Ухвала суду № 67634453, 10.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 липня 2017 року Справа № 913/13/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.,перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Успіх"на постановуДонецького апеляційного господарського судувід12.04.2017у справі№ 913/13/17Господарського судуЛуганської областіза позовомПриватного підприємства "Успіх"до1. Сєвєродонецької міської ради 2. Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" 3. Луганської обласної спілки споживчих товариствпроскасування рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Із рішення Господарського суду Луганської області від 07.03.2017, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017, вбачається, що судами вирішено спір про скасування рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій повністю.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до положень частини 4-ї ст.111 наведеного кодексу до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч.2 ст. 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата у 2016 році визначена станом на 01.01.2016 у місячному розмірі 1378 гривень.

Згідно ч.1 ст. 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, та передбачає, що обрахування розміру сплати судового збору здійснюється особою, яка звертається у суд із відповідною заявою, скаргою.

Приписами статті 6 частини 3-ї цього Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, якщо особа оскаржує судове рішення, прийняте за результатами розгляду позову, судовий збір має сплачуватися з кожної вимоги немайнового характеру.

Таким чином обрахування судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду має здійснюватися із обрахунку 120 % від 1378 гривень за кожну вимогу немайнового характеру.

Із аналізу квитанції №22 від 03.05.2017 на суму 4744,80 грн. вбачається, що судовий збір сплачено не із кожної вимоги немайнового характеру, а отже не у встановленому розмірі, відтак касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 2 цього Закону платником судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Таким чином цією нормою прямо передбачено, що платником судового збору є особа, яка звертаються до суду, чи особа, стосовно якої ухвалене судове рішення.

У доданій до касаційної скарги квитанції від 03.05.2017 на суму 4744,80 грн. зазначено, що судовий збір із касаційної скарги сплачено ФОП ОСОБА_1, а не Приватним підприємством "Успіх", що звернулося до суду із касаційною скаргою і стосовно якого ухвалене судове рішення, отже вказана квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору. Дана обставина крім вказаної квитанції підтверджується довідкою Вищого господарського суду України від 06.07.2017 від 09.03-02/2056/17.

За вказаних обставин касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до приписів статті 1113 частини 3-ї Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Таким чином у разі повторної подачі касаційної скарги судовий збір має бути сплачено з урахуванням наведених норм права.

Керуючись статтею 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Успіх" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі Господарського суду Луганської області №913/13/17 повернути особі, що її подала.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук