Ухвала суду № 676389, 23.05.2007, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2007 Справа № 14/384

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді – Тищик І.В.- доповідач,

суддів –Сизько І.А., Швець В.В.

при секретарі –Чоха Є.О.

за участю представників

позивача: Ліхтіна Л.Р.

відповідача: Олійник А.О., Драний О.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ на постанову господарського суду Кіровоградської області від 12.02.07 р. у справі № 14/384

за позовом закритого акціонерного товариства „Центр-Автоінвест”, м. Світловодськ Кіровоградської області

до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ Кіровоградської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 12.02.07 року у справі № 14/384 (суддя Колодій С.Б.) позовні вимоги задоволено частково, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 04.12.2006р. № 0000972310/0 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 78965,70 грн. основного платежу та 34767,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000982310/0 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 41 331,11грн. основного платежу та 20665,56 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач - Світловодська ОДПІ, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану постанову господарського суду.

При цьому апеляційна скарга не містить посилань на порушення норм чинного законодавства, які допущені господарським судом при прийнятті постанови, а повністю повторює висновки акту перевірки, в тому числі і по обставинах, які вирішені господарським судом на користь відповідача.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими, висновки господарського суду правомірними та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.05.07р.

У судовому засіданні 23.05.07р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

04.12.2006р. Світловодською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими ЗАТ „Центр-Автоінвест” були визначені наступні податкові зобов’язання:

№ 0000972310/0 - з податку на прибуток у сумі 114394,15 грн. (79406,3 грн. –основний платіж, 34987,85 грн. –штрафні (фінансові) санкції);

№ 0000982310/0 –з податку на додану вартість у сумі 62094,96 грн. (41396,64грн. - основний платіж, 20698,32 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень явився акт від 22.11.2006р. № 244/2310-31768056 про результати планової документальної перевірки ЗАТ „Центр-Автоінвест” з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.06р.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, заниження підприємством податку на прибуток на суму 79406,30 грн. внаслідок завищення валових витрат та заниження податку на додану вартість на суму 41396,64 грн. внаслідок завищення податкового кредиту на суму ПДВ в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Як убачається з матеріалів справи, протягом 2005р. та у І півріччі 2006р. товариством з обмеженою відповідальністю „Автогазсервіс” (Виконавець) на підставі договорів №2004/01-3 від 02.01.04р. та №2005/01-04 від 05.01.2005р. надавалися ЗАТ „Центр-Автоінвест” (Замовник) автотранспортні послуги, вартість яких позивачем відносилася до складу валових витрат відповідних періодів, а суми ПДВ по вказаних послугах - до складу податкового кредиту.

Посилаючись на відсутність первинних документів (заявок, товаро-транспортних накладних та ін.), на підставі яких приймались отримані автопослуги від ТОВ „Автогазсервіс”, ДПІ визнала необґрунтованим віднесення до валових витрат вартості вищевказаних послуг і, як наслідок, необґрунтованим віднесення сум ПДВ по вказаних послугах до податкового кредиту.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 названого Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, підставою для збільшення валових витрат та відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку є первинні документи платника податків, які відображають певні господарські операції.

Щодо досліджуваної справи, то матеріали справи містять первинні бухгалтерські документи, що свідчать про здійснення господарських операцій з надання транспортних послуг, як то: копії договорів на здіснення транспортного обслуговування Замовника шляхом виконання автотранспортних перевезень; подорожні листи, в яких міститься інформація про маршрути перевезень, номери автомобілів, витрати пального тощо; щомісячні реєстри подорожніх листів; акти здачі-прийомки виконаних робіт, підписані товариством з перевізником; рахунки-фактури на оплату вартості наданих послуг та платіжні доручення щодо оплати останніх.

Правові засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регламентуються Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, яким передбачено, що будь-які види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ст. 3); підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні реквізити (ст.9). При цьому правила ведення бухгалтерського обліку не містять переліку документів, якими повинна бути підтверджена та чи інша операція.

Відсутність у позивача заявок, товаро-транспортних накладних на товар не роблять надані позивачем документи недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, не заперечує їх статусу як первинних документів. Колегія суддів поділяє висновок господарського суду щодо достовірності підтвердження фактичності здійснення спірних господарських операцій позивачем та правомірність віднесення вартості транспортних послуг до складу валових витрат на підставі вищезазначених документів.

В силу ч.2 ст. 72 КАС України обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Висновок податкового органу щодо безпідставності віднесення спірної суми до складу валових витрат не підтверджується жодним доказом і ґрунтується виключно на припущеннях відповідача.

Відповідно, право на податковий кредит по операціям з надання позивачу транспортних послуг ТОВ „Автогазсервіс” підтверджується податковими накладними у відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, які оформлені належним чином та містять дані, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97р. №165.

Господарський суд підставно дійшов висновку про те, що належним чином оформлені податкові накладні та докази оплати грошових коштів в рахунок виконаних робіт по перевезенню, підтверджують, що платником податків виконані умови для придбання права на податковий кредит по ПДВ за перевіряємий період.

За викладених обставин донарахування податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних фінансових санкцій за операціями з автотранспортних перевезень здійснено відповідачем неправомірно.

З огляду на відповідність висновків, викладених у постанові господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог відповідача щодо скасування даної постанови. Доводи відповідача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 12.02.07 року у справі № 14/384 залишити без змін, а апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий І.В.Тищик

Судді: І.А.Сизько

В.В.Швець