Рішення № 67642406, 10.07.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1219/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1176/2017

Категорія 35

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач Горблянський

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.

секретаря Петріва Д.Б.

за участю: представника апелянта - Голубчак Н.В.

відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Тисменицька міська рада Івано-Франківської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 29.12.2015 державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області за зверненням ОСОБА_4 виявлено факт засмічення твердими побутовими відходами та шинами на двох земельних ділянках прямокутної форми розмірами 2,8 м на 8 м та 3 м на 2,8 м; дані земельні ділянки засмічені на відстані 8,5 м. від урізу води річки Ворона; середня висота відходів, що спричинили засмічення 0,10 м. Даний факт зафіксовано відповідним актом. За фактом допущення вчинення правопорушення відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.82 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до «Методики визначення шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 р. № 149), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725, розраховано шкоду в сумі 14087,19 грн. Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області 26.05.2016 надіслано відповідачу повідомлення № 47/16 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, однак станом на 19.08.2016 шкода в розмірі 14087,17 грн не відшкодована, а тому позивач просив її стягнути з відповідача.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2016 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено Тисменицьку міську раду Івано-Франківської області (а.с. 52).

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення винесено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права. Апелянт вважає, що висновок суду про те, що грошова оцінка суперечить нормативній грошовій оцінці, відображеній в інформації відділу Держгеокадастру у Тисменицькому районі від 09.12.2016 є безпідставним, оскільки під час перевірки виявлено засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами на відстані 8,5 метра від урізу води річки Ворони, тобто на землях прибережної захисної смуги річки, які не відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Згідно «Методики визначення шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 р. № 149 розраховано шкоду в сумі 14087,19 грн, а тому висновок суду щодо не доведення розміру шкоди, на думку апелянта, є необґрунтованим. Також апелянт зазначив, що факт правопорушення, наявність вини та протиправної поведінки ОСОБА_2, наявність шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу засміченням земель є доведеними та підтвердженими документами. Зокрема: актом перевірки від 29.12.2015 року звернення та пояснення ОСОБА_4, висновку Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 06.01.2016 року, пояснення ОСОБА_2 від 05.01.2016 року, протоколу від 29.01.2016 року про адміністративне правопорушення та постанови від 29.01.2016 року про накладення адміністративного стягнення.

Крім того, позивач зазначає, що законодавством України не визначено обов'язкового наслідку засмічення земель у вигляді їх забруднення, а навпаки констатовано можливість призведення до забруднення навколишнього природного середовища. Тому встановлений Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області факт засмічення земель, на думку апелянта, є достатнім для відшкодування шкоди.

Також апелянт не погоджується з висновком суду, що відповідачем доведено ненастання жодних негативних наслідків внаслідок порушення ним вимог щодо поводження з відходами, оскільки відповідачем не надано документів, які б підтверджували відсутність негативних наслідків завданих даним правопорушенням.

На підставі викладеного, а також посилаючись на ст. 43 ЗУ «Про відходи», ст. 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», та ч. 1 ст. 1166 ЦК України позивач просить скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2017 року та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено, що засмічення відповідачем земельної ділянки призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Позивачем не доведено спричинення відповідачем шкоди, внаслідок засмічення земельної ділянки та розміру шкоди.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про відходи» (далі Закон) зберігання та видалення відходів здійснюється в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, метолів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єктів повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історійко-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що можне створити небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до п. п. «а», «б», «г» ст. 42 Закону особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків, самовільне розміщення чи видалення відходів, невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення.

Статтями 43, 44 даного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 324 від 29.12.2015 р., складеного Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області, під час обстеження правого берега річки Ворона по АДРЕСА_1 виявлено засмічення твердими побутовими відходами та шинами на двох земельних ділянках прямокутної форми розмірами 2,8 м на 8 м та 3 м на 2,8 м; дані засмічені земельні ділянки знаходяться на відстані 8,5 м від урізу води річки Ворона; середня висота відходів, що спричинили засмічення, 0,10 м. (а.с. 9-18).

За результатами перевірки Тисменицьким ВП ГУНП в Івано-Франківській області до адміністративної відповідальності притягнуто відповідача ОСОБА_2, щодо якого державним інспектором позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.01.2016 р. (а.с. 21). Згідно з протоколу ОСОБА_2 вказав, що не знав, що не можна складати відходи на березі річки та, що більше це не повториться, таким чином відповідач визнав себе винним.

Постановою державного інспектора позивача від 29.01.2016 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.82 КУпАП (порушення вимог щодо поводження з відходами), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, який ОСОБА_2 сплатив (а.с.20).

Судом першої інстанції встановлено, що після притягнення до адміністративної відповідальності відповідач прибрав відходи та шини із земельних ділянок, що розташовані біля озерця, яке знаходиться на належній відповідачу на праві власності земельній ділянці, засипавши місце, де знаходились відходи, торфом, що підтверджено актом комісії з екології, житлово-комунального господарства Тисменицької міської ради від 16.06.2016 року.

Згідно вказаного акту проведено візуальне обстеження земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 з розмірами 2,8 м на 8 м та 3 м на 2,8 м, у результаті якого встановлено, що дані земельні ділянки не засмічені твердими побутовими відходами та шинами (а.с.42). Фототаблиця вказаних земельних ділянок знаходиться в справі(а.с.48-49).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-яки дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів тощо.

За частиною 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1 ст. 60 цього Кодексу визначено, що кожна сторони зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-яки документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вказані норми процесуального права, колегія суддів вважає, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 324 від 29.12.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення від 29.01.2016 року, складений відносно ОСОБА_2, пояснення останнього в протоколі, постанова про накладення адміністративного стягнення від 29.01.2016 року за ст. 82 КпАП України, яка відповідачем не оскаржена, а також добровільна сплата ним адміністративного штрафу свідчать про належність та допустимість доказів, які підтверджують факт порушення ОСОБА_2 Закону України «Про відходи».

За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 157 ЗК України підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Отже, предметом даного спору є стягнення шкоди у вигляді збитків, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації незалежно від погіршення природних ресурсів.

Порядок відшкодування шкоди природному середовищу визначено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 р.

Згідно з розрахунком за вказаною Методикою розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки відповідачем складає 14087,19 грн, при цьому нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки відповідно до відомостей відділу Держгеокадастру у Тисменицькому районі складає 73,90 грн за 1 кв.м (а.с. 27).

Пунктом 3.2 Методики визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища.

За п. 3.3 Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що факт забруднення (засмічення) земель позивачем підтверджено належними способами доказування, яким підстав недовіряти немає.

Відповідно до п. 5.2 Методики основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Пунктом 5.6 Методики встановлено, що довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В матеріалах справи є інформація відділу Держгеокадастру у Тисменицькому районі від 09.12.2016 № 29-28-99.5-4243/2-16, надана на адвокатський запит, щодо грошової оцінки земель, де зазначено вартість сільськогосподарських угідь за 1 м.кв. Разом з тим, не зазначено вартості грошової оцінки земельної ділянки для несільськогосподарських потреб (а.с. 65).

Пунктом 2 ст. 60 Земельного кодексу України визначено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів.

Згідно Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 324 від 29.12.2015 року виявлено засмічення твердими побутовими відходами та шинами на двох земельних ділянках прямокутної форми розмірами 2,8 м на 8 м та 3 м на 2,8 м; дані засмічені земельні ділянки знаходяться на відстані 8,5 м від урізу води річки Ворона (а.с. 9 - зворот), тобто на землі, що відноситься до прибережної захисної смуги та не є землею сільськогосподарського призначення згідно вказаної вище норми ЗК України.

За наявності вказаних обставин, доказів по справі, колегія суддів вважає доведеним факт засмічення землі за вказаною в акті адресою: вул. Слобода м. Тисмениця, а тому підстав вважати вказаний позивачем розрахунок неправильним немає.

Оскільки суд першої інстанції при розгляді даної справи допустив порушення норм матеріального і процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - задовольнити.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 14087,19 грн шкоди заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Тисменицької міської ради: р/р 33111331700487, код ЄДРПОУ - 38026444, УК у м. Тисмениця, код бюджетної класифікації платежу - 24062100, ГУК в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області судовий збір за подачу позову та за подачу апеляційної скарги в розмірі 3138 грн.(1378+1760).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий Я.Д. Горблянський

Судді: В.А. Девляшевський

Р.Й. Матківський