Рішення № 67634724, 06.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.2017 Справа №905/1406/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Добропілля, м. Білозерське

про стягнення штрафу у розмірі 35090,00грн.

Представники сторін:

від позивача : Хлабистін Д.М. - за довірністю

від відповідача: ОСОБА_1

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Добропілля, м. Білозерське про стягнення штрафу у розмірі 35090,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у грудні 2016 року зі станції Легендарне Донецької залізниці відповідач згідно залізничної накладної №53270641 у вагоні №67569947 відправив вантаж вугілля кам'яне, на станцію Каховка Одеської залізниці, але на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 35090,00грн., який він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.06.2017 порушено провадження по справі № 905/1406/17.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, проти зменшення штрафу позивач заперечив.

Відповідач у відзиві, якій надійшов до суду 06.07.2017, та в судовому засіданні просив суд зменшити розмір штрафу.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

22.12.2016 зі станції зі станції Легендарне Донецької залізниці відповідач згідно залізничної накладної №53270641 у вагоні №67569947 відправив вантаж вугілля кам'яне, на станцію Каховка Одеської залізниці.

При оформленні залізничної накладної №53270641 у вагоні №67569947 відповідачем вказано масу вантажу - 67000кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на автомобільних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом відправник.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

З огляду на положення статей 11 ЦК України та 174 ГК України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (попутна станція) проведено перевірку маси вантажу під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №67569947 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №822 від 24.12.2016.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт РА №015924/652/19 від 24.12.2016, в якому зазначено, що проведено контрольне зважування вагона №67569947 на справних 150-т електронно-тензометричних вагах №032 (повірка 15.01.2016). Фактично маса брутто склала 84000кг, тара вагону з перевізного документу 23100кг, вага нетто 60900кг, що менше ваги вказаної в документі на 6100 кг. Навантаження нижче бортів вагона на 60 см, марковано вапном, поглиблень немає, маркування не порушене. Торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. Вагон у технічному стані справний.

Комерційний акт попутною станцією складено з дотриманням чинного законодавства.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.12.2012, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 15.01.2016.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт РА №015924/652/19 від 24.12.2016 підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1.Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.

Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Наведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідають положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів ( стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №67569947 складає 7018,00 грн.

До стягнення заявлений штраф у розмірі 35090,00 грн., який розрахований арифметично вірно.

Щодо наданого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Аналогічну позицію наведено у постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2015 по справі №922/3496/14.

За приписами п.6 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Також, судом прийнято до уваги, що відповідач здійснює свою господарську діяльність в м. Добропілля, Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції.

При цьому, події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у зв'язку з цими обставинами, загальновідомі та додаткового підтвердження не вимагають.

На підставі вищенаведеного, та з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагону не перевищувало його вантажопідйомність та не загрожувало безпеці руху на залізниці, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права, що передбачено ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафу до 2 провізних плат, а саме до 14036,00 грн.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.

На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Добропілля, м. Білозерське про стягнення штрафу у розмірі 35090,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Добропілля, м.Білозерське (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро (49602, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу у розмірі 14036,00 грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 1600,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 06.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення Повний текст рішення буде складено та підписано 10.07.2017. Повний текст рішення підписано 10.07.2017.

Суддя Г.Є. Курило