Постанова № 67634416, 21.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року Справа № 910/26902/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Мартекс-Ленд", м. Дніпрона постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 рокуза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро-Плюс", м. Київпрозаміну боржника у господарському провадженні на стадії виконання рішення суду у справігосподарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартекс-Ленд", м. ДніпродоТовариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", м. Київпростягнення сумита за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Мартекс-Ленд", м. Дніпропровизнання недійсним договору купівлі-продажу

за участю представників

позивача первісним позовом: Богун В.П.,

відповідача первісним позовом: Шевченко Т.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартекс-Ленд" (далі за текстом - ТОВ "Мартекс-Ленд") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю"Унірем-Ойл" (далі за текстом - ТОВ "Унірем-Ойл") про стягнення 1 000 000 грн.

ТОВ "Унірем-Ойл" звернулось до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ТОВ "Мартекс-Ленд" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № Р-12/08/1 від 08.12.2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року первісний позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з ТОВ "Унірем-Ойл" на користь ТОВ "Мартекс-Ленд" основний борг в розмірі 1 000 000 грн. та судовий збір; в задоволенні зустрічного позову - відмовлено повністю.

16.08.2016 року від товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" (далі за текстом - ТОВ "Унірем-Агро-Плюс") до господарського суду міста Києва надійшла заява про заміну боржника на стадії виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року заяву ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" про заміну сторони виконавчого провадження за наказом від 16.08.2016 року у справі № 910/26902/15 задоволено; замінено ТОВ "Унірем-Ойл" у справі № 910/26902/15, що перебуває на стадії виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року про стягнення з ТОВ "Унірем-Ойл" на користь ТОВ "Мартекс-Ленд" боргу у розмірі 1 000 000 грн. його правонаступником -ТОВ "Унірем-Агро-Плюс".

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що заміна ТОВ "Унірем-Ойл" його правонаступником - ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" відповідає нормам чинного законодавства України.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Мартекс-Ленд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник ТОВ "Мартекс-Ленд" просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а представник ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно з п. 1.1 Статуту ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" його утворено шляхом виділу частини прав та обов'язків від ТОВ "Унірем-Ойл" відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до п. 1.6 Статуту ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" у зв'язку з виділом частини прав та обов'язків від ТОВ "Унірем-Ойл" товариству передаються наступні права та обов'язки, що виникають або в подальшому можуть виникнути, зокрема, з рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/26902/15 на суму основного боргу у розмірі 1 000 000 грн. і судового збору у розмірі 15 000 грн. та виконавчих проваджень, відкритих на виконання цього рішення.

Згідно з п. 2.1 Статуту ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" товариство є юридичною особою; товариство набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації; товариство створюється на невизначений строк.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 30.01.2017 року № 1002087127 вбачається, що станом на 12.10.2016 року ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" є правонаступником ТОВ "Унірем-Ойл"; дані про реєстраційні дії: державна реєстрація юридичної особи шляхом виділу - 14.07.2016 року.

Крім того, ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" до заяви про заміну боржника у господарському провадженні на стадії виконання рішення суду додано копію акта приймання-передачі майна прав та обов'язків на баланс ТОВ "Унірем-Агро-Плюс", копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл" № 4 від 08.07.2016 року, копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро-Плюс", розподільчий баланс між ТОВ "Унірем-Ойл" та ТОВ "Унірем-Агро-Плюс".

Положеннями ст. 109 Цивільного кодексу України передбачено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб; після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс; суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс; юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу; юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу; якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно; якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником; для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Зазначеною правовою нормою передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших випадках, в тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. ст. 512, 520 Цивільного кодексу України); у разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав, якщо інше не встановлено договором або за законом (ст. 514 Цивільного кодексу України); при цьому, якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (ст. 23 ГПК України); процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення (п. 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміна сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника, підписання розподільчого балансу, складання якого є обов'язковим при виділі, дослідження розподільчого балансу, Статут ТОВ "Унірем-Агро-Плюс", встановлення факту переходу прав та обов'язків від ТОВ "Унірем-Ойл" ТОВ "Унірем-Агро-Плюс".

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо заміни ТОВ "Унірем-Ойл" його правонаступником - ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" та вважає дану процесуальну дію такою, що відповідає нормам чинного законодавства України.

Посилання позивача на положення ст. 520 Цивільного кодексу України правомірно не прийнято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки в даному випадку не мало місце укладення правочину про заміну боржника у зобов'язанні, а натомість відбулась заміна сторони виконавчого провадження за наказом від 16.08.2016 року у справі № 910/26902/15, а саме: замінено ТОВ "Унірем-Ойл" у справі № 910/26902/15, що перебуває на стадії виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року про стягнення з ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" на користь ТОВ "Мартекс-Ленд" боргу у розмірі 1 000 000 грн. його правонаступником - ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" згідно зі ст. 25 ГПК України.

Також судами попередніх інстанцій вірно відзначено, що твердження скаржника про те, що ТОВ "Унірем-Агро-Плюс" отримало тільки обов'язки від ТОВ "Унірем-Ойл", спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актом приймання-передачі майна прав та обов'язків на баланс ТОВ "Унірем-Агро-Плюс", протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Ойл" № 4 від 08.07.2016 року, протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро-Плюс", розподільчим балансом між ТОВ "Унірем-Ойл" та ТОВ "Унірем-Агро-Плюс", Статутом ТОВ "Унірем-Агро-Плюс".

До того ж, відповідно до положень ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що інші доводи ТОВ "Мартекс-Ленд", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій та вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді і обгрунтовано ним відхилені.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року у справі № 910/26902/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.А. Корсак