Рішення № 67634711, 04.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2017 Справа № 905/1336/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", м. Маріуполь

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман

про стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4467,97 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2- за довіреністю.

Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман про стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4467,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вагон №56258148 з вантажем на станцію Сартана Донецької залізниці прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом БА №751385/647 від 12.06.2016. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені збитки має нести перевізник.

Ухвалою від 16.06.2017 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/1336/17.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, через канцелярію суду 04.07.2017 надав додаткові документи по справі.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

04.06.2016 зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вантажовідправник) відправлено ПАТ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ" (вантажоодержувач) згідно накладної №48632996 у вагоні №56258148 вантаж концентрат вугільний, марки Г, О-100, вологість 7%.

При оформленні залізничної накладної №48632996 у вагоні №56258148 відповідачем вказано масу вантажу 69000кг, тара 22400кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції Красноармійськ Донецької залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №56258148 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №46064 від 08.06.2016.

На підставі попутного акту загальної форми №46064 від 08.06.2016 на станції Сартана Донецької області (станція призначення) складено комерційний акт БА №751385/647 від 12.06.2016, в якому зазначено, що здійснено комісійне переважування вагону №56258148, відповідно до якого, вантаж концентрат вугільний, на справних 150-т, повірених 08.09.2015 вагах вантажоодержувача. За документом значиться: брутто не вказано, тара - 22400 кг., нетто - 69000 кг., фактично виявилось: брутто 87000кг, тара 22400кг, нетто 64600кг, що менше ваги, вказаної у документі на 4400кг.

У комерційному акті БА №751385/647 від 12.06.2016 у розділі Д також відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Вантаження у вагоні вище рівня бортів на 20см, горбоподібна, вкатана, маркірована посередині подовжньою борозною. Над 1,2 люками мається виїмка 300смХ280смХ50см, порушена маркіровка. Вагон бездвірний, люка закриті. Технічно справний. Течі вантажу немає.

Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.

Таким чином, комерційним актом БА №751385/647 від 12.06.2016 встановлено, що недостача у вагоні №56258148 складає 4400кг.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути з відповідача 4467,94грн. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем на підставі рахунку №0406-2 від 04.06.2016 вартість 1 тони вугільної продукції складає 1479,45грн. з ПДВ.

Однак, зазначений рахунок є рахунком не відправника товару, а ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ".

В процесі розгляду справи позивачем надано акт прийому-передачі вугільної продукції від 04.06.2016 згідно договору №УПр14/32 від 28.02.2014, що засвідчує передання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" Публічному акціонерному товариству "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", у тому числі вантаж за залізничною накладною №48632996 від 04.06.2016 у загальній кількості 1637 тон та рахунок №0406-2 від 04.06.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" на загальну суму до сплати 2421861,12грн. з ПДВ, із визначенням постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", вантажовідправника ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦОФ", платник - ПАТ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ".

В матеріалах справи наявні докази оплати позивачем рахунку №0406-2 від 04.06.2016.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка вантажовідправника ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" №11/1681 від 03.07.2017, підписана генеральним директором та начальником відділу економіки та фінансів, з якої вбачається, що вартість 1 тони вугільної продукції, відвантаженої ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (станція Добропілля Донецької залізниці) на адресу ПрАТ "МК "Азовсталь" (станція Сартана Донецької залізниці) за накладною №48632996 від 04.06.2016 складає 1605,26грн. з ПДВ.

З огляду на таке, суд приймає вищевказану довідку як документ відправника, що підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу у розумінні ч.1 ст.115 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 2 % маси нетто вантажу.

У графі 20 залізничної накладної №48632996 від 04.06.2016 найменування вантажу зазначено, що спірний вантаж навал, концентрат вугільний, марки Г, О-100, висота шапки 200мм, вологістю -7%, а отже, цілком обґрунтованим у даному випадку є висновок про те, що вантаж був завантажений для подальшого перевезення у вологому стані.

За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2%.

За даними комерційного акту БА №751385/647 від 12.06.2016, недостача у вагоні №56258148 складає 4400кг.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4467,97грн.

Судом перевірено розрахунок недостачі вантажу та встановлено, що позивач не вірно визначив в розрахунку вартість 1 тони вугільної продукції, оскільки згідно довідки №11/1681 від 03.07.2017 вартість складає 1605,26грн. з ПДВ, проте, позивач визначив суму вартості за рахунком ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", яка складає 1479,45грн. з ПДВ.

Суд зробив розрахунок збитків у вигляді нестачі та встановив, що позивач не вірно розрахував суми недостачі. За розрахунком суду нестача склала 4847,89грн.:

69000 кг Х 2% = 1380 кг; 4400 кг - 1380 кг = 3020 кг (3,20т); 3020кг х 1605,26/1000 = 4847,89 грн., де:

69000 кг - маса нетто у вагоні,

4400 кг - розмір недостачі за комерційним актом БА №751385/647 від 12.06.2016,

1380 кг - норма природної втрати,

1605,26 грн. - вартість 1 т спірного вантажу з ПДВ.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, то суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, у сумі 4467,97грн.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", м. Маріуполь до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман про стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4467,97 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця (84440, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191158) збитки, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4467,97грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 10.07.2017. Повний текст рішення підписано 10.07.2017

Суддя Г.Є. Курило