Ухвала суду № 67642453, 10.07.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3559/17

Номер провадження 1-кс/404/1016/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Бокатенко Ю.О., слідчого Чуйко А.В., прокурора Свириденко В.В., захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому засіданні в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12017120020004983, відносно:

ОСОБА_2, який народився 07.12.1991 року в місті Кіровограді, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без утриманців та визначеного місця реєстраційного обліку, останнє відоме тимчасове місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда в 2015 році за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року і 2 місяці позбавлення волі, 25.01.2016 року, звільненого по закінченню строку відбуття покарання, знаходився по цьому кримінальному провадженні у державному розшуку,

підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою відносно громадянина ОСОБА_2, якому вручено повідомлення про підозру в тому, що він: приблизно о 14 годині, 29.04.2017 року по вулиці Є.Тельнова в м. Кропивницькому, відкрито викрав майно ОСОБА_3

Слідчий з прокурором підтримали заявлені вимоги поданого ними клопотання.

Підозрюваний і його захисник переконані в надмірній суворості запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_2 не переховувався, є нагальна потреба працювати для забезпечення власних потреб, слідству не перешкоджає, процесуальні обовязки виконує. Крім того, неправильною є кваліфікація злочину.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також результати зафіксовані в протоколах: допиту потерпілого, огляду місця події та предявлення фотознімків для впізнання, зокрема висновки експертизи та вилучені речові докази, у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри до ОСОБА_2 за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У порядку ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення понад три роки.

Так, злочин в якому предявлено повідомлення про підозру є: тяжким, умисним, корисливим, повторним. Посягає на суспільні інтереси - проти власності. Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного визначаються як сплановані. Підозрюваний переховувався, внаслідок чого знаходився у державному розшуку, не має сталих соціальних звязків, відсутнє законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який відбував покарання за майновий злочин. Тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів,- до шести років позбавлення волі, є підставою для можливого переховуваня від слідства та суду. За таких умов вважаю, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Згідно п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обовязків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на потерпілого, переховування ускладнює і затягує строк досудового розслідування. Відсутність законного джерела доходу, є ризиком вчинення нових кримінальних правопорушень. За останній рік ОСОБА_2 пять раз визнавався винним у порушенні адміністративного нагляду за ст. 187 КУПАП що збільшує ризики невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків. Зміст допитів сусідів, розписки в відривних корінцях повісток, вимкнення ним обох мобільних телефонів, державний розшук, рапорти оперативних уповноважених в сукупності переконливо свідчать про умисне переховування підозрюваного від слідства. Таким чином, перебуваючи на волі, підозрюваний буде мати можливість продовжувати переховуватись та допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Невизначеність джерел походження доходів, є умовою що сприяє продовженню тотожних злочинів.

Підозру предявлено в тяжкому злочині, не повязаному із застосуванням насильства, тому згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2017 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступінем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підлягають застосуванню і положення ст. 209 КПК України, щодо необхідності обчислення часу фактичного затримання підозрюваного, починаючи з 13 години, 08 липня 2017 року, коли ОСОБА_2 фактично затримали та останній, підкорюючись правомірному наказу уповноваженої службової особи змушений був прослідувати для участі в слідчих діях у звязку з розпочатим досудовим розслідуванням по означеному кримінальному провадженню.

Наявність тимчасового місця проживання та сумнівного місця роботи, не зменшує ризиків його неналежної процесуальної поведінки, враховуючи: тяжкість, характер, суспільну небезпеку та зухвалість дій, в яких він підозрюється. Відсутність домівки, позбавляє можливості застосувати підозрюваному домашній арешт. Інші, менш суворі види запобіжних заходів, як-то: порука, особисте зобовязання, будуть неефективними.

При цьому необхідно зауважити, що з 04 травня 2017 року до 12 червня 2017 року (40 днів) та з 08 по 10 липня 2017 року (3 дні) вже використаний строк досудового розслідування. Таким чином, 60-43=17 днів, що залишились в цьому провадженні для досудового розслідування, в межах якого може бути застосований запобіжний захід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід в виді тримання його під вартою строком на сімнадцять днів, тобто до 13 години 00 хвилин, 24 липня 2017 року.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, починаючи з 13 години 00 хвилин, 08 липня 2017 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою ОСОБА_2, припиняє свою дію о 13 годині 00 хвилин, 24 липня 2017 року.

Визначити ОСОБА_2 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 32000 грн. (тридцять дві тисячі гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/3559/17; 1-кс/404/1016/17, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного,- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками. Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Часткове задоволення полягає у визначенні меншої кількості днів тримання підозрюваного під вартою, у порівнянні з заявленими у клопотанні вимогами слідчого.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній