Ухвала суду № 67633713, 27.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року м. Київ К/800/27241/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року

у справі №802/1018/16-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)

до Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (надалі - Калинівська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Калинівської ОДПІ від 29.06.2016 року №000010200 та від 29.06.2016 року №000009200.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій і прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ФОП ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем на підставі протоколу Хмільницького ВП ГУНП у Вінницькій області про адміністративне правопорушення від 06.02.2016 року серії ВІ №002305 прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року №000010200, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року №000009200, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято, відповідно до доводів контролюючого органу, внаслідок порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з огляду на продаж пива та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Зокрема, в протоколі від 06.02.2016 року серії ВІ №002305 про адміністративне правопорушення зазначено, що позивачем у магазині «Хуторок», за адресою: с. В. Митник, Перший пров. Леніна, 3, 05.02.2016 року приблизно о 13.00 год. здійснено продаж ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пива «Зіберт», ємністю 2,5 л., пива «Львівське», ємністю 0,5 л., та пачки сигарет «Бонд».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

За правилами ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790.

Згідно з п. 5 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При цьому матеріали правоохоронних органів повинні фіксувати факт вчиненого правопорушення, його опис, суб'єкта правопорушення та інші необхідні відомості.

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень відповідачем визначено протокол від 06.02.2016 року серії ВІ №002305 про адміністративне правопорушення, складений за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також письмові пояснення - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі зазначеного протоколу, продаж пива та тютюнових виробів неповнолітній особі відбувся 05.02.2016 року. Таким чином, в момент продажу заборонених товарів неповнолітній особі будь-якого документа, що зафіксував би вказаний факт, складено не було.

Також, судами з'ясовано, що позивач здійснює діяльність з реалізації товарів із застосуванням належним чином зареєстрованого та опломбованого реєстратора розрахункових операцій. Проте, контролюючим органом на підтвердження правомірності притягнення ФОП ОСОБА_1 до фінансової відповідальності не подано розрахункового документа, який би підтверджував факт реалізації нею 05.02.2016 року о 13.00 год. пива та тютюнових виробів.

За правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів судів попередніх інстанцій про те, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не доведено відповідачем належними та допустимими доказами.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ Т.М. Шипуліна