Ухвала суду № 67634956, 04.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.07.2017Справа № 910/13307/13За скаргою Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»

на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі №910/13307/13

за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл»

про стягнення боргу та штрафних санкцій

Суддя: Демидов В.О.

Представники сторін:

від скаржника (позивача) - Шерстюк Т.В. (дов. №369 від 30.06.2017);

від відповідача - не з'явився;

від ВДВС - не з'явився.

встановив :

Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл» про стягнення заборгованості у розмірі 392 768,86 грн., з яких: 15 900,00 грн. боргу, 121,54 грн. - 3% річних за порушення грошового зобов'язання, 15,90 грн. - інфляційних витрат, 32 231,42 грн. - штрафних санкцій у вигляді пені, 344 500,00 грн. - неустойки відповідно до п. 7.6 Договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2013, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013, позовні вимоги Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл» на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» заборгованість в розмірі 15 900 грн. 00 коп., пеню в розмірі 6 229 грн. 32 коп., індекс інфляції в розмірі 15 грн. 90 коп., три проценти річних в розмірі 121 грн. 54 коп., а також судовий збір в розмірі 447 грн. 75 коп.

На виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ №910/13307/13 від 13.01.2014.

10.04.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, яка була надіслана до суду через відділення поштового зв'язку 06.04.2017, тобто в строк, передбачений законом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2017 суддею Мудрим С.М. скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на бездіяльність державного виконавця повернуто скаржнику без розгляду.

03.05.2017 (27.04.2017 відповідно до опису вкладення у цінний лист) Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» повторно звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої просить:

- визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві незаконним та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 07.03.2017 за виконавчим провадженням №52354777, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 07.03.2017;

- зобов'язати начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийняти до виконання та виконати виконавчий документ - наказ господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. №910/13307/13 про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р. у справі №910/13307/13.

Скарга обґрунтована неправомірним, на думку позивача, поверненням виконавчого документа стягувачу від 07.03.2017 за виконавчим провадженням №52354777

Крім того разом зі скаргою Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» подано клопотання про поновлення строку на подання скарги.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/1518 від 03.05.2017 у зв'язку із відпусткою судді Мудрого С.М. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13307/13, за результатом проведення якого скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі №910/13307/13 передано для розгляду судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2017 скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві призначено до розгляду на 23.05.2017.

З огляду на вказане вище, скарга на бездіяльність державного виконавця прийнята до розгляду, причини пропуску строку судом визнано поважними та поновлено строк на подання скарги до суду.

19.05.2017 представником Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві через загальний відділ суду подано копію матеріалів виконавчого провадження №52354777, а також заперечення на скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відповідно до змісту яких проти поданої скарги заперечує та просить відмовити в її задоволенні.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2017, враховуючи неявку представників відповідача та Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, невиконання відповідачем вимог ухвали суду про призначення скарги до розгляду, розгляд скарги відкладено на 04.07.2017.

12.06.2017 представником Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві через загальний відділ діловодства суду подано додаткові докази для долучення до матеріалів скарги.

04.07.2017 позивач (скаржник) через загальний відділ діловодства суду подав пояснення по скарзі.

У судове засідання 04.07.2017 з'явився представник позивача (скаржника), скаргу підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідача та Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не з'явилися у судове засідання 04.07.2017, причини неявки суду не повідомили, про розгляд скарги були належним чином повідомлені.

Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 121-2 ГПК України у відсутності представників відповідача та Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши документи і матеріали, які знаходяться в матеріалах справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення скарги, суд вважає, що у скарзі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2013, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013, позовні вимоги Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл» на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» заборгованість в розмірі 15 900 грн. 00 коп., пеню в розмірі 6 229 грн. 32 коп., індекс інфляції в розмірі 15 грн. 90 коп., три проценти річних в розмірі 121 грн. 54 коп., а також судовий збір в розмірі 447 грн. 75 коп.

На виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ №910/13307/13 від 13.01.2014.

27.09.2016 старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, керуючись ст. ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови), винесено постанову № 52354777 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва №910/13307/13 від 13.01.2014 про стягнення з ТОВ «Дімеойл» боргу в розмірі 22 714,51 грн., встановлено боржнику строк на самостійне виконання, копію постанови направлено боржнику для виконання та стягувачеві для відома.

Крім того, оскільки у заяві про відкриття виконавчого провадження представник стягувача просив накласти арешт на майно боржника, 27.09.2016 державним виконавцем, керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови), винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника ТОВ «Дімеойл» у межах суми звернення стягнення 22 714,51 грн.

Постанова про відкриття виконавчого провадження , яка була направлена боржнику, повернулася до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В порядку примусового виконання наказу господарського суду м. Києва №910/13307/13 від 13.01.2014 державним виконавцем було встановлено наступне.

Згідно відповіді ДФС України встановлено, що боржником відкрито 8 рахунків в АТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «КБ «Глобус», проте, згідно відомостей, які містяться на сайті НБУ та ФГВФО, АТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «КБ «Глобус» перебувають в стадії ліквідації та не здійснюють банківську діяльність, у зв'язку із чим накласти арешт та звернути стягнення на кошти боржника, щ знаходяться на рахунках у вказаних банківських установах, не було можливості.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України було встановлено, що за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника було встановлено, що за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

Виходом державного виконавця за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 3/5, - боржника та належного йому майна не розшукано, що підтверджується актом державного виконавця від 28.02.2017.

Згідно з актом державного виконавця від 07.03.2017 встановлено, що у боржника відсутнє майно та кошти, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, а тому наявні підстави для повернення виконавчого документу стягувачеві.

Враховуючи вищевикладене, 07.03.2017 державним виконавцем, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

За приписами п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент винесення зазначеної постанови, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 5 зазначеної статті визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.2 зазначеної статті Закону, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Проте зазначеною частиною закону визначено саме права державного виконавця в ході здійснення виконавчого провадження, надані виконавцю для забезпечення виконання судових рішень у примусовому порядку, які виконавець використовує на власний розсуд, виходячи з доцільності вжиття певних заходів у конкретному виконавчому провадженні, а не обов'язок вжиття зазначених заходів, відтак суд приходить до висновку, що державним виконавцем було вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення.

Крім того, суд зазначає, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини 1 цієї статті, виконавець складає акт.

Як зазначалося вище, 07.03.2017 державним виконавцем, керуючись ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», складено відповідний акт, проте Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено направлення вищевказаного акту державного виконавця стягувачу разом із постановою про повернення виконавчого документа стягувачу.

Доводи скарги щодо несвоєчасного направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не впливають на правильність винесення вказаної постанови та не можуть бути підставою для її скасування.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, а також не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК. Разом з тим суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, скарга Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, відмовити.

Суддя В.О.Демидов