Постанова № 67635575, 06.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017 року Справа № 904/2181/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2 від 27.06.2017 р.;

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017р. у справі № 904/2181/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ", м. Дружківка, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", м. Першотравенськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017р. у справі № 904/2181/17 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ" заборгованість у розмірі 56 100,00грн., 3% річних у розмірі 3 485,88грн., інфляційні у розмірі 28 025,93грн. та 1 521,78грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт вважає, що строк для оплати продукції в розумінні ст. 233 ЦК України не настав, оскільки позивач не надав відповідачу рахунок, що передбачено п. 4.3 Договору поставки. Таким чином, на думку апелянта, позивач не довів належними та допустимими доказами факт поставки продукції. В порушення п. 4.7 Договору на видаткових накладних, які додані до позовної заяви як доказ поставки товару, представником покупця не вказана дата приймання продукції. Невірне визначення дати поставки продукції тягне за собою негативні правові наслідки відповідно до ст. ст. 251-253 ЦК України у вигляді неможливого визначення певного періоду у часі, з яким повязується невиконання зобовязання по оплаті продукції у строк, передбачений Договором. Таким чином, підстави для стягнення з відповідача суму за поставлену продукцію та судових витрат відсутні.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить рішення господарського суду залишити без змін (а.с.73). Зазначає, що позивач довів належним чином факт поставки товару, тому відповідно до ст. 526, ч.1-2 ст. 625, ст. 629 ЦК України відповідач повинен оплатити суму основної заборгованості, інфляційні втрати та три відсотка річних на загальну суму 92 115, 28 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р. відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 27.06.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.06.2017р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у звязку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.06.2017р. визначено новий склад колегії суддів: Дармін М.О.(доповідач), судді: Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.

У судовому засіданні 27.06.2017р. оголошувалась перерва до 06.07.2017р.

У судовому засіданні 06.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

01.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ" (постачальник) укладено договір поставки №80-ПЗ-ДЦ (а.с. 7-15) , за умовами якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК - (далі - продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому договорі та специфікаціях, що є невід'ємними частинами до договору.

Згідно п.2.1. договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність, у відповідності до умов цього договору.

За п.4.1. договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

Пунктом 4.2. договору передбачено умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та застережень, які містяться у договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе усі витрати, повязані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки. У випадках, коли сторонами у специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватись положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до п.4.3. договору постачальник зобовязаний надати покупцю такі документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно - транспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обовязковій сертифікації); дозвіл Держгірпромнагляду (у випадку, якщо отримання цього документу обовязкове згідно норм діючого законодавства); інструкцію (керівництво) з експлуатації (якщо цей документ передбачений); технічну документацію, передбачену п.2.4. договору. Документи (крім податкових накладних) постачальник зобовязується надати покупцю разом з поставленою продукцією. Крім того, одночасно з продукцією постачальник (який не є виробником продукції) повинен надати покупцю копії документів, які підтверджують походження продукції (довіреності або витяги з книги виданих довіреностей на отриману продукцію, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажних автомобілів), які були надані постачальнику, у свою чергу, за умов придбання продукції у своїх контрагентів. Якщо продукція, яка поставляється, ввезена на митну територію України (виробник продукції не є резидентом України), постачальник зазначає код УКТВЕД продукції, номер та дату митної декларації, за якою здійснювалось митне оформлення продукції, ввезеного на митну територію України, в первинних документах (податкових накладних, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних), також надає сертифікати, копії митних декларацій, документи, які визначають країну походження продукції та містять дані про УКТВЕД та митне декларування.

За п.4.5. договору покупець має право притримати оплату за продукцію у разі ненадання та/або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання або передання яких постачальником є обовязковим в силу договору, при цьому покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Відповідно до п.4.7. договору датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. За умови поставки автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній.

Згідно п.4.8. договору зобовязання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки у належній якості, комплектності, асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору.

Зобовязання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.

За п.4.9. договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з дати поставки продукції.

Відповідно до п.5.2. договору ціни на поставлену продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Договір згідно п.8.1. набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобовязань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2016р. включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовязань за договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Специфікацією від 01.12.2014р. сторони узгодили найменування, кількість, ціну, вартість, умови та строки поставки продукції (а. с. 16).

Відповідно до видаткової накладної №224 від 02.12.2014р., яка підписана сторонами без будь-яких зауважень, на виконання умов договору № 80-ПЗ-ДЦ від 01.12.2014р. позивач поставив відповідачу продукцію на суму 56100,00грн. (а.с.17).

Продукція отримана представником відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності № 1275, яка видана на отримання 19.10.2016р. відповідач отримав претензію позивача про сплату заборгованості (а.с.27), однак відповіді не надав, вимогу не виконав.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №80-ПЗ-ДЦ від 01.12.2014р. згідно видаткової накладної №224 від 02.12.2014р. складає 56 100,00грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі довідкою позивача за №25 від 21.03.2017р. (а.с.28), та підлягає до стягнення.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 2 статті 666 Цивільного кодексу України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів відмови ним від договору та повернення товару через ненадання йому ,передбачених умовами п. 4.3 Договору документів.

Пунктом 2 Специфікації до Договору №80-ПЗ-ДЦ від 01.12.2014р. , яка є невідємною частиною Договору, сторони визначили умови оплати: оплата проводиться на поточний рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки продукції.

З урахуванням вищевикладеного доводи апеляційної скарги про необхідність обрахування дати поставки продукції з дати виставлення рахунку та надання документів передбачених умовами договору відхиляються як необґрунтовані .

Розглядаючи доводи апеляційної скарги про помилковість висновків місцевого господарського суду в частині встановлення дати поставки продукції датою виписки видаткової накладної № 224 від 02.12.2014р., колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до видаткової накладної № 224 від 02.12.2014р. (а. с. 17) представник відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності № 1275 від 25.11.2014р. (а. с. 18) отримала тридцять пять одиниць.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідачем не оспорюється факт отримання його представником ОСОБА_2 продукції визначеної в Видатковій накладній № 224 від 02.12.2014р..

Доказів отримання ОСОБА_2 вищезазначеної продукції в будь-яку іншу дату апелянт не надав, що дає підстави колегії суддів погодитися з висновком місцевого господарського суду, який визнав датою поставки продукції дату видання видаткової накладної, а саме 02.12.2014р. і відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги як непідтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначалося вище, специфікацією від 01.12.2014р., яка є невід'ємною частиною договору, визначено умови оплати саме за поставку продукції на суму 56 100,00грн.: оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки продукції.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вищевикладеного та положень ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію 02.02.2015р., однак, як вбачається із матеріалів справи, цього не зробив, а тому висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і законним, а доводи апеляційної скарги щодо помилковості встановлення місцевим господарським судом дати поставки продукції відхиляються, як такі, що суперечать фактично встановленим обставинам справи.

Перевіривши у відповідності до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, колегія суддів визнала вірним розрахунок 3% річних ( 3 485,88 грн.) та інфляційних (28 025,93 грн.).

Решта доводів апеляційної скарги позивача не спростовує зазначених висновків.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017р. у справі № 904/2181/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017р. у справі № 904/2181/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 10.07.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя Е.В.Орєшкіна