Ухвала суду № 67637992, 29.06.2017, Макарівський районний суд Київської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Заочне

Справа №370/781/17

Провадження №2/370/542/17

29.06.2017 року Макарівський районний суд Київської області

у складі: судді Мазки Н.Б.

із секретарем Захарченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарові Макарівського району Київської області цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОСОБА_1 банк «Приватбанк» звернулосядо суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.09.2008 року у сумі 32616,40 грн., яка складається з наступного: 8664,69 грн. - заборгованість за кредитом; 20720,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1440,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1541,26 грн. - штраф (процентна складова). Також банк просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1600,00 грн. зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору №б/н від 10.09.2008 року, ОСОБА_2 20.08.2008 року отримала від Приватбанку кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти додається) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між нею та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

У порушення ст.526, 527, 530, 1054 ЦК України відповідач зобовязань не виконала, що стало підставою для звернення до суду.

Згідно письмового клопотання представника позивача, останній позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час, місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення №801400039197, в судове засідання не зявилась, причини неявки суду не повідомила.

29.06.2017 року суд прийняв ухвалу про заочний розгляд справи.

Встановлено, що відповідно до укладеного договору - заяви №б/н від 10.09.2008 року, ОСОБА_2 20.08.2008 року в Приватбанку відкрито картковий рахунок, надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.10).

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, операції по зміні кредитного ліміту проведені: 10.09.2008 року 500,00 грн.; 24.10.2009 року 1400,00 грн.; 03.06.2011 року 1600,00 грн.; 07.08.2011 року 1800,00 грн.; 13.02.2013 року 8000,00 грн.; 22.02.2013 року 8500,00 грн.; 24.11.2014 року - 8500,00 грн. (а.с.9).

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом (а.с.10) з "Умовами та правилами надання банківських послуг" (а.с.12-16), "Правилами користування платіжною карткою" (а.с.12-17) та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/,складає між нею та банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 "Правил користування платіжною карткою".

Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід' ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставка за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п.5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п.6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.6.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором - на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до довідки про умови кредитування (а.с.11) - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язувався сплатити банку штраф в розмірі 250.00 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п.5.6 "Правил користування платіжною карткою", відповідач доручає списувати з будь- якого рахунку відкритого в банку в часності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

На підставі п.5.3 "Умов та правил надання банківських послуг", банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговувань рахунків.

Відповідно до п.5.7 "Правил користування платіжною карткою", банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим договором.

Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с.6-8).

У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 31.12.2016 року має (згідно розрахунку позивача) перед банком заборгованість в розмірі 32616,40 грн., яка складається з наступного: 8664,69 грн. - заборгованість за кредитом; 20720,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1440,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1541,26 грн. - штраф (процентна складова).

Між сторонами склались правовідносини, які регулюються вимогами ст.509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 ЦК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 30825,14 грн., з яких: 8664,69 грн. - заборгованість за кредитом; 20720,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1440,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з довідки про умови кредитування, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніжна 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 250,00 грн. + 5% від суми позову; також, як вбачається з розрахунку позивача, відповідачу була нарахована пеня, яка відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Беручи до уваги наведе вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1791,26 грн. (250,00 грн. - фіксована частина штрафу + 1541,26 грн. - процентна складова штрафу).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач-позичальник не належним чином виконував договірні зобов'язання.

Так, сума заборгованості за договором, яка підлягає задоволенню становить 30825,14 грн., з яких: 8664,69 грн. - заборгованість за кредитом; 20720,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1440,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Щодо розподілу судових витрат суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи із ставки судового збору, яка відповідно до п.1.ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (що становить 1600,00 грн.).

Таким чином, виходячи із розміру задоволених вимог, яка складає 30825,14 грн., з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі мінімальної ставки судового збору 1600,00 грн.

Керуючись имогами ст.509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.88, 294 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,який має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк», 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р №29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.09.2008 року в сумі 30825,14 грн., з яких: 8664,69 грн. - заборгованість за кредитом; 20720,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1440,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили в загальному порядку відповідно до ст.223 ЦПК України.

Суддя