Ухвала суду № 67635514, 10.07.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" липня 2017 р. Справа № 925/829/17

Суддя Господарського суду Черкаської області Єфіменко В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінтех" м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" м.Черкаси

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінтех" (далі - позивач) 209800 грн. 35 коп. боргу; 107710 грн. 92 коп. пені та 9794 грн. 51 коп. 3% річних за неналежне виконання зобов’язань по грошових розрахунках по договору поставки від 27.05.2015 № 516-411.

Одночасно позивач просить в резолютивній частині позову: «забезпечити позов накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, в межах ціни позову».

Ст.66 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою сторони, має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд бере до уваги, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За приписами Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявник не надав суду доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно відповідача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а задоволення заяви по суті буде тотожним задоволенню позову.

За приписами підпункту 3 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте, доказ сплати судового збору за забезпечення позову у надісланих до суду позовних матеріалах відсутній.

Керуючись ст. ст.66, 67 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову – відмовити повністю.

Суддя Єфіменко В.В.