Ухвала суду № 67641330, 15.02.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2527/17

Провадження № 2/760/2901/17

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

15 лютого 2017 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права влсності на частину квартири, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2017 позивач звернулася до суду з зазначеним позовом в якому просить:

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 82.5 кв.м., що належить йому на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1995 р. та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.2016 р.

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 82,5 кв.м

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовними вимогами як майнового, так і немайнового характеру.

Так, за ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Разом з цим, позивачем в позовній заяві зазначена сума позову, виходячи з інвентаризаційної вартості квартири, яка явно не відповіідає її ринковій вартості, що протирічить вимогам, наведеним вище.

Виходячи з цього, позивачеві необхідно зазначити суму позову, враховуючи норми зазначені вище, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та навести докази на її підтвердження.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму (640,00 грн.), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму ( 640,00 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (8000, 00 грн.).

Щодо вимог майнового характеру, слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, відповідно до ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Виходячи з наведеного, а також відсутності ціни позову в тексті позовної заяви, враховуючи вартість нерухомості по м. Києву станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, позивачем має бути оплачений судовий збір виходячи з максимальної ставки судового збору з вимог майнового характеру в сумі 8`000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем судовий збір за позовною вимогою майнового характеру оплачено частково, а саме 1036,02 грн.

За таких обставин позивач має доплатити судовий збір в розмірі 6 963,98 грн. = (8000,00 грн. - судовий збір з вимог майнового характеру, + 640,00 грн. - судовий збір з вимог немайнового характеру, - 1676,02 грн. - сума сплаченого судового збору).

Оплата судового збору має бути здійснена на: р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК у Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом`янський р/с., 02896762.

Суду мають бути подані оригінали квитанцій про оплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лазаренко В.В.