Ухвала суду № 67633425, 06.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14528/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Багрія К. В., представника відповідача Піонтковської А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ДП «Зовнішекономсервіс» - фірми маркетингу і зовнішьоекономічних зв'язків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.06.2016 р. № 0010161406 та від 23.06.2016 р. № 0010171406.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 06.07.2017 р. ДП «Зовнішекономсервіс» - фірми маркетингу і зовнішьоекономічних зв'язків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» замінено правонаступником: дочірнім підприємством «Зовнішекономсервіс».

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/8/12B1EC023, від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/11/11B1EC209, від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/10/11B1EC209, від 18.09.2014 р. № DPRO 030-1414/13/11B1EC203/12B1EC036, від 17.02.2015 р. № DPRO 030-1414/12V1FC017 з «AGREEMENT BETWEEN THE GOVERNMENT OF THE REPUBLIC OF INDIA» (Індія) згідно листів публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» від 06.01.2016 р. № 153-02/12, від 10.03.2016 р. № 153-02/557.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: ненадходженням на поточний рахунок позивача валютної виручки в сумі 1806, 00 дол. США за контрактами від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/8/12B1EC023, в сумі 18200, 00 дол. США від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/11/11B1EC209, в сумі 27360, 00 дол. США від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/10/11B1EC209, в сумі 7926, 80 дол. США від 18.09.2014 р. № DPRO 030-1414/13/11B1EC203/12B1EC036, в сумі 2140,51 дол. США від 17.02.2015 р. № DPRO 030-1414/12V1FC017 з «AGREEMENT BETWEEN THE GOVERNMENT OF THE REPUBLIC OF INDIA» (Індія) та несвоєчасне надходження на поточний рахунок позивача валютної виручки в сумі 2269, 80 дол. США за контрактом від 18.09.2014 р. № DPRO 030-1414/13/11B1EC203/12B1EC036 та в сумі 1285, 31 дол. США за контрактом від 17.02.2015 р. № DPRO 030-1414/12V1FC017 з нерезидентом «AGREEMENT BETWEEN THE GOVERNMENT OF THE REPUBLIC OF INDIA» (Індія);

- пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме, порушення строків декларування станом на 01.10.2015 р., на 01.01.2016 р. та на 01.04.2016 р.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 30.05.2016 р. № 435/26-15-14-06-04/24865093 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 23.06.2016 р. № 0010161406, яким позивачеві визначено до сплати суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 605449, 13 грн.;

- від 23.06.2016 р. № 0010171406, яким позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання за платежем «штрафні санкції за порушення валютного законодавства» у розмірі 510, 00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина 4 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Згідно з пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014 р. № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічні за своїм змістом положення також викладені у пункті 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2015 р. № 160 та у пункті 1 постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 р. № 581, на які здійснено посилання відповідачем в акті перевірки.

Приписами статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідачем в акті перевірки встановлено, що позивачем не отримано від контрагента у дев'яностоденний термін з дати подання митної декларації наступні суми заборгованості: 1806, 00 дол. США (дата МД: 22.09.2015 р.), 18200, 00 дол. США (дата МД: 30.09.2015 р.), 27360, 00 дол. США (дата МД: 01.10.2015 р.), 7926, 80 дол. США (дата МД: 07.10.2015 р.), 2140, 51 дол. США (дата МД: 18.11.2015 р.).

В той же час, в матеріалах справи наявні копії актів зарахування зустрічних однорідних вимог: від 16.10.2015 р. № 1 за контрактом від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/8/12B1EC023; від 16.10.2015 р. № 1 за контрактом від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/11/11B1EC209; від 15.10.2015 р. № 1 за контрактом від 22.08.2014 р. № DPRO 030-1414/10/11B1EC209; від 10.06.2015 р. №1 за контрактом від 18.09.2014 р. № DPRO 030-1414/13/11B1EC203/12B1EC036; від 06.10.2015 р. № 2 за контрактом від 18.09.2014 р. № DPRO 030-1414/13/11B1EC203/12B1EC036; від 20.10.2015 р. № 3 за контрактом від 18.09.2014 р. № DPRO 030-1414/13/11B1EC203/12B1EC036; від 06.10.2015 р. № 1 за контрактом від 17.02.2015 р. № DPRO 030-1414/3/12V1FC017; від 29.01.2016 р. № 2 за контрактом від 17.02.2015 р. № DPRO 030-1414/3/12V1FC017 (а. с. 55 - 78).

У відповідності до змісту вказаних актів, сторони підтвердили реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у пунктах 1 та 2 цих актів, а також зазначено, що між сторонами не було суперечок щодо характеру вказаних зобов'язань, їх змісту та умов їх виконання (пункт 4 актів).

Згідно з пунктом 5 даних актів, керуючись законами Республіки Індія, статті 601 Цивільного кодексу, статті 203 Господарського кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги та зобов'язання.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у відповідності до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається з умов контрактів, платежі здійснювались за допомогою безвідкличного документарного акредитиву через резервний банк Індії/державний банк Індії/будь-який інший банк громадського сектору. Продавець зобов'язаний повідомити покупця про готовність майна до відправлення протягом 75 днів. Покупцем протягом 45 днів після отримання повідомлення про готовність має бути відкрито акредитив, який дійсний 90 днів з можливістю пролонгації.

Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки відповідачу надавалися копії листів ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про авізування документарного акредитиву та роздруківка акредитиву і змін до нього.

В той же час, ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі відповідач не обґрунтовує неможливість зарахування зустрічних позовних вимог триванням на момент їх зарахування строку виконання зобов'язань, що в розумінні ч. 2 ст. 71 КАС України трактується колегією суддів на користь позивача та вважається дотриманням позивачем вимог ст. 601 ЦК України.

Пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. №136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дебіторська заборгованість позивача була припинена шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваних ППР, з огляду на відсутність з боку позивача допущень порушень, що стали підставою для нарахування штрафу та пені.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

(Повний текст ухвали виготовлено 10.07.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.