати судово-балістичної експертизи, можна сказати, що вони утворилися в результаті проходження через одяг і м'які тканини людини вогнепального дробового снаряда (снарядів, що мають округлу форму), що містить у своєму складі основний метал - свинець при одиночному пострілі з гладкоствольної зброї, яким є мисливська рушниця «Fabarm» моделі «Lion Н35 Titan» 12 калібру НОМЕР_5, з близької дистанції, характерною для відносно компактної дії дробу. Таким снарядом могла бути дріб №000 діаметром 4,75 мм заводського виготовлення, призначена для спорядження мисливських патронів до гладкоствольної зброї, і виявлена в м'яких тканинах у потерпілого ОСОБА_9 в кінці ранових каналів при оперативному втручанні, як свідчить меддокументація. Враховуючи дані проведеної експертизи одягу, результати судово-медичної експертизи потерпілого та відомості з його меддокументації, можна сказати, що вогнепальний канал на одязі і тілі має напрям зліва направо, майже горизонтально і кілька ззаду наперед за умови, що ОСОБА_9 перебував у вертикальному положенні з випрямленою правою рукою, при цьому манжет правого рукава задньою поверхнею розташовувався приблизно на одному рівні з поясом спинки куртки відносно поверхні землі (підлоги). Слід також зазначити, що всі пошкодження могли бути заподіяні одним пострілом з гладкоствольної дробової зброї, при цьому, частина дробу могла пошкодити одяг і тіло в попереково-сідничної області ліворуч, а інша частина - область манжета правого рукава куртки. Не можна виключити, що якимись одними і тими ж дробинами могли бути пошкоджені обидві зазначені області одягу і тіла, в такому випадку ці вогнепальні канали були перерваними (т.3 а.с.55-62).

Відповідно до комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 34-КЕ/52К/2015 від 04.03.2015 року, пострілів з даної рушниці виробництва Італії (FABARM) моделі «Н35 ТІТАN» 12 калібру, НОМЕР_5 (в ситуаціях описаних в дослідницькій частині висновку експертизи) без натискання на спусковий гачок при знаходженні запобіжника як в положенні «безпечно», так і в положенні «вогонь», не відбувалось. При одночасному натисканні на спусковий гачок і на запобіжник в положенні «вогонь» буде відбуватись постріл. Наступні постріли будуть відбуватися при кожному натисканні на спусковий гачок. Також можливий випадок, коли здійснення пострілу може відбутися за наступних умов: здійснюється достатнє натискання на спусковий гачок з одночасним натисканням кнопки запобіжника до переводу його з положення «безпечно» в положення «вогонь». Аналізуючи покази ОСОБА_3, на які він посилається під час допиту від 17.11.2014 року, в сукупності з іншими об'єктивними даними, можливість здійснення пострілів при обставинах описаних ОСОБА_3, малоймовірно. В рамках даної експертизи, експертом досліджувалось питання: «Чи відповідають покази ОСОБА_3, надані під час проведення слідчого експерименту від 28.11.2014 року, щодо можливого здійснення ним пострілів з рушниці?». З пояснень експерта ОСОБА_52 (протокол допиту експерта від 14.01.2015 року) встановлено, що ним при проведенні експертизи робилось припущення, що підозрюваний ОСОБА_3 при контакті зі спусковим механізмом тиснув на спусковий гачок. На підставі цих припущень був наданий висновок про спроможність свідчень ОСОБА_3 При таких припущеннях можливо здійснення пострілів за умови знаходження (або переводу) запобіжника в положення «вогонь». Вирішення питання, що стосується ненавмисності здійснення пострілів, не входить до компетенції судового експерта, тому не може бути вирішено в рамках проведення даної експертизи. Загальний механізм здійснення пострілів з наданої рушниці описаний в дослідницькій частині висновку експертизи. Що стосується механізму здійснення пострілів за конкретних обставин, то він описаний ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту від 28.11.2014 року. Експертом було розглянуто питання: «Чи відповідають покази ОСОБА_3 надані під час проведення слідчого експерименту від 28.11.2014 року, щодо можливого здійснення ним пострілів з рушниці?». Аналізуючи покази ОСОБА_3, на які він посилається під час проведення слідчого експерименту від 28.11.2014 року, в сукупності з іншими об'єктивними даними, можливість здійснення пострілів при обставинах описаних ОСОБА_3, малоймовірно. Хоча і встановлена малоймовірність можливості здійснення пострілів при обставинах, на які посилається ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 28.11.2014 року, а також під час допиту від 17.11.2014 року, але повністю не можна виключити таку можливість. Достеменно встановити, одною чи двома руками особа, яка здійснювала постріли, утримувала зброю відносно потерпілих в момент скоєння першого та другого пострілів, а також з якою силою утримувалась зброя, не є можливим. При цьому зброя могла утримуватися як однією, так і двома руками, але враховуючи дані кримінального провадження та об'єктивні дані, що були встановлені під час проведення попередніх судово-медичних експертиз, найбільш ймовірно, що зброя утримувалась двома руками. Що стосується встановлення сили, з якою могла утримуватись зброя під час пострілів, то слід вважати, що ця сила повинна бути достатньою (тобто рушниця мала утримуватись міцно) для утримання зброї при пострілах в момент віддачі. Виходячи з даних, встановлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 («Висновок експерта» №193-Л3т/14 від 19.12.2014 року), при судово- медичній експертизі клаптя шкіри з вхідною вогнепальною раною грудної клітини трупа ОСОБА_8 («Висновок експерта» №613-Мк/І93-Л3т/14 від 14.11.2014 року), а також при судово-медичній експертизі речового доказу - одягу ОСОБА_8 («Висновок експерта» №619-МК від 22.01.2015 року), слід вважати, що вогнепальне ушкодження тіла та пошкодження одягу у ОСОБА_8 утворилися внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї, набій якої був споряджений множинним зарядом (шротом (дробом)), з відстані у межах відносно компактної дії шроту, але поза межами дії продуктів близького пострілу (механічної дії порохових газів, термічної дії, порошинок, кіптяви). Враховуючи локалізацію і характер вогнепального поранення тіла та пошкоджень одягу, встановлених у ОСОБА_8, слід вважати, що в момент здійснення пострілу рушниця могла знаходитись на відстані близько 1 м від підлоги, а вісь ствола розташовувалася майже горизонтально відносно поверхні підлоги. При цьому, в момент пострілу ОСОБА_8 був звернений до дульного зрізу ствола рушниці своєю правою передньо-бічною поверхнею тулуба, а єдиний вогнепальний рановий канал у тілі та одязі постраждалого був направлений переважно у напрямку спереду назад і справа наліво відносно основних сторін тіла. Виходячи з даних, встановлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_9 («Висновок експерта» №429-ЛЗ/14 від 09.01.2015 року), даних, викладених в медичній карті №2553 стаціонарного хворого хірургічного відділення КП «Близнюківська ЦРЛ», а також даних, встановлених при судово-медичній експертизі речових доказів - форменого одягу та фрагментів одягу ОСОБА_9 («Висновок експерта» № 620-МК від 27.01.2015 року), слід вважати, що вогнепальні ушкодження тіла та пошкодження одягу у ОСОБА_9 утворилися внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, набій якої був споряджений множинним зарядом (шротом (дробом)) з відстані у межах відносно компактної дії шроту, але поза межами дії продуктів близького пострілу (дульного газу, полум'я пострілу, порошинок, кіптяви). Враховуючи локалізацію і характер вогнепальних ушкоджень тіла та пошкоджень одягу, встановлених у ОСОБА_9, слід вважати, що в момент здійснення пострілу рушниця могла знаходитись на відстані близько 1 м від підлоги, а вісь ствола розташовувалася майже горизонтально відносно поверхні підлоги. При цьому, в момент пострілу ОСОБА_9 був звернений до дульного зрізу ствола рушниці своєю лівою задньо-бічною поверхнею тулуба, а вогнепальні поранення тіла постраждалого та пошкодження його одягу мали ранові канали направлені переважно у напрямку зліва направо, майже горизонтально і дещо ззаду наперед відносно основних сторін тіла за умови, що ОСОБА_9 в момент пострілу перебував у вертикальному положенні з випрямленою правою рукою, при цьому манжет правого рукава своєю задньою поверхнею розташовувався приблизно на одному рівні з поясом спинки куртки відносно поверхні підлоги. Слід зазначити, що всі ушкодження тіла та пошкодження одягу могли утворитися внаслідок одного пострілу; при цьому, частина шроту могла пошкодити одяг і тіло в попереково-сідничній області зліва, а інша частина - область манжета правого рукава куртки. Не можна виключати, що одним і тим же з елементів множинного заряду могли бути пошкоджені обидві зазначені області одягу і тіла. За наявними експертними даними не можна виключити, що відстань пострілу як в напрямку ОСОБА_8, так і ОСОБА_9 могла складати близько 3 м. Відстань та напрямок пострілів, встановлені під час проведення слідчих експериментів за участю підозрюваного ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10, не суперечать судово-медичним даним, встановленим при проведенні судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_8 і потерпілого ОСОБА_9 Показання підозрюваного ОСОБА_3, надані ним в ході проведення слідчого експерименту від 28.11.2014 року, не суперечать судово-медичним даним в частині локалізації, характеру та механізму утворення тілесних ушкоджень та пошкоджень одягу, встановленим при проведенні судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_8 і потерпілого ОСОБА_9, та їх одягу (т.3 а.с.63-81).

Як вбачається з судово-медичної цитологічної експертизи № 11191-Ц/2014 року від 20.11.2014 року, враховуючи висновок експертизи №3521-Ц від 26.09.2014 року, проведеної у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи А(II) з ізогемагглютиніном анти-В. Група крові громадянина ОСОБА_3 - А(II) з ізогемагглютиніном анти-В. Згідно ксерокопії паспорта на ОСОБА_9, 1988 року народження, в якому штамп Центральної районної лікарні Близнюківського району група крові - АВ(ІV). При проведенні судово-медичної експертизи тампона-змиву, вилученого в ході огляду місця події в приміщенні контори фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_10», виявлена кров людини, в якої виявлено антигени А і В, ізогемагглютиніни не виявлені. Отже, сліди крові можуть мати походження від людини з груповим диференціюванням крові AB, в тому числі і від громадянина ОСОБА_9 Від громадян ОСОБА_8 і ОСОБА_3 сліди крові мати походження не можуть (т.3 а.с.82-86,87).

Відповідно до судово-медичної імунологічної експертизи № 4227-И/14 від 18.12.2014 року, кров від трупа громадянина ОСОБА_8 відноситься до групи А ізогемагглютиніном анти-В. На спортивній куртці громадянина ОСОБА_3, вилученої при огляді місця події (об'єкти №№5,6), виявлена кров людини, групи А з ізогемагглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_8 не виключається. Від громадянина ОСОБА_9 ця кров утворитися не могла, так як згідно ксерокопії особливої відмітки від 13.03.14 року в паспорті громадянина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, його група крові - AB (IV). На цій куртці в об'єкті №4, виявлена кров людини групи походження якої від громадянина ОСОБА_9, оскільки згідно ксерокопії особливої відмітки від 13.03.14 року в паспорті громадянина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, його група крові - AB (IV). Також не можна виключити можливості присутності в даному об'єкті домішок крові групи А з ізогемагглютиніном анти-В, походженням від громадянина ОСОБА_8 На куртці (об'єкти №№1-3) наявність крові не встановлено (т.3 а.с.88-89,90).

Відповідно до судово-почеркознавчої експертизи № 11812 від 03.12.2014 року, рукописні записи в пояснювальній ОСОБА_8 на трьох аркушах від 13.09.2014 і 14.09.2014; в заяві ОСОБА_8 на ім'я прокурора Близнюківського району від 15.09.2014 року; в заяві ОСОБА_8 на ім'я начальника Близнюківського підвідділу міліції від 18.09.2014 року; з записами про погрози ОСОБА_3 вбивством ОСОБА_8 у записному блокноті зеленого кольору з написом PIONEER; з записами про погрози ОСОБА_3 вбивством ОСОБА_8 у записному блокноті зеленого кольору з написом PIONEER, - виконані ОСОБА_8. Встановити, чи виконані досліджувані рукописні записи у незвичному стані - не виявилось можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку (т.3 а.с.91,92-94,95-114,115).

З протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.09.2014 року, в якому потерпілий ОСОБА_8 власноруч поставив підписи та письмовим поясненням ОСОБА_8 від 18.09.2014 року, записаних дільничним Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_9, вбачається, що зі слів потерпілого, ОСОБА_3 погрожував йому вбивством та в якому потерпілий не встиг поставити свій підпис, оскільки був вбитий ОСОБА_3 з рушниці (т.3 а.с.125,126).

Згідно копії медичної карти стаціонарного хворого № 2553 та виписки з історії хвороби, ОСОБА_9 з 19.09.2014 року по 01.10.2014 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КП «Близнюківська ЦРЛ» з вогнепальним пораненням лівої сідничної області (т.3 а.с.131-138,139-140).

Витягом з наказу ГУМВС України в Харківській області №183 о/с від 14.06.2013 року, згідно якого на підставі наказів МВС України від 22.04.2013 року №393 «Про затвердження штатів органів і підрозділів ГУМВС України в Харківській області» та ГУМВС України в Харківській області №240 від 05.06.2013 року «Про оголошення штатів органів та підрозділів ГУМВС України в Харківській області» лейтенанта міліції ОСОБА_9 /М-234889/ призначено на посаду дільничного інспектора міліції Близнюківського ВМ (с.Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області з обслуговування м.Лозова, Лозівського та Близнюківського районів (т.4 а.с.115).

Копією службового посвідчення працівника міліції ГУМВС України в Харківській області на ім'я дільничного інспектора міліції ОСОБА_9, серії НОМЕР_7 НОМЕР_8 виданого 21.05.2013 року та дійсного до 21.05.2017 року (т.4 а.с.116).

Оцінивши досліджені докази окремо на предмет їх належності та допустимості, а також у їх сукупності, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду було підтверджено доказами, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8, тобто вчинив умисне вбивство, з мотиву особистих неприязних відносин, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 115 КК України. Дані висновки суду грунтуються на наявних доказах у справі, а також підтверджуються обвинуваченим ОСОБА_3

Суд не приймає доводи захисника Шевченко Д.В. щодо недопустимості доказів, у вигляді протоколів проведення слідчого експерименту від 23.10.2014 року, додаткового слідчого експерименту від 28.11.2014 року та слідчого експерименту від 28.11.2014 року за участю ОСОБА_3, оскільки зазначені захисником недоліки не є суттєвими і не впливають на законність проведення слідчої дії та не порушує право на захист обвинуваченого.

Поряд із цим, оцінюючи докази, які надані суду на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 348 КК України передбачає відповідальність за вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконання цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення .

Статтею 368 КПК України визначено питання, які вирішує суд ухвалюючи вирок, серед яких чи містить діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 23 КК України, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків у формі умислу або необережності. Частиною 2 ст. 24 КК України визначено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Частиною 3 ст. 24 КК України визначено, що непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Так, суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України, характеризується умисною формою вини. Обвинувачений повинен усвідомлювати, що посягає на життя працівника правоохоронного органу, саме у зв'язку з виконанням даним працівником своїх службових обов'язків, а також передбачає настання смерті даної особи внаслідок своїх протиправних дій і бажає або свідомо допускає її настання.

У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 було вказано на те, що йому не було відомо про перебування співробітників міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в приміщенні контори в с. Радгоспне Близнюківського району Харківської області та постріли у бік ОСОБА_9 та у стелю були здійснені випадково. Також обвинувачений зазначив, що не бачив службового автомобіля співробітників міліції біля будівлі контори. Аналогічні показання були надані обвинуваченим під час досудового розслідування та перевірені під час слідчого експерименту за його участю.

Дані показання обвинуваченого не було спростовано у судовому засіданні доказами.

Так, допитаний потерпілий ОСОБА_9 суду повідомив, що при виконанні службових обов'язків за зверненням ОСОБА_8, чи за іншими зверненнями, з ОСОБА_3 він не зустрічався, що вказує на необізнаність обвинуваченого про те, що співробітником правоохоронного органу ОСОБА_9 виконуються певні службові обов'язки за зверненням ОСОБА_8

Крім цього, судом встановлено, що при здійсненні першого пострілу, у бік ОСОБА_54 та другого пострілу у бік ОСОБА_9, ОСОБА_3 знаходився в приміщенні коридору контори, не увійшовши до приміщення кабінету. При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знаходилися праворуч від місця розташування ОСОБА_3, та були за межами обзору останнього, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10, який під час додаткового слідчого експерименту 28.11.2014 року розповів та показав на місці, що під час першого та другого пострілу в дверній проймі було видно тільки ствол рушниці та він не бачив особу, яка здійснює постріли. Крім цього, на відеозапису додаткового слідчого експерименту від 28.11.2014 року, при здійсненні зйомки напрямку ствола рушниці, який тримається статистом стоячи в коридорі, потерпілим ОСОБА_9 вказано місце розташування ОСОБА_8 під час пострілу та його місцезнаходження, при цьому, на відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_9 був за межами обзору статиста, який перебував в коридорі.

Показання потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 під час досудового розслідування та під час судового розгляду підтверджують, що саме ОСОБА_3 здійснено три постріли з рушниці, але не підтверджено, що обвинувачений відкривши двері до кабінету бухгалтерії одразу побачив і ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Крім цього, суд вважає, що свідки та потерпілий не можуть стверджувати про суб'єктивне візуальне сприйняття обвинуваченим обстановки в кабінеті бухгалтерії, знаходячись в коридорі.

Схемою до протоколу огляду місця події від 23.10.2014 року (т. 2, а.с. 188-191) було зафіксовано місце розташування дверної пройми та пошкодження на стінах та стелі. При цьому, пошкодження меблів та стіни у другій кімнаті від другого пострілу, відносно дверної пройми вхідних дверей до приміщення бухгалтерії, з якого здійснено другий постріл, вказує на те, що потерпілий ОСОБА_9 отримавши поранення від другого пострілу, знаходився в межах діагональних ліній, зображених на схемі до протоколу з відстанями 615, 520 (т. 2 а.с. 190) та 782, 687 (т. 2 а.с. 191), що вказує на його знаходження ближче до стіни, яка розташована з правого боку від входу до приміщення бухгалтерії, а також на те, що він був за межами обзору ОСОБА_3, який здійснив другий постріл з приміщення коридору.

В судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт перебування біля будівлі контори службового автомобіля працівників міліції, але суд не вважає доведеним ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_3 бачив даний автомобіль. Допитані свідки та потерпілі зазначили, що даний автомобіль було видно біля приміщення контори, у зв'язку із чим можливо припустити, що обвинувачений міг бачити даний автомобіль, але суд, згідно приписів ст. 62 Конституції України, не може ґрунтувати обвинувачення на припущеннях.

Крім цього, суд вважає, що наданими суду доказами спростовано висновок додаткової судово-балістичної експертизи № 13186 від 15.12.2014 року, щодо спроможності показань ОСОБА_3 відносно випадковості здійснення пострілів, відносно першого пострілу, оскільки у судовому засіданні встановлено наявність прямого умислу ОСОБА_3 на спричинення смерті ОСОБА_54, але не спростовано доказами випадковість двох інших пострілів, у зв'язку із чим суд приймає до уваги показання обвинуваченого та вважає, що другий та третій постріли ОСОБА_3 здійснені випадково внаслідок сил інерції після першого пострілу та при подальшому стисненні рушниці в області спускового гачка правою рукою. Не спростовані показання ОСОБА_3 щодо випадковості пострілів і висновками комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 34-КЕ/52К/2015 від 04.03.2015 року, якою визначено, що хоча і встановлена малоймовірність можливості здійснення пострілів при обставинах, на які посилається ОСОБА_3, але повністю не можна виключити таку можливість.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 ч. 1 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до який відносяться, серед інших, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Частиною 2 статті 17 КПК України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Частиною 4 вказаної статті КПК України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не був обізнаний про звернення ОСОБА_8 до правоохоронних органів з приводу погроз вбивством з його боку, не був обізнаний про виконання співробітником міліції ОСОБА_9 службових обов'язків з розгляду звернення ОСОБА_8, а також про перебування, 18.09.2014 року близько 22 години, співробітників міліції в кабінеті бухгалтерії контори розташованої в будинку АДРЕСА_2, у зв'язку із чим, суд, виходячи з оцінки наданих стороною обвинувачення доказів, з урахуванням принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, визнає не доведеним умисел ОСОБА_3 на протиправне заподіяння смерті працівникові міліції під час виконання ним службових обов'язків.

Статтею 373 ч. 1 КПК України встановлено, що виправдовувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд приходить до висновку, що склад злочину має місце за умови наявності в діях особи усіх його складових, а саме: об'єкту злочину, об'єктивної сторони, суб'єкту злочину, суб'єктивної сторони злочину. Оскільки судом не встановлено умисел ОСОБА_3 на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 348 КК України, відсутня вина останнього та склад злочину не місить суб'єктивної сторони. З таких обставин, судовим розглядом не встановлено в діях ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ст. 348 КК України, у зв'язку із чим, на підставі ст. 17 ч. 2, 373 ч. 1 КК України, останній визнається невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 348 КК України та підлягає виправданню в цій частині обвинувачення.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за скоєння ним злочину передбаченому ст. 115 ч. 1 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який відносяться до особливо тяжкого злочину, його наслідки у вигляді смерті людини, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працює головою СФГ «ТЕМП-2012», раніше не судимий. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Суд не приймає до уваги доводи представника потерпілих ОСОБА_7 щодо негативної характеристики обвинуваченого, оскільки ОСОБА_3 17.06.1996 року був засуджений вироком Лозівського районного суду Харківської області до трьох років позбавлення волі, з відстрочкою його виконання на два роки, на підставі ст. 46-1 КК України 1960 року. Так, ст. 55 ч. 1 п. 3-2 КК України 1960 року передбачено, що особи, засуджені до позбавлення волі з застосуванням статті 46-1 цього Кодексу, якщо вони протягом строку відстрочки виконання вироку не вчинять нового злочину і відносно них у встановленому порядку вирок не буде виконано є такими, що не мають судимості. Суду не надано доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 протягом строку відстрочки виконання вироку вчинив новий злочин і відносно нього у встановленому порядку вирок виконано. За таких обставин, а також з урахуванням відсутності відомостей про судимості у довідці про судимість від 19.09.2014 року, суд не визнає, що ОСОБА_3 є таким, що має судимість.

Доводи представника потерпілих щодо спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_27,як обставину негативного його характеризуючи, суд також не приймає до уваги, оскільки згідно з принципом презумпції невинуватості, особа вважається винною у спричиненні тілесних ушкоджень лише за наявності обвинувального вироку, який набрав законної сили. За умови відсутності такого вироку, особа вважається не винуватою у вчиненні буль-якого злочину.

Також судом не приймаються до уваги доводи представника потерпілих про те, що під час судового розгляду в іншому складі суду обвинувачений займав іншу позицію стосовно свого захисту та не визнавав свою провину за ст. 115 ч. 1 КК України. Такі дії обвинуваченого є його правом, яке закріплене в засадах кримінального провадження, серед яких ст. 18 КПК України встановлена свобода від самовикриття. Крім цього, суд згідно ст. 23 КПК України досліджує докази безпосередньо, у зв'язку із чим не може посилатися на докази та обставини встановлені під час судового розгляду іншим складом суду.

З урахуванням вищевказаного, а також думки потерпілих, які просили суворо покарати обвинуваченого, суд дійшов висновку, що з метою виправлення обвинуваченого, а також досягнення мети щодо запобігання вчинення ним нових злочинів, достатнім та необхідним покаранням за вчинений ним злочин, передбачений ст. 115 ч. 1 КК України є покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції визначної кримінальним законом.

Суд не приймає до уваги доводи представника потерпілих ОСОБА_7 щодо того, що застосування ст. 72 ч.5 КК України щодо зарахування одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі є пом'якшенням покарання обвинуваченому, оскільки це суперечить вимогам кримінального закону та зарахування строку попереднього ув'язнення в строк тримання під вартою згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції, яка діяла до 21.06.2017 року, не є підставою для призначення обвинуваченому більш тяжкого покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити без змін, у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 19.09.2014 року.

При зарахуванні строку попереднього ув'язнення в строк покарання суд враховує, що ОСОБА_3 безперервно утримується в установах попереднього ув'язнення з 19.09.2014 року. Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 28.11.2015 року № 838-VIII, було внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України, встановивши, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто даний Закон поліпшує становище особи, до якої застосовано попереднє ув'язнення.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності 21.06.2017 року, було внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України, встановивши, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, тобто даний Закон погіршив становище особи, до якої застосовано попереднє ув'язнення.

Частиною 4 ст. 5 КК України встановлено, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Таким чином, після вчинення ОСОБА_3 діяння передбаченого КК України, під час застосування до нього попереднього ув'язнення, кілька разів змінювалося кримінальне законодавство щодо правил зарахування судом строку попереднього ув'язнення, у зв'язку із чим, суд застосовує положення ч. 4 ст. 5 КК України, та вважає необхідним зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів під час кримінального провадження стягнути з обвинуваченого.

Вирішуючи заявлені цивільні позови потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 127 КПК України встановлено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Статтею 129 ч. 1 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких зазнала фізична особа у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Статтею 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди в сумі 14819,32 грн та моральної шкоди в сумі 3 000 000 грн, суд приходить до наступних висновків.

Суд вважає доведеним розмір матеріальних збитків в сумі 14819,32 грн, оскільки дані витрати фактично понесені потерпілим, є витратами на поховання, їх розмір підтверджений доказами та у повному обсязі визнаний обвинуваченим.

Вимоги цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки потерпілий дійсно зазнав значних душевних страждань, у зв'язку зі смертю свого батька. Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер скоєного злочину, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого, враховує, що він не проживав однією сім'єю з батьком та має власну сім'ю, а також враховує вимоги розумності та справедливості, у зв'язку із чим вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди в сумі 3 000 000 грн, суд вважає такими, що підлягає частковому задоволенню.Суд враховує характер скоєного злочину, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого, враховує, що він не проживав однією сім'єю з батьком та має власну сім'ю, а також враховує вимоги розумності та справедливості, у зв'язку із чим вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 000 грн, суд також вважає таким, що підлягає частковому задоволенню. Суд враховує характер скоєного злочину, глибину фізичних та моральних страждань потерпілої, які пов'язані з втратою чоловіка, з яким проживала однією сім'єю, змінами в укладі її життя, а також враховує вимоги розумності та справедливості, у зв'язку із чим вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 500 000,00 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9, на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України, суд залишає без розгляду.

Доводи захисника Шевченко Д.В. щодо не відповідності цивільних позовів потерпілих вимогам законодавства щодо їх змісту та форми є необґрунтованими та судом до уваги не приймаються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 127, 129, 331, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком дев'ять років.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати не винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 348 КК України та виправдати його, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного кримінального правопорушення.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 19 вересня 2014 року.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер суду не відомий, на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 14819,32 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять грн 32 коп).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер суду не відомий, на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн (сто тисяч грн 00 коп).

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер суду не відомий, на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн (сто тисяч грн 00 коп).

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер суду не відомий, на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 500 000,00 грн (п'ятсот тисяч грн 00 коп).

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судово-балістичних експертиз №11260/11261 від 12.12.2014 року в сумі 4920 грн., №11807/11808 від 06.01.2015 року в сумі 3936 грн., №13186 від 15.12.2014 року в сумі 1230 грн., судово-почеркознавчої експертизи №11812 від 03.12.2014 року в сумі 4514 грн., судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу №11265 від 28.10.2014 року в сумі 1377,60 грн.; Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУ МВСУ в Харківській області судово-дактилоскопічної експертизи №146 від 29.10.2014 року в сумі 491,40 грн., а всього в загальній сумі 16469 грн. перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код одержувача 37999680, МФО851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Арешт на майно ОСОБА_3, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харків від 29.01.2015 року на житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1, на частину комплексу - автопарку (чотири бокси автомобілів сільськогосподарського призначення - гараж №1) за адресою: АДРЕСА_4, автомобіль марки АЗЛК 412 ИЭ, 1981 року випуску, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 від 14.11.1996 року, автомобіль марки SKODA SUPERB ELEGANCE 2.0, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 від 03.03.2012 року та ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харків від 09.02.2015 року на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Харківська область, Близнюківський район, Радгоспівська сільська рада, з кадастровими номерами: НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, після набрання вироком законної сили - залишити без змін для забезпечення цивільних позовів потерпілих.

Речові докази: рушницю «Fabarm» серійний НОМЕР_5 - конфіскувати; травматичний пістолет «ПМ-РФ» номер НОМЕР_6 та магазин до нього - повернути власнику ОСОБА_3; 22 гільзи мисливських патронів 12 калібру, 13 патронів травматичної дії, 4 картечі, 8 шротин, гільзи патронів калібру 9 мм Р.А. в кількості 3 штуки, мисливські патрони 20 калібру в кількості 2 штуки, одну гільзу патрона 20 калібру - конфіскувати та знищити; одяг та взуття ОСОБА_3: спортивну куртку з плямами бурого кольору, футболку, спортивні штани, шльопанці - знищити, як таке, що не представляє цінності, одяг ОСОБА_8 - куртку, сорочку, спортивні брюки, дві шкарпетки, труси; одяг ОСОБА_9: формені куртку, сорочку, брюки, 4 фрагменти форменого одягу; марлевий тампон зі змивом; записний блокнот ОСОБА_8 зеленого кольору «PIONEER», записну книжку ОСОБА_8 на 28 аркушах, записну книжку ОСОБА_8 на 106 аркушах - повернути потерпілим, в разі відмови їх отримати - знищити, як такі, що не мають цінності; пояснювальну записку ОСОБА_8 від 18.09.2014 року на 1 аркуші, пояснювальну записку ОСОБА_8 від 13.09.2014 року, 14.09.2014 року на 3 аркушах, заяву ОСОБА_8 від 15.09.2014 року на 1 аркуші, заяву ОСОБА_8 від 18.09.2014 року на 1 аркуші - залишити в матеріалах кримінального провадження, автомобіль марки Mersedes Benz Vito, державний номер НОМЕР_4 - повернути власнику - ОСОБА_11.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України, в редакції Закону України від 26.11.2015 року, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 19 вересня 2014 року по день набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий О.А. Шевцов

Судді М.О. Дегтярчук

О.Г. Попов