Вирок № 67637516, 03.07.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4320/17

Провадження №1-кп/359/334/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пустовіт А.Б.,

за участю прокурора Височина О.О., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду обєднані кримінальні провадження №12017110100000879, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2017 року, та №12017110100000494, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2017 року, що надійшли до суду з обвинувальними актами, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

03.03.2017 р. приблизно о 03 год. 00 хв. (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1, перебуваючи на вулиці Героїв Майдану в селі Щасливе Бориспільського району Київської області, побачив три каналізаційні люки з чавунними кришками до них. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, усвідомлюючи те, що його дії носять протиправний та незаконний характер, допускаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пересвідчившись у тому, що за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрав три чавунні кришки з каналізаційних люків, загальною вартістю 1 546 грн. 00 коп., належні комунальному підприємству Щасливської сільської ради "Житлово-комунальному комбінату "Щасливський", які заховав на подвірї колишньої пилорами, яка знаходиться по вулиці Героїв Майдану. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 своїми протиправними діями спричинив комунальному підприємству Щасливської сільської ради "Житлово-комунальному комбінату "Щасливський" матеріальну шкоду в розмірі 1 546 грн. 00 коп.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Також ОСОБА_1 18.04.2017 р. близько 03 годин 00 хвилин вийшов з квартири свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, де відпочивав з друзями, та в під'їзді цього будинку, на першому поверсі побачив велосипед марки "ARDIS", синьо-білого кольору, належний ОСОБА_3. Після цього у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел 18.04.2017 р. близько 03 год. 05 хв. ОСОБА_1, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, викрав велосипед марки "ARDIS" синьо-білого кольору, належний ОСОБА_3 Після чого, з місця скоєння злочину зник, заволодівши, таким чином зазначеним майном, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1763,00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, часу скоєння злочину, завданих матеріальних збитків потерпілим).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначених злочинів визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Зазначив, що викрадене майно повернуто власникам в повному обсязі, а викрадення вчинив за скрутного матеріального становища, та відсутності постійної роботи. Також зазначив, що зараз він офіційно не працевлаштований, однак працює різноробочим по озелененню у приватного підприємця.

Показав, що він дійсно 3 березня 2017 р. близько 03:00 год. перебував в с. Щасливе Бориспільського району по вулиці Героїв Майдану, де побачив каналізаційні люки з чавунними кришками до них. В цей час у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме даних чавунних кришок, з метою особистого збагачення. Так, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він підійшов до одного каналізаційного люку, зняв з нього чавунну кришку, потім ще до двох, з яких також зняв чавунні кришки. Знявши три чавунні кришки з каналізаційних люків, він поніс їх на подвірї колишньої пилорами, яка знаходиться по цій же вулиці, та сховав там їх у якомусь підсобному приміщенні. Після цього з місця вчинення злочину втік. В подальшому викрадене майно він повернув власнику комунальному підприємству Щасливської сільської ради "Житлово-комунальному комбінату "Щасливський".

Крім того, показав, що 18.04.2017 р. він перебував вдома у свого знайомого ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, де вони відпочивали разом з друзями. Близько 03 год. 05 хв., він вирішив йти додому. Вийшовши з квартири, в під'їзді цього будинку, на першому поверсі, він побачив велосипед марки "ARDIS", синьо-білого кольору. В цей час у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення. Так, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він викрав вищезазначений велосипед. Після цього він вийшов з даного будинку разом з викраденим велосипедом. В подальшому викрадене майно він повернув власнику ОСОБА_3

Зазначив, що розумів значення своїх дій, та те, що скоює таємне викрадення чужого майна повторно.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у справі.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані:

- за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні, ОСОБА_1 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим у відсутності інших осіб. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. ОСОБА_1 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. В результаті них він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном. Таким чином, вчинені обвинуваченим злочини є закінченими.

ОСОБА_1 вчинив два злочини проти власності. Перша крадіжка була вчинена 03.03.2017 р. та друга крадіжка 18.04.2017 р. У пункті 7 ППВСУ "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" № 7 від 04.06.2010 р. зазначено, що передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Тому, якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки. При цьому, якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й сукупність, вони відповідно до частини другої статті 33 КК повинні отримувати окрему кваліфікацію. У пункті 9 даної постанови передбачено, що у таких випадках перший злочин кваліфікується за частиною першою відповідної статті Особливої частини КК, а один чи декілька наступних за відсутності інших кваліфікуючих ознак за частиною другою цієї статті за ознакою вчинення його (їх) повторно. Таким чином, діяння вчинені ОСОБА_1 не є продовжуваним злочином, оскільки вони не обєднані єдиним злочином наміром, і кожен з цих злочинів має свою субєктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникав у нього щоразу перед вчинення окремого злочину. Крім того, за жоден з вищевказаних злочинів ОСОБА_1 не було засуджено. Таким чином, вчинені ОСОБА_1 діяння є окремими злочинами, які є предметом самостійної кримінально-правової оцінки, і потребують окремої кваліфікації, а тому в діяннях ОСОБА_1 міститься ознака повторності.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений:

- за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме за таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що помякшують та обтяжують покарання, у звязку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій визначених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив два умисних злочини середньої тяжкості.

Щодо наявності помякшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочинів.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.

Обвинувачений раніше не судимий, за місцем свого проживання характеризуються посередньо, оскільки схильний до вчинення правопорушень, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, має базову загальну середню освіту, хоча офіційно і не працевлаштований, однак на даний момент займається (неофіційно) суспільно корисною працею (працює різноробочим по озелененню у приватного підприємця), проживає разом зі своїми батьками та молодшою сестрою.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

Згідно поданих до суду матеріалів викрадене майно повернуто потерпілим. Як вбачається із заяви потерпілого ОСОБА_3 він жодних претензій до обвинувачуваного ні морального, ні матеріального характеру не має.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання за вчинення кожного злочину у виді позбавлення, у межах, ближчих до мінімальних, визначеного санкцією кримінального закону. При призначені остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України належить застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та його особу.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З урахуванням викладеного вище та особи обвинуваченого, а також відсутності тяжких наслідків від вчинення злочинів і претензій потерпілої сторони, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в два роки з визначенням відповідних обовязків судом.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 550 грн. 00 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 та ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обовязку: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2) на користь держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 550 (пятсот пятдесят) грн. 00 коп. витрат на залучення експерта.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили: чавунні каналізаційні кришки в кількості 3 одиниць, - залишити в користуванні КП Щасливської сільської ради «Житлово-комунальний комбінат «Щасливський»; велосипед синьо-білого кольору марки «Ардіс», - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_3.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк