Рішення № 67634470, 04.07.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2017 Справа № 904/6773/17За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпро

до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, м. Дніпро

про стягнення 1 057,99 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 112,47 грн. пені, 12,35 грн. 3% річних, 39,60 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №216юр від 30.12.2016, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №3 від 03.07.2017, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Дніпропетровського окружного адміністративного суду заборгованості на загальну суму 1 224,41 грн., з яких:

- 1 057,99 грн. заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у грудні 2016;

- 112,47 грн. пеня за період з10.01.2017 по 31.05.2017;

- 12,35 грн. 3% річних за період з 10.01.2017 по 31.05.2017;

- 39,60 грн. інфляційні втрати за період з лютого по квітень 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу № 09420YMWA4AB016 від 01.01.2016 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг за актом № ДНГ74085722 від 31.12.2016 на суму 1 057,99грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 з призначенням її до розгляду на 04.07.2017.

У судовому засіданні 04.07.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 Дніпропетровський окружний адміністративний суд (далі - споживач, відповідач) заявою - приєднання № 09420YMWA4AB016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2498 (далі - договір), на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (далі - оператор ГРМ, позивач) в мережі Інтернет за адресою: dbgor.104.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності Газета "Заря-город" № 52 від 30.12.2015, приєднався до умов договору з персоніфікованими даними.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем затвердженого Постановою Національної комісії; що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494).

Загальна ціна договору - 3 340,70 грн., вартість тарифу (на послуги з розподілу природного газу) - 560,52 грн. (з урахуванням ПДВ) за 1 000м3 , обсяги розподілу природного газу - 5,96 м3 , строк надання послуги - з 01.01.2016.

Пунктом 1.1. типового договору передбачено, що цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до п.1.3. типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п.1.4. типового договору:

- Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи в особі Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", що здійснює розподіл природного газу;

- Споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ.

За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п.2.1. типового договору).

Згідно п.6.6. типового договору, надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На виконання умов договору, позивач у грудні 2016 року надав відповідачу послуги з розподілу природного газу у обсязі 1,706 тис. м. куб., а відповідач прийняв такі послуги на загальну суму 1 057,99 грн., що підтверджується актом наданих послуг з розподілу природного газу №ДНГ74085722 від 31.12.2016 (а.с.16).

Згідно п.6.1. типового договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п.6.3. типового договору).

У п.6.4. типового договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з розподілу природного газу, що є причиною виникнення спору.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за послуги розподілу природного газу у грудня 2016 року складає 1 057,99 грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно умов договору, строк оплати послуг розподілу природного газу є таким, що настав.

Доказів оплати послуг розподілу природного газу у сумі 1 057,99 грн. сторони не надали.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 057,99 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до 8.2. типового договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем здійснено нарахування пені за період з 10.01.2017 по 31.05.2017 на загальну суму 112,47 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що він є правильним. На підставі вищевикладеного позовні вимоги позивача щодо стягнення 112,47 грн. пені є обґрунтованими.

Згідно з частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При прийнятті судом рішення щодо зменшення розміру пені, судом враховано той факт, що позивачем не надано доказів того, що він зазнав будь-яких збитків в наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору.

На підставі вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені до 50,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% та інфляційних втрат, за визначений позивачем період, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 12,35 грн. та інфляційних втрат у сумі 39,60 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 49 049,00 грн., з яких основний борг у сумі 1 057,99 грн., пеня у сумі 50,00 грн., 3% річних у сумі 12,35 грн., інфляційні втрати у сумі 39,60 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд вважає необхідним зазначити наступне. У разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судові витрати у справі у сумі 1 600,00 грн. судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, будинок 4, ідентифікаційний код 34824364) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, будинок 5, ідентифікаційний код 20262860) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у грудні 2016 у сумі 1 057,99 грн., пеню у сумі 50,00 грн., 3% річних у сумі 12,35 грн., інфляційні втрати у сумі 39,60 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 600,00 грн., видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2017.

Суддя ОСОБА_3