Постанова № 67634390, 26.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року Справа № 902/232/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О.,розглянувши матеріали касаційнихскаргпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" напостанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2017у справі№ 902/232/16 господарського суду Вінницької областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"допублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" простягнення 685 609,21грн. за участі представників сторін:

від позивача - Севрук В.О.,

від відповідача - Волощук П.Ю.,

У С Т А Н О В И В:

21.03.2016 публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулися до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення 685 609,21грн. заборгованості за надані у грудні 2015 року послуги балансування обсягів природного газу згідно договору транспортування природного газу №1512000699 від 17.12.2015.

09.11.2016 рішенням господарського суду Вінницької області (судді Матвійчук В.В., Колбасов Ф.Ф., Яремчук Ю.О.) позов задоволено, присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь публічного акціонерного товариства Укртрансгаз" 685 609,21грн. основного боргу та судові витрати.

23.03.2017 постановою Рівненського апеляційного господарського суду (судді Філіпова Т.Л., Розізнана І.В., Петухов М.Г.) рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення його резолютивної частини в іншій редакції: "позов публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково. Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 571 341,30грн. заборгованості за надані в грудні 2015 року послуги з балансування обсягів природного газу".

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, просили судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначали, що розбіжність в обсязі спожитого природного газу, яку позивач визначив як негативний небаланс, виникла через те, що за відсутності комерційного вузла обліку природного газу, кількість відібраного природного газу слід було розраховувати за даними попередніх трьох аналогічних періодів згідно вимог п.6 гл.4 р. ІІІ Кодексу газотранспортної системи.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" посилалися на неповне установлення апеляційним господарським судом фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.526, 530, 612 ЦК України, ст.ст.4-2, 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, та ухвалення незаконної постанови, яку просили скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Проаналізувавши касаційні скарги на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та задоволення скарги ПАТ "Укртрансгаз", виходячи з наступного.

В обгрунтування позову публічне акціонерне товариство Укртрансгаз" зазначили, що 17.12.2015 між ним як оператором та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" як замовником було укладено договір на транспортування природного газу № 1512000699, згідно з яким оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Позивачем було встановлено наявність у відповідача негативного місячного небалансу у грудні 2015 року в обсязі 72,101 тис. куб. м., що підтверджується службовою запискою Управління обліку реалізації та транспортування природного газу Центрального диспетчерського департаменту від 01.03.2016 року № 8717/64.

31.12.2015 позивач склав односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу № 12-15-1512000699-БАЛАНС на загальну суму вартості таких послуг 685 609,21 грн.

15.01.2016 позивач направив на адресу відповідача лист №374/12, яким повідомив останнього про надання йому послуг балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в грудні 2015 року в обсязі 72,101 тис. куб. м., надав акт про надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.12.2015 року №12-15-1512000699-БАЛАНС та рахунок №12-15-1512000699-БАЛАНС на оплату послуг балансування на загальну вартість таких послуг у розмірі 685 609,21 грн., який відповідачем сплачено не було.

Ухвалюючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за надані послуги балансування у грудні 2015 року, розмір яких має визначатися за формулою згідно п.9.2. договору з коефіцієнтом компенсації, що дорівнює 1,2 виходячи з того, що розмір негативного місячного небалансу за спірний період перевищив 5%. Тому дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 685 609,21грн. заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погодився із доводами відповідача про помилкове застосування коефіцієнту компенсації 1,2 з тих підстав, що розмір небалансу склав менше 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, тому слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1,0.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, які зроблені без з'ясування дійсних правовідносин сторін між сторонами у справі та, відповідно з невірним застосуванням норм діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу XI Кодексу замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою.

У відповідності до пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу небаланс це - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; алокація це - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.

Згідно п.8 глави 1 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

За приписами пунктів 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи. Відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування. Розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Судом першої інстанції установлено, що на виконання наведених нормативних приписів та умов пункту 11.4 договору позивач склав односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.12.2015 № 12-15-1512000699-БАЛАНС на оплату послуг балансування загальною вартістю 685 609,21грн., вирахувавши останню у відповідності до положень п.9.2. договору. Тому установивши, що обсяг небалансу в розмірі 72,101тис. куб. м. перевищує 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що застосування позивачем коефіцієнту компенсації 1,2 відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи.

Підсумовуючи викладене, висновок Рівненського апеляційного господарського суду про правомірність заявлених позивачем вимог лише у частині стягнення 571 341,30грн. не відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення господарського суду Вінницької області від 09.11.2016 у апеляційного господарського суду не було.

Доводи касаційної скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", які стосуються експлуатації вузла обліку газу на ГРС "Томашпіль" уже були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та правильно відхилені ним, оскільки матеріали справи свідчать, що в період з 23.12.2015 по 25.12.2015 ВОГ на вказаній станції був тимчасово виведений з експлуатації, унаслідок чого кількість відібраного газу визначалась відповідно до пунктів 4-6 глави 2 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи, що підтверджується актом коригування об'ємів природного газу від 26.12.2015. Отже порядок визначення вартості небалансу було дотримано позивачем при обчисленні вартості послуг балансування обсягів природного газу.

Відповідно до п.6 ст.111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції необгрунтованими, тому постанова від 23.03.2017 підлягає скасування, а рішення від 09.11.2016 - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" відхилити.

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Укртрансгаз" задоволити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 скасувати, а рішення господарського суду Вінницької області від 09.11.2016 у справі №902/232/16 залишити в силі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь публічного акціонерного товариства Укртрансгаз" 12 340,98грн. за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяЖ.О. Корнілова