Ухвала суду № 67636610, 06.07.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17372/15-ц Провадження №22-ц/773/848/17 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Категорія:81 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

06 липня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області Грушицький А.І., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 лютого 2016 року в справі за заявою ОСОБА_2 про виправлення описки,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 лютого 2016 року постановлено заяву ОСОБА_2 про виправлення описки вважати неподаною і повернути заявнику.

При поданні апеляційної скарги на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 лютого 2016 року ОСОБА_2 не сплатив судовий збір та подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.

Крім того, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу після закінчення встановленого законом строку, клопотання про поновлення цього строку не заявляв із зазначенням поважних причин пропуску строку оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою судді апеляційного суду Волинської області від 26 травня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 лютого 2016 року в даній справі була залишена без руху і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Копію вказаної ухвали ОСОБА_2 отримав 31 травня 2017 року та 1 червня 2017 року подав до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, до якої долучив копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3.

Ухвалою судді апеляційного суду Волинської області від 8 червня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовлено та продовжено строк для сплати судового збору.

Копія ухвали судді апеляційного суду Волинської області від 8 червня 2017 року направлена відповідачу 12 червня 2017 року та повторно направлена 22 червня 2017 року для виконання за вказаною ним в апеляційній скарзі адресою, однак вручена ОСОБА_2 не була і рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень повернулися до апеляційного суду Волинської області без вручення з відмітками «через не запит».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

На підставі наведеного та враховуючи, що за вказаною ОСОБА_2 адресою місця проживання він не отримує судових рішень, не повідомив суд про зміну місця проживання, приходжу до висновку про можливість застосування норми статті 77 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

ОСОБА_2, який подав апеляційну скаргу на судове рішення, протягом тривалого часу не вжив будь-яких заходів для виконання ухвали судді апеляційного суду від 8 червня 2017 року, не цікавився станом провадження в даній справі, не усунув недоліків апеляційної скарги, тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 297 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 лютого 2016 року в справі за заявою ОСОБА_2 про виправлення описки.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами надіслати ОСОБА_2.

Справу повернути до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя