Ухвала суду № 67633563, 04.07.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1015/17

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

04 липня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Гребенюка Олега Васильовича

представника відповідача: Карповича Василя Миколайовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства Хмельницького приватного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2017 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд рішення суду першої інстанції залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №275 від 07.02.2017 року проведено фактичну перевірку АЗС по вул. Примакова 1/1 в м. Деражня, Деражнянського району, Хмельницької області, що належить дочірньому підприємству Хмельницького приватного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" щодо дотримання вимог Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) результати якої оформлено актом №0027/22/01/14/22786840 від 08.02.2017 року .

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 7, 10 ст. 3 Закону, а саме: суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку; 2) друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 року №0000911405, яким до позивача застосовано штрафні санкції відповідно до п.5 ст.17 Закону, за не створення контрольних стрічок в електронній формі та не передання по дротових або бездротових каналах зв'язку у загальній кількості 401 (чотириста одна) контрольної стрічки за період з 02.01.2016 по 06.02.2017 року в розмірі 68340 грн.

Вважаючи дії відповідача протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Відповідно до п. 7, 10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку та друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

У відповідності з п. 5 ст. 17 Закону передбачені фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Як встановлено судом першої інстанції, що контролюючим органом штрафні (фінансові) санкції розраховано наступним чином: 170,00 грн. х 401 контрольні стрічки = 68 140 грн.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що відповідальність встановлена за кожну нестворену в електронній формі "контрольну стрічку", а не "контрольні стрічки".

Положеннями ст. 2 Закону дане визначення терміну контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.

З аналізу вказаної норми слідує, що зазначена штрафна (фінансова) санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог закону щодо обов'язку суб'єкта господарської діяльності створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Не друкуючи або не створюючи в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення.

Дана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у Постанові від 16.03.2013 року у справі 21-89а13 та Вищого адміністративного суду України (ухвали від 07.08.2013 року по справі №K/800/33829/13 та від 17.03.2014 року по справі №К/800/42793/13).

За вчинення порушень, передбачені п. 5 ст. 17 Закону, відповідний орган державної податкової служби може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170,00 грн.) незалежно від кількості випадків не створення в електронній формі та не передання по дротових та бездротових каналах зв'язку контрольних стрічок.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставах, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України правомірність винесення податкового повідомлення - рішення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 21.02.2017 року №0000911405 в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 170 грн. за неподання до органів фіскальної служби звітності, пов'язаної із застосуванням РРО не була предметом апеляційного розгляду, оскільки в цій частині податкове повідомлення рішення відповідачем не оскаржувалось.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 липня 2017 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.