Ухвала суду № 67641402, 10.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 липня 2017 року Справа № 908/6312/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017у справі№ 908/6312/14 господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"провизнання недійсним договору кредитної лініїВСТАНОВИВ:

Подана 24.03.2017 (згідно зі штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (надалі - скаржник) касаційна скарга б/н від 23.03.2017 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 908/6312/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з вимогами статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" - ОСОБА_4, проте всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано, а серед матеріалів справи відсутні будь-які документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_4, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", тому неможливо дійти висновку, що касаційну скаргу підписано повноважною особою.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Проте, всупереч зазначеним вимогам до поданої касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" не додано належних доказів надсилання її копії позивачу - Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", оскільки, по-перше, до касаційної скарги додано копію фіскального чеку 000022053 00006 від 14.02.2017; по-друге, вказаний фіскальний чек датований 14.02.2017, тоді, як оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду прийнята 15.02.2017, тобто дата фіскального чеку передує даті прийняття оскаржуваного судового акта, по-третє, з копії опису вкладення до цінного листа від 14.02.2017 вбачається, що на адресу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надсилалась апеляційна скарга б/н від 13.02.2017 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.02.2017 у справі № 908/3864/14, в той час, як предметом оскарження є ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 908/6312/14.

Отже, додані до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" копія фіскального чеку 000022053 00006 від 14.02.2017 та копія опису вкладення до цінного листа від 14.02.2017 не можуть вважатися належними та допустимими доказами, які б підтверджували надіслання примірника касаційної скарги Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 908/6312/14.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 1111 ГПК України щодо надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та представлення відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 статті 1113 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Дослідивши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що до неї додано копію квитанції № 15841642 від 28.03.2016, якою сплачено судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Згідно з п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі - постанова пленуму ВГСУ) платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як роз'яснено у п. 2.22 вказаної постанови пленуму ВГСУ судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

В силу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 01.01.2017 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн.

Додана до касаційної скарги копія квитанції № 15841642 від 28.03.2016 не може слугувати належним доказом сплати скаржником судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 908/6312/14, оскільки, по-перше, судовий збір сплачено за неналежними реквізитами, а саме у вищезазначеному платіжному дорученні вказано отримувач ГУ ДСКУ в м. Харкові 22030001, код отримувача 37999649, банк отримувача ГУ ДСКУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код банку оримувача 851011, по-друге, в графі "Призначення платежу" зазначено: "101; 32582387; Судовий збір, за ап. скарг., ТОВ "Електросталь" на ухв. 25.03.2016 № 905/1162/16 Донецький апеляц. господарський суд"; по-третє скаржником в порушення вимог п. 2.21 постанови пленуму ВГСУ додано копію квитанції про сплату судового збору; по-четверте, судовий збір сплачено в меншому, ніж необхідно, розмірі.

Таким чином, скаржником додано до касаційної скарги копію квитанції № 15841642 від 28.03.2016, яка підтверджує сплату судового збору за подання скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі № 905/1162/16, тоді як вбачається зі змісту касаційної скарги предметом оскарження є ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 908/6312/14.

Разом з цим, слід зазначити, що оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду прийнята 15.02.2017, подана ж копія квитанції датована 28.03.2016, тобто дата квитанції передує даті прийняття оскаржуваного судового акта, крім того, як вбачається з копії квитанції, судовий збір сплачено у розмірі 1 378,00 грн., в той час, як розмір судового збору у 2017 році на оскарження ухвали становить 1 600,00 грн.

Отже, копія квитанції № 15841642 від 28.03.2016 не може вважатись належним доказом сплати судового збору, який підтверджує сплату судового збору в установленому порядку та розмірі саме за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у даній справі, що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги на підставі п. 4 ч.1 ст. 1113 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання заявника про відновлення процесуального строку на оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 908/6312/14, колегією суддів не розглядається.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 908/6312/14 повернути скаржнику без розгляду.

2. Справу № 908/6312/14 повернути до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

Л.Б. Іванова